- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами виникнення
- •1. Стихійні лиха
- •Тектонічні стихійні лиха Землетруси
- •Виверження вулканів
- •Топологічні стихійні лиха
- •Наслідки повеней
- •Метеорологічні стихійні лиха
- •Шкала вітрів (за Бофортом)
- •Поділ потерпілих у стаціонарі за локалізацією та характером травми внаслідок дії стихійного лиха
- •2. Техногенні аварії
- •Транспортні аварії
- •Пожежі та вибухи
- •Екологічні катастрофи
- •3. Соціально-політичні катаклізми
- •4.Формування державної служби медицини катастроф
- •5. Державна служба медицини катастроф, етапи її створення.
- •6. Закон України “Про правові засади цивільного захисту’’
- •Стаття 1. Визначення термінів
- •7. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”
- •8. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”
- •9. Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки”
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •1. Ядерні аварії
- •1.1. Коротка характеристика аес
- •1.2. Коротка характеристика можливих аварій на аес
- •1.2.1. Класифікація аварій на аес
- •Класифікація аварій ядерних реакторів аес за масштабністю радіоактивних викидів
- •1.2.2. Фази розвитку ядерних аварій
- •1.2.3. Радіобіологічні характеристики радіонуклідів, що поступають в навколишнє середовище при ядерних аваріях на аес
- •1.3. Механізм формування осередку радіаційного забруднення, що утворюється внаслідок аварій ядерних реакторів на аес
- •1.4. Медико-тактична характеристика вогнищ ураження, які виникають при аваріях на аес
- •1.1. Медико тактична характеристика осередків ураження при аваріях на аес.
- •2. Оцiнка радiацiйної обстановки.
- •2.1. Методики оцінки радіаційної обстановки.
- •2.1.2. Оцінка радіаційної обстановки за фактичними даними.
- •2.1.2.1. Способи проведення радіаційної розвідки.
- •3. Прилади радіаційної розвідки, контролю радіоактивного зараження та опромінення
- •3.1. Методи реєстрації та вимірювань іонізуючих випромінювань
- •3.2. Призначення та принципи дії радіометричної апаратури
- •4. Індивідуальні та колективні засоби захисту
- •4.1. Індивідуальні засоби захисту
- •Індивідуальні засоби захисту органів дихання (ззод)
- •Класифікація засобів індивідуального захисту органів дихання
- •Класифікація.
- •4.2. Колективні засоби захисту
- •Класифікація колективних засобів захисту
- •6. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •1. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •Аварiї на хiмiчно-небезпечних об’єктах. Сильнодiючi отруйнi речовини
- •1. Характеристика хімічно-небезпечних об’єктів
- •2. Поняття про сильнодіючі отруйні речовини
- •2.1. Класифікація сдор.
- •Характеристика сдор за ступенем токсичності
- •2.2. Фізико-хімічні властивості, патогенез та клініка уражень сдор.
- •2.3. Надання медичної допомоги при ураженні сдор
- •2.3.1. Організація надання медичної допомоги
- •2.3.3. Перша допомога при отруєнні окремими видами сдор
- •3. Медико-тактична характеристика осередків ураження, які формуються при аваріях на хно
- •3.1. Осередки та зони уражень, які виникають внаслідок аварій на хно.
