- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами виникнення
- •1. Стихійні лиха
- •Тектонічні стихійні лиха Землетруси
- •Виверження вулканів
- •Топологічні стихійні лиха
- •Наслідки повеней
- •Метеорологічні стихійні лиха
- •Шкала вітрів (за Бофортом)
- •Поділ потерпілих у стаціонарі за локалізацією та характером травми внаслідок дії стихійного лиха
- •2. Техногенні аварії
- •Транспортні аварії
- •Пожежі та вибухи
- •Екологічні катастрофи
- •3. Соціально-політичні катаклізми
- •4.Формування державної служби медицини катастроф
- •5. Державна служба медицини катастроф, етапи її створення.
- •6. Закон України “Про правові засади цивільного захисту’’
- •Стаття 1. Визначення термінів
- •7. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”
- •8. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”
- •9. Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки”
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •1. Ядерні аварії
- •1.1. Коротка характеристика аес
- •1.2. Коротка характеристика можливих аварій на аес
- •1.2.1. Класифікація аварій на аес
- •Класифікація аварій ядерних реакторів аес за масштабністю радіоактивних викидів
- •1.2.2. Фази розвитку ядерних аварій
- •1.2.3. Радіобіологічні характеристики радіонуклідів, що поступають в навколишнє середовище при ядерних аваріях на аес
- •1.3. Механізм формування осередку радіаційного забруднення, що утворюється внаслідок аварій ядерних реакторів на аес
- •1.4. Медико-тактична характеристика вогнищ ураження, які виникають при аваріях на аес
- •1.1. Медико тактична характеристика осередків ураження при аваріях на аес.
- •2. Оцiнка радiацiйної обстановки.
- •2.1. Методики оцінки радіаційної обстановки.
- •2.1.2. Оцінка радіаційної обстановки за фактичними даними.
- •2.1.2.1. Способи проведення радіаційної розвідки.
- •3. Прилади радіаційної розвідки, контролю радіоактивного зараження та опромінення
- •3.1. Методи реєстрації та вимірювань іонізуючих випромінювань
- •3.2. Призначення та принципи дії радіометричної апаратури
- •4. Індивідуальні та колективні засоби захисту
- •4.1. Індивідуальні засоби захисту
- •Індивідуальні засоби захисту органів дихання (ззод)
- •Класифікація засобів індивідуального захисту органів дихання
- •Класифікація.
- •4.2. Колективні засоби захисту
- •Класифікація колективних засобів захисту
- •6. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •1. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •Аварiї на хiмiчно-небезпечних об’єктах. Сильнодiючi отруйнi речовини
- •1. Характеристика хімічно-небезпечних об’єктів
- •2. Поняття про сильнодіючі отруйні речовини
- •2.1. Класифікація сдор.
- •Характеристика сдор за ступенем токсичності
- •2.2. Фізико-хімічні властивості, патогенез та клініка уражень сдор.
- •2.3. Надання медичної допомоги при ураженні сдор
- •2.3.1. Організація надання медичної допомоги
- •2.3.3. Перша допомога при отруєнні окремими видами сдор
- •3. Медико-тактична характеристика осередків ураження, які формуються при аваріях на хно
- •3.1. Осередки та зони уражень, які виникають внаслідок аварій на хно.
