
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами виникнення
- •1. Стихійні лиха
- •Тектонічні стихійні лиха Землетруси
- •Виверження вулканів
- •Топологічні стихійні лиха
- •Наслідки повеней
- •Метеорологічні стихійні лиха
- •Шкала вітрів (за Бофортом)
- •Поділ потерпілих у стаціонарі за локалізацією та характером травми внаслідок дії стихійного лиха
- •2. Техногенні аварії
- •Транспортні аварії
- •Пожежі та вибухи
- •Екологічні катастрофи
- •3. Соціально-політичні катаклізми
- •4.Формування державної служби медицини катастроф
- •5. Державна служба медицини катастроф, етапи її створення.
- •6. Закон України “Про правові засади цивільного захисту’’
- •Стаття 1. Визначення термінів
- •7. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”
- •8. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”
- •9. Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки”
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •1. Ядерні аварії
- •1.1. Коротка характеристика аес
- •1.2. Коротка характеристика можливих аварій на аес
- •1.2.1. Класифікація аварій на аес
- •Класифікація аварій ядерних реакторів аес за масштабністю радіоактивних викидів
- •1.2.2. Фази розвитку ядерних аварій
- •1.2.3. Радіобіологічні характеристики радіонуклідів, що поступають в навколишнє середовище при ядерних аваріях на аес
- •1.3. Механізм формування осередку радіаційного забруднення, що утворюється внаслідок аварій ядерних реакторів на аес
- •1.4. Медико-тактична характеристика вогнищ ураження, які виникають при аваріях на аес
- •1.1. Медико тактична характеристика осередків ураження при аваріях на аес.
- •2. Оцiнка радiацiйної обстановки.
- •2.1. Методики оцінки радіаційної обстановки.
- •2.1.2. Оцінка радіаційної обстановки за фактичними даними.
- •2.1.2.1. Способи проведення радіаційної розвідки.
- •3. Прилади радіаційної розвідки, контролю радіоактивного зараження та опромінення
- •3.1. Методи реєстрації та вимірювань іонізуючих випромінювань
- •3.2. Призначення та принципи дії радіометричної апаратури
- •4. Індивідуальні та колективні засоби захисту
- •4.1. Індивідуальні засоби захисту
- •Індивідуальні засоби захисту органів дихання (ззод)
- •Класифікація засобів індивідуального захисту органів дихання
- •Класифікація.
- •4.2. Колективні засоби захисту
- •Класифікація колективних засобів захисту
- •6. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •1. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •Аварiї на хiмiчно-небезпечних об’єктах. Сильнодiючi отруйнi речовини
- •1. Характеристика хімічно-небезпечних об’єктів
- •2. Поняття про сильнодіючі отруйні речовини
- •2.1. Класифікація сдор.
- •Характеристика сдор за ступенем токсичності
- •2.2. Фізико-хімічні властивості, патогенез та клініка уражень сдор.
- •2.3. Надання медичної допомоги при ураженні сдор
- •2.3.1. Організація надання медичної допомоги
- •2.3.3. Перша допомога при отруєнні окремими видами сдор
- •3. Медико-тактична характеристика осередків ураження, які формуються при аваріях на хно
- •3.1. Осередки та зони уражень, які виникають внаслідок аварій на хно.
- •Характерні ознаки хімічних аварій, викликаних потрапляннм в довкілля різних класів ор
- •3.2. Безпека медичного медичного персоналу
- •Основні медико-тактичні показники аварій на хно
- •4. Організація та засоби проведення хімічної розвідки. Індикація отруйних речовин
- •4.1. Методи індикації ор та отрут
- •4.2. Оцінка хімічної обстановки
- •4.2.1. Методики оцінки хімічної обстановки
- •4.2.1.2. Оцінка хімічної обстановки за фактичними даними
- •4.2.1.2.1. Способи проведення хімічної розвідки
- •5. Технічні засоби індикації отруйних речовин і отрут
- •5.1. Прилади хімічної розвідки
- •5.2. Зараженість місцевості та об'єктів ор
- •5.3. Правила відбору проб для аналізу
- •6. Медичні засоби протихімічного захисту
- •Концептуальні засади створення соціально-економічних та фінансових умов розбудови системи постачання Державної служби медицини катастроф
- •Завдання системи медичного постачання Державної служби медицини катастроф у директивних та нормативних актах
- •Номенклатура майна
- •Табель оснащення формувань (закладів) медицини катастроф як спеціальний норматив
- •Комплект, укладка
- •Витратне та інвентарне майно. Якісне оцінювання стану майна
- •Постачання закладів і формувань Державної служби медицини катастроф України та організація їхньої діяльності під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •Медичне постачання
- •Матеріальне постачання
- •Продовольче і санітарно-побутове забезпечення
- •Технічне постачання
- •Принципи надання першої медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях:
- •Огляд місця події
- •Первинний огляд потерпілих (авс)
- •Особливості проведення штучного дихання у немовлят та дітей:
- •Помилки при проведенні штучного дихання:
- •Допомога при зупинці серця
- •Тому необхідно:
- •Перша медична допомога при зовнішній кровотечі:
- •Травми органів черевної порожнини
- •Загальні ознаки гострої внутрішньочеревної кровотечі
- •Невідкладна медична допомога на місці пригоди
- •Перша медична допомога при шокових станах наступна:
- •Непритомність
- •Перша медична допомога при непритомності:
- •Основні принципи надання першої медичної допомоги при ранах:
- •Загальні поняття про перев’язочний матеріал та правила користування ним
- •Правила накладання пов’язок
- •Пов’язки на різні частини тіла
- •Правила користування пакетом:
- •Перелік антисептичних речовин, які можна використовувати на місці надзвичайної події
- •Переломи
- •Допомога:
- •Основні правила іммобілізації кінцівок
- •Іммобілізація при переломах кісток верхньої кінцівки
- •Іммобілізація при переломах кісток нижньої кінцівки
- •Ушкодження голови
- •Ушкодження хребта
- •Перша медична допомога:
- •Поведінка водія при виявленні дтп
- •Рятування з автомобіля
- •Правила знімання шолому Шолом, при можливості, повинні знімати два рятівники!