- •Характерні ознаки хімічних аварій, викликаних потрапляннм в довкілля різних класів ор
- •3.2. Безпека медичного медичного персоналу
- •Основні медико-тактичні показники аварій на хно
- •4. Організація та засоби проведення хімічної розвідки. Індикація отруйних речовин
- •4.1. Методи індикації ор та отрут
- •4.2. Оцінка хімічної обстановки
- •4.2.1. Методики оцінки хімічної обстановки
- •4.2.1.2. Оцінка хімічної обстановки за фактичними даними
- •4.2.1.2.1. Способи проведення хімічної розвідки
- •5. Технічні засоби індикації отруйних речовин і отрут
- •5.1. Прилади хімічної розвідки
- •5.2. Зараженість місцевості та об'єктів ор
- •5.3. Правила відбору проб для аналізу
- •6. Медичні засоби протихімічного захисту
- •Концептуальні засади створення соціально-економічних та фінансових умов розбудови системи постачання Державної служби медицини катастроф
- •Завдання системи медичного постачання Державної служби медицини катастроф у директивних та нормативних актах
- •Номенклатура майна
- •Табель оснащення формувань (закладів) медицини катастроф як спеціальний норматив
- •Комплект, укладка
- •Витратне та інвентарне майно. Якісне оцінювання стану майна
- •Постачання закладів і формувань Державної служби медицини катастроф України та організація їхньої діяльності під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •Медичне постачання
- •Матеріальне постачання
- •Продовольче і санітарно-побутове забезпечення
- •Технічне постачання
- •Принципи надання першої медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях:
- •Огляд місця події
- •Первинний огляд потерпілих (авс)
- •Особливості проведення штучного дихання у немовлят та дітей:
- •Помилки при проведенні штучного дихання:
- •Допомога при зупинці серця
- •Тому необхідно:
- •Перша медична допомога при зовнішній кровотечі:
- •Травми органів черевної порожнини
- •Загальні ознаки гострої внутрішньочеревної кровотечі
- •Невідкладна медична допомога на місці пригоди
- •Перша медична допомога при шокових станах наступна:
- •Непритомність
- •Перша медична допомога при непритомності:
- •Основні принципи надання першої медичної допомоги при ранах:
- •Загальні поняття про перев’язочний матеріал та правила користування ним
- •Правила накладання пов’язок
- •Пов’язки на різні частини тіла
- •Правила користування пакетом:
- •Перелік антисептичних речовин, які можна використовувати на місці надзвичайної події
- •Переломи
- •Допомога:
- •Основні правила іммобілізації кінцівок
- •Іммобілізація при переломах кісток верхньої кінцівки
- •Іммобілізація при переломах кісток нижньої кінцівки
- •Ушкодження голови
- •Ушкодження хребта
- •Перша медична допомога:
- •Поведінка водія при виявленні дтп
- •Рятування з автомобіля
- •Правила знімання шолому Шолом, при можливості, повинні знімати два рятівники!
- •Ураження агресивними факторами навколишнього середовища
- •Отруєння чадним газом (оксидом вуглецю)
- •Перша медична допомога при отруєнні ураженим чадним газом:
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Перша медична допомога при отруєнні метанолом:
- •Отруєння етиленгліколем
- •Ураження тетраетилсвинцем
- •Перша медична допомога:
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. Проф. Мешкова в.В. – м., 1991. – 208с.
- •1. Реалізація сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення населення у районах катастроф
- •2. Поняття про етап медичної евакуації.
- •3. Види та обсяг медичної допомоги.
- •3.1. Поняття про вид та обсяг медичної допомоги.
- •3.2. Коротка характеристика догоспітальних видів медичної допомоги
- •3.2.1. Перша медична та долікарська допомога
- •3.2.2. Перша лікарська допомога
- •3.2.3. Особливості надання догоспітальних видів медичної допомоги дітям
- •3.3. Коротка характеристика госпітальних видів медичної допомоги
- •3.3.1. Кваліфікована медична допомога
- •3.3.2. Спеціалізована медична допомога
- •4. Медичне сортування уражених
- •5. Евакуація уражених
- •6. Особливості організації лез при різних видах нс
- •6.1. Особливості роботи працівників шмд в умовах нс
- •6.2. Особливості організації лез при стихійних лихах.
- •6.2.1. Особливості організації лез при повенях
- •6.2.2. Особливості організації лез при землетрусах
- •6.2.3. Особливості організації лез при пожежах
- •6.3.1.2. Організація емд під час дорожньо-транспортних катастроф
- •6.3.1.3. Організація емд під час катастроф на річковому і морському транспорті.
- •6.3.1.4. Організація емд під час катастроф на залізниці.
- •6.3.2. Особливості організації лез при найбільш поширених промислових аваріях та катастрофах
- •6.3.2.1. Організація емд під час аварій у вугільних шахтах
- •6.3.2.2. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку хімічного ураження сдор
- •6.3.2.3. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку радіаційного ураження
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Поняття про санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в осередках нс
- •2. Організація санітарно-гігієнічних заходів в осередках нс
- •3. Організація протиепідемічних заходів в осередках нс
- •4. Санітарно-епідеміологічна розвідка
- •5. Організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках
- •6. Організація екстреної профілактики та імунопрофілактики інфекційних хвороб серед населення в епідемічних осередках
3. Медико-тактична характеристика осередків ураження, які формуються при аваріях на хно
Медико-тактична характеристика осередків ураження СДОР зумовлюється сукупністю факторів, основними з яких є стійкість хімічних сполук на місцевості та швидкість їх дії на організм.