- •Характерні ознаки хімічних аварій, викликаних потрапляннм в довкілля різних класів ор
- •3.2. Безпека медичного медичного персоналу
- •Основні медико-тактичні показники аварій на хно
- •4. Організація та засоби проведення хімічної розвідки. Індикація отруйних речовин
- •4.1. Методи індикації ор та отрут
- •4.2. Оцінка хімічної обстановки
- •4.2.1. Методики оцінки хімічної обстановки
- •4.2.1.2. Оцінка хімічної обстановки за фактичними даними
- •4.2.1.2.1. Способи проведення хімічної розвідки
- •5. Технічні засоби індикації отруйних речовин і отрут
- •5.1. Прилади хімічної розвідки
- •5.2. Зараженість місцевості та об'єктів ор
- •5.3. Правила відбору проб для аналізу
- •6. Медичні засоби протихімічного захисту
- •Концептуальні засади створення соціально-економічних та фінансових умов розбудови системи постачання Державної служби медицини катастроф
- •Завдання системи медичного постачання Державної служби медицини катастроф у директивних та нормативних актах
- •Номенклатура майна
- •Табель оснащення формувань (закладів) медицини катастроф як спеціальний норматив
- •Комплект, укладка
- •Витратне та інвентарне майно. Якісне оцінювання стану майна
- •Постачання закладів і формувань Державної служби медицини катастроф України та організація їхньої діяльності під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •Медичне постачання
- •Матеріальне постачання
- •Продовольче і санітарно-побутове забезпечення
- •Технічне постачання
- •Принципи надання першої медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях:
- •Огляд місця події
- •Первинний огляд потерпілих (авс)
- •Особливості проведення штучного дихання у немовлят та дітей:
- •Помилки при проведенні штучного дихання:
- •Допомога при зупинці серця
- •Тому необхідно:
- •Перша медична допомога при зовнішній кровотечі:
- •Травми органів черевної порожнини
- •Загальні ознаки гострої внутрішньочеревної кровотечі
- •Невідкладна медична допомога на місці пригоди
- •Перша медична допомога при шокових станах наступна:
- •Непритомність
- •Перша медична допомога при непритомності:
- •Основні принципи надання першої медичної допомоги при ранах:
- •Загальні поняття про перев’язочний матеріал та правила користування ним
- •Правила накладання пов’язок
- •Пов’язки на різні частини тіла
- •Правила користування пакетом:
- •Перелік антисептичних речовин, які можна використовувати на місці надзвичайної події
- •Переломи
- •Допомога:
- •Основні правила іммобілізації кінцівок
- •Іммобілізація при переломах кісток верхньої кінцівки
- •Іммобілізація при переломах кісток нижньої кінцівки
- •Ушкодження голови
- •Ушкодження хребта
- •Перша медична допомога:
- •Поведінка водія при виявленні дтп
- •Рятування з автомобіля
- •Правила знімання шолому Шолом, при можливості, повинні знімати два рятівники!
- •Ураження агресивними факторами навколишнього середовища
- •Отруєння чадним газом (оксидом вуглецю)
- •Перша медична допомога при отруєнні ураженим чадним газом:
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Перша медична допомога при отруєнні метанолом:
- •Отруєння етиленгліколем
- •Ураження тетраетилсвинцем
- •Перша медична допомога:
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. Проф. Мешкова в.В. – м., 1991. – 208с.
- •1. Реалізація сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення населення у районах катастроф
- •2. Поняття про етап медичної евакуації.
- •3. Види та обсяг медичної допомоги.
- •3.1. Поняття про вид та обсяг медичної допомоги.
- •3.2. Коротка характеристика догоспітальних видів медичної допомоги
- •3.2.1. Перша медична та долікарська допомога
- •3.2.2. Перша лікарська допомога
- •3.2.3. Особливості надання догоспітальних видів медичної допомоги дітям
- •3.3. Коротка характеристика госпітальних видів медичної допомоги
- •3.3.1. Кваліфікована медична допомога
- •3.3.2. Спеціалізована медична допомога
- •4. Медичне сортування уражених
- •5. Евакуація уражених
- •6. Особливості організації лез при різних видах нс
- •6.1. Особливості роботи працівників шмд в умовах нс
- •6.2. Особливості організації лез при стихійних лихах.
- •6.2.1. Особливості організації лез при повенях
- •6.2.2. Особливості організації лез при землетрусах
- •6.2.3. Особливості організації лез при пожежах
- •6.3.1.2. Організація емд під час дорожньо-транспортних катастроф
- •6.3.1.3. Організація емд під час катастроф на річковому і морському транспорті.
- •6.3.1.4. Організація емд під час катастроф на залізниці.
- •6.3.2. Особливості організації лез при найбільш поширених промислових аваріях та катастрофах
- •6.3.2.1. Організація емд під час аварій у вугільних шахтах
- •6.3.2.2. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку хімічного ураження сдор
- •6.3.2.3. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку радіаційного ураження
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Поняття про санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в осередках нс
- •2. Організація санітарно-гігієнічних заходів в осередках нс
- •3. Організація протиепідемічних заходів в осередках нс
- •4. Санітарно-епідеміологічна розвідка
- •5. Організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках
- •6. Організація екстреної профілактики та імунопрофілактики інфекційних хвороб серед населення в епідемічних осередках
4. Індивідуальні та колективні засоби захисту
Застосування хімічної зброї під час першої світової війни спричинило необхідність термінової розробки засобів протихімічного захисту. Відсутність їх була причиною масових уражень і великих жертв серед населення.