- •Ураження агресивними факторами навколишнього середовища
- •Отруєння чадним газом (оксидом вуглецю)
- •Перша медична допомога при отруєнні ураженим чадним газом:
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Перша медична допомога при отруєнні метанолом:
- •Отруєння етиленгліколем
- •Ураження тетраетилсвинцем
- •Перша медична допомога:
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. Проф. Мешкова в.В. – м., 1991. – 208с.
- •1. Реалізація сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення населення у районах катастроф
- •2. Поняття про етап медичної евакуації.
- •3. Види та обсяг медичної допомоги.
- •3.1. Поняття про вид та обсяг медичної допомоги.
- •3.2. Коротка характеристика догоспітальних видів медичної допомоги
- •3.2.1. Перша медична та долікарська допомога
- •3.2.2. Перша лікарська допомога
- •3.2.3. Особливості надання догоспітальних видів медичної допомоги дітям
- •3.3. Коротка характеристика госпітальних видів медичної допомоги
- •3.3.1. Кваліфікована медична допомога
- •3.3.2. Спеціалізована медична допомога
- •4. Медичне сортування уражених
- •5. Евакуація уражених
- •6. Особливості організації лез при різних видах нс
- •6.1. Особливості роботи працівників шмд в умовах нс
- •6.2. Особливості організації лез при стихійних лихах.
- •6.2.1. Особливості організації лез при повенях
- •6.2.2. Особливості організації лез при землетрусах
- •6.2.3. Особливості організації лез при пожежах
- •6.3.1.2. Організація емд під час дорожньо-транспортних катастроф
- •6.3.1.3. Організація емд під час катастроф на річковому і морському транспорті.
- •6.3.1.4. Організація емд під час катастроф на залізниці.
- •6.3.2. Особливості організації лез при найбільш поширених промислових аваріях та катастрофах
- •6.3.2.1. Організація емд під час аварій у вугільних шахтах
- •6.3.2.2. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку хімічного ураження сдор
- •6.3.2.3. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку радіаційного ураження
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Поняття про санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в осередках нс
- •2. Організація санітарно-гігієнічних заходів в осередках нс
- •3. Організація протиепідемічних заходів в осередках нс
- •4. Санітарно-епідеміологічна розвідка
- •5. Організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках
- •6. Організація екстреної профілактики та імунопрофілактики інфекційних хвороб серед населення в епідемічних осередках
2.3. Надання медичної допомоги при ураженні сдор
2.3.1. Організація надання медичної допомоги
Розподіл потерпілих при хімічній катастрофі належить проводити згідно загальноприйнятих і обов’язкових до виконання правил медицини катастроф. Тому важливим пунктом в організації допомоги потерпілим є етап сортування, яке повино бути тривалим в часі і проводитись регулярно, так як стан уражених може змінюватись в кращу або гіршу сторону, що потребує адекватних дій. Для того щоб позначити стан потерпілого, черговість в евакуації застосовують спеціальні позначки – марки, таблички:
– червоного кольору, – коли уражені потребують невідкладної медичної допомоги на місці, ще до евакуації,
жовтого кольору, – особи потребують швидкої допомоги але функції життєвоважливих систем стабільні, допомога надається до транспортування,
зеленого кольору, – категорія легкоуражених, потребуючих допомоги пізніше, в амбулаторії чи лікарні,
чорного кольору, – потерпілі без шансів на життя, – агонуючі, померлі.