3.1. Осередки та зони уражень, які виникають внаслідок аварій на хно.
СДОР як і БОР поділяються на стійкі (з температурою кипіння понад 140°) і нестійкі (з температурою кипіння нижче 140°). Нестійкі СДОР, до яких відносяться аміак, хлор, акрилонітрил та інші, заражають місцевість на час до 1 години. До стійких відносяться сірчана кислота, диоксин та інші. Вони створюють осередки протягом понад 1 годину (доби, тижні, місяці).
Осередки ураження, які виникають при аваріях на ХНО, в залежності від тривалості зараження місцевості та швидкості розвитку симптоматики поділяють на чотири види:
І — осередок ураження нестійкими речовинами швидкої дії (аміак, хлор, бензол, толуол, соляна кислота, сірковуглець, акрилонітрил);
ІІ — осередок ураження нестійкими речовинами сповільненої дії (бромметил, бромбензол, ацетальдегід);
ІІІ — осередок ураження стійкими речовинами швидкої дії (хлорсульфонова кислота, олеум, диметилформамід)
IV — осередок ураження стійкими речовинами сповільненої дії (сірчана кислота, фторацетат натрію, рицин).
Крім того виділяють ще напівстійкі вогнища ураження СДОР швидкої (мурашина та оцтова кислота, фурфурол) і сповільненої (азотна кислота, оксиди азоту) дії.
Для осередків ураження, утворених швидкодіючими речовинами характерні:
одномоментне (протягом кількох хвилин) ураження значної кількості людей;
швидкий перебіг інтоксикації з перевагою важких уражень;
дефіцит часу в органів охорони здоров’я для маневру силами та засобами;
необхідність надання медичної допомоги безпосередньо у вогнищі ураження (вирішального значення набуває само- і взаємодопомога) і на етапах медичної евакуації у максимально короткі тернмини;
швидка евакуація уражених із осередку (бажано за один рейс).
Особливості осередку ураження речовинами сповільненої дії.
формування санітарних втрат відбувається поступово, протягом декількох годин;
наявність деякого резерву часу в органів охорони здоров’я для маневру силами та засобами;
необхідність проведення заходів щодо активного виявлення уражених серед населення;
евакуація уражених із осередку здійснюється по мірі їх виявлення.
Під час аварій на ХНО не виключається одночасне поширення кількох токсичних агентів, які можуть утворюватися як результат вторинних хімічних реакцій, спричинених аварією. При цьому токсичний ефект може посилюватися (синергізм) послаблюватися (антагонізм) або сумуватися (адитивна дія).
Рекомендовано виділяти три зони в районі аварії на ХНО:
Зона руйнувань та сильного забруднення,
Зона помірного забруднення,
Чиста зона, безпечна.
Зона А охоплює всю забруднену територію (навіть тільки при підозрі на це). Доступ до неї суворо заборонений усім особам не приймаючих участь в рятувальних роботах.
Зона В містить пости для обеззаражування потерпілих. Величина її залежить в основному, від кількості потерпілих і величини катастрофи. Доступ до неї, окрім людей які безпосередньо приймають участь в рятувальних акціях, мають окремі працівники, які обслуговують пункти для обеззаражування (відповідно споряджені).
Зона С, це чиста і безпечна зона, цілком вільна від забруднення СДОР, вживаного оснащення, масок. У цій смузі повинні знаходитись пункти догоспітальної медичної допомоги, штаб рятувальних робіт, запаси необхідного оснащення, транспорт. Ця зона повинна бути розташована від сторони вітру і по можливості на підвищені, вище рівня самої катастрофи.
Різні класи і групи СДОР завдяки своїм фізико-хімічним і токсикологічним особливостям по різному формують осередки ураження (див. табл. 3.1.).
Одними із основних медико-тактичних показників можливих катастроф, пов’язаних з інцидентами на ХНО є кількість уражених та характер ураження: швидкість розвитку незворотніх змін в організмі та наявність антидотів. За цими показниками різні класи БОР і СДОР суттєво відрізняються (див. табл. 3.2.).
Розглянуті медико-тактичні показники аварій на ХНО в свою чергу відбиватимуться на плануванні та характері заходів по ліквідації наслідків катастрофи.
Таблиця 3.1.