Вперше засоби захисту з'явились в 1915 році і мали вигляд марлевих пов'язок, просякнутих водними розчинами гіпосульфіту і соди. Ці пов'язки застосовувались для захисту від хлору, який використовували під час війни німці. З появою нових ОР: фосгену, хлорпікрину та інших, в просякнення вологих пов'язок-протигазів почали додавати гліцерин, розчини поташу, уротропіну, оцтовокислого калію та інші, а кількість шарів марлі доходила до декількох десятків. Однак ці маски були незручні внаслідок крайньої специфічності використаного в них принципу хемосорбції при повільній дії реакцій; з'ясувалось, що маски неміцні, швидко висихають.
Перший "сухий" протигаз, в якому використані захисні властивості вугілля активованого, винайшов і запропонував у 1915 році видатний вчений М.Д. Зелінський за участю інженера Е.Л.Куманта. В подальшому з'явилась необхідність аерозольного фільтра, оскільки шар активованого вугілля не затримував частинок отруйного диму.
Після застосування шкірно-наривної ОР іприту, після виникнення проблеми захисту всієї поверхні шкіри, були запропоновані костюми із промаслених тканин, захисні маски (мазеутворювальні компоненти: тваринний жир; наповнювачі – окис цинку та ін.). В подальшому намітився ще один принциповий шлях захисту шкіряного покриву, який полягав у просякненні звичайного військового обмундирування компонентами, що взаємодіяли з ОР, але зберігали повітропроникність одягу.
Окрім індивідуальних засобів захисту, почали створюватися і колективні засоби захисту від ЗМУ. Спочатку це були бліндажі і військові сховища з полотнищами біля входу для затримки парів ОР.
Слід відмітити, що в даний час, не дивлячись на великі досягнення, абсолютно неуразливих засобів від усіх уражаючих факторів сучасної ЗМУ нема, але засоби захисту при своєчасному і правильному їх використанні можуть в десятки разів зменшувати втрати людей від ураження.
4.1. Індивідуальні засоби захисту
Класифікація засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) від ЗМУ.
Всі ЗІЗ від ЗМУ можуть бути поділені в залежності від їх призначення, застосування і принципу захисної дії. За призначенням ці засоби поділяються на:
загальновійськові, призначені для оснащення всього особового складу;
спеціальні, призначені для забезпечення захисту окремих категорій військовослужбовців.
За застосуванням ЗІЗ поділяється на:
засоби захисту органів дихання (ЗЗОД),
засоби захисту очей (ЗЗО) і
засоби захисту шкіри (ЗЗШ). За принципом дії ЗІЗ бувають фільтруючі та ізолюючі.
Індивідуальні засоби захисту органів дихання (ззод)
До ЗЗОД відносяться ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВІ ЗАСОБИ: фільтруючі протигази великогабаритні: МО-4У і РШ-4; фільтруючі протигази малогабаритні: ПМГ, ПМГ-2, ПБФ, ПМК, ПМК-2; респіратор Р-2; СПЕЦІАЛЬНІ: шолом для поранених у голову ШР, додатковий (гопкалітовий) патрон ЛП-2, ПРВ, ПРВ-У, ПЛ-2, ПЛ-3, ізолюючі протигази: ІП-4, ІП-5, ІПСА.
Протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя і очей від дії ОР, бактеріальних аерозолів, радіоактивного пилу.
Принцип дії протигаза полягає в очищенні повітря, що вдихується, від токсичних аерозолів і парів в фільтрувально-поглинальній системі. Протигази не ізолюють шляхи людини від атмосфери і не збагачують повітря, що вдихується, киснем, тому можуть бути використані в середовищі з вмістом кисню не менше 17%.
Радіоактивний пил випадає після ядерного вибуху, заражаючи шар приземного повітря і місцевість. Крім того, радіоактивний опад може переходити повторно в завислий стан разом з пилом від поривів вітру, при пересуванні людей, транспорту. При перебуванні на зараженій місцевості особового складу без ЗЗОД РР в цьому випадку будуть потрапляти в органи дихання. Високотоксичні отруйні речовини застосовуються у вигляді туману, диму, в газоподібному стані. В атмосфері, зараженій газовими ОР, за один вдих в шляхи дихання людини може проникнути декілька смертельних доз.