Під час оцінки стану потерпілих і встановлення черговості до евакуації дотримуються певних рятувальних та лікувальних компромісів, що має загальне значення у випадку значного числа потерпілих. Евакуація повина виконуватись в такій послідовності з дотриманням наступних правил:
пацієнти з ураженнями які загрожують життю, які потребують невідкладної медичної допомоги на місці і швидкої евакуації (червоний колір),
пацієнти з помірним або сильним ураженням, які можуть почекати з лікуванням і евакуацією (жовтий колір),
пацієнти без видимої симптоматики але у яких не виключено розвиток з часом клініки ураження, що вимагає подальшої обсервації (сюда відносяться потерпілі від дії СДОР) на госпітальному етапі ( жовтий колір),
пацієнти з легкими формами уражень або без них, які не потребують лікування або його можна відстрочити (зелений колір),
пацієнти з дуже важкими формами ураженнями, без перспективи для життя, агонуючі, які потребують тільки паліативного лікування, а також померлі (чорний колір).
Для оцінки стану важкості на місці огляду потерпілих, можна використовувати шкалу Глазго (Glasgow Coma Scale, GCS), а також шкалу важкості уражень (SCU).
Невідкладна допомога потерпілим на догоспітальному етапі надається постійно і на місці НС, і під час евакуації, її мета це збереження життя людини.
Досвід набутий під час великих хімічних катастроф, з великою кількістю потерпілих, – Бхопал (1984 рік), антитерористична акція в Москві (2002 рік) з застосуванням хімічних субстанцій, показав що при цьому рішуче значення для більшості мають правильні дії рятівників в перші хвилини НС. При цьому, слід врахувати той факт, що найбільш вразливі до дії СДОР діти, тому в першу чергу вони вимагають відповідної уваги. До дій, які потребують негайного виконання рятівниками після НС, відносяться:
усунення уражаючого чинника,
боротьба з асфіксією,
тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі,
введення антидоту,
знеболення,
штучне дихання і зовнішній масаж серця,
інгаляції кисню, боротьба з набряком легенів,
боротьба з пневмотораксом,
надягання протигазу під час перебування на зараженій СДОР (БОР) місцевості,
іммобілізація ушкодженої кінцівки ,
часткова санітарна обробка,
промивання очей, якщо у них потрапили СДОР, з наступним введенням відповідних очних мазей та крапель,
промивання шлунка за допомогою зонда у разі потрапляння отруйних речовин, застосування адсорбентів,
накладання асептичної пов’язки на рани та обпечені поверхні,
введення внутрішньовенно кровозамінників,
зігрівання потерпілого.
В деяких випадках коли має місце отруєння ціанідами, ФОС або евакуація уражених до лікувальної установи затримується (віддаль, погодні умови, характер території, мало транспортних засобів), необхідно терміново розпочати специфічну терапію. Тому медичні рятувальні формування повинні бути забезпечені необхідними для даної ситуації ліками та обладнанням.
У випадках великих розмірів хімічної катастрофи коли місцеві рятувальні підрозділи, в тому числі і медичні формування не в змозі самостійно ліквідувати наслідки даної НС, залучаються до рятувальних дій токсикологічні, хімічні підрозділи Збройних Сил, формування протихімічної оборони військ ЦО. Без такої співпраці неможливо в стислі строки, ефективно локалізувати і зліквідувати наслідки катастрофи. З моменту залучення до рятувальної акції хімічних та токсикологічних підрозділів військ ЗС та ЦО, цивільні формування підкоряються їм.
2.3.2. Принципи надання медичної допомоги при ураженні СДОР
Надання допомоги і лікування при гострих отруєннях включають в себе елементи етіологічної, патогенетичної і симптоматичної терапії.
Обов’язкові до виконання правила для членів рятувальних (медичних) формувань:
Наближатись до вогнища аварії (катастрофи) згідно напрямку вітру.
Не робити хаотичних дій, уникати поспіху, власна оцінка ситуації.
Упевнитись чи немає небезпеки для людей, оточення, припинити доступ до полоси можливої чи безпосередньої небезпеки.
Розпізнання типу загрози, – звернути увагу на наклейки, таблиці попередження, перевізні документи, звернутись до людей які були безпосередньо на місці аварії або поблизу; сконтактувати з організацією до якої належить субстанція, яка перевозиться.
Оцінка ситуація, чи наступив (або є загроза) виток, розлив речовини, пожежа, які умови метеорологічні, яка структура території, кому найбільше загрожує небезпека (людям, тваринам, оточуючому середовищу).
При організації надання допомоги потерпілим у вогнищі НС слід вирішити наступні питання:
Які дії необхідно виконати ?
Чи потрібна евакуація ?
Чи є потреба в обнесені місця небезпеки охороним пасом ?
Які сили та засоби необхідні ?
Які сили і засоби на даний момент легко і швидко доступні ?
Що можна зробити одразу ?
До того як підійти до місця ураження медичний працівник повинен прийняти наступне рішення:
Як надати допомогу потерпілим, щоб самі рятівники не стали жертвами НС.
Чи є потреба у використанні відповідного захисного одягу.