- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами виникнення
- •1. Стихійні лиха
- •Тектонічні стихійні лиха Землетруси
- •Виверження вулканів
- •Топологічні стихійні лиха
- •Наслідки повеней
- •Метеорологічні стихійні лиха
- •Шкала вітрів (за Бофортом)
- •Поділ потерпілих у стаціонарі за локалізацією та характером травми внаслідок дії стихійного лиха
- •2. Техногенні аварії
- •Транспортні аварії
- •Пожежі та вибухи
- •Екологічні катастрофи
- •3. Соціально-політичні катаклізми
- •4.Формування державної служби медицини катастроф
- •5. Державна служба медицини катастроф, етапи її створення.
- •6. Закон України “Про правові засади цивільного захисту’’
- •Стаття 1. Визначення термінів
- •7. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”
- •8. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”
- •9. Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки”
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •1. Ядерні аварії
- •1.1. Коротка характеристика аес
- •1.2. Коротка характеристика можливих аварій на аес
- •1.2.1. Класифікація аварій на аес
- •Класифікація аварій ядерних реакторів аес за масштабністю радіоактивних викидів
- •1.2.2. Фази розвитку ядерних аварій
- •1.2.3. Радіобіологічні характеристики радіонуклідів, що поступають в навколишнє середовище при ядерних аваріях на аес
- •1.3. Механізм формування осередку радіаційного забруднення, що утворюється внаслідок аварій ядерних реакторів на аес
- •1.4. Медико-тактична характеристика вогнищ ураження, які виникають при аваріях на аес
- •1.1. Медико тактична характеристика осередків ураження при аваріях на аес.
- •2. Оцiнка радiацiйної обстановки.
- •2.1. Методики оцінки радіаційної обстановки.
- •2.1.2. Оцінка радіаційної обстановки за фактичними даними.
- •2.1.2.1. Способи проведення радіаційної розвідки.
- •3. Прилади радіаційної розвідки, контролю радіоактивного зараження та опромінення
- •3.1. Методи реєстрації та вимірювань іонізуючих випромінювань
- •3.2. Призначення та принципи дії радіометричної апаратури
- •4. Індивідуальні та колективні засоби захисту
- •4.1. Індивідуальні засоби захисту
- •Індивідуальні засоби захисту органів дихання (ззод)
- •Класифікація засобів індивідуального захисту органів дихання
- •Класифікація.
- •4.2. Колективні засоби захисту
- •Класифікація колективних засобів захисту
- •6. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •1. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •Аварiї на хiмiчно-небезпечних об’єктах. Сильнодiючi отруйнi речовини
- •1. Характеристика хімічно-небезпечних об’єктів
- •2. Поняття про сильнодіючі отруйні речовини
- •2.1. Класифікація сдор.
- •Характеристика сдор за ступенем токсичності
- •2.2. Фізико-хімічні властивості, патогенез та клініка уражень сдор.
- •2.3. Надання медичної допомоги при ураженні сдор
- •2.3.1. Організація надання медичної допомоги
- •2.3.3. Перша допомога при отруєнні окремими видами сдор
- •3. Медико-тактична характеристика осередків ураження, які формуються при аваріях на хно
- •3.1. Осередки та зони уражень, які виникають внаслідок аварій на хно.
- •Характерні ознаки хімічних аварій, викликаних потрапляннм в довкілля різних класів ор
- •3.2. Безпека медичного медичного персоналу
- •Основні медико-тактичні показники аварій на хно
- •4. Організація та засоби проведення хімічної розвідки. Індикація отруйних речовин
- •4.1. Методи індикації ор та отрут
- •4.2. Оцінка хімічної обстановки
- •4.2.1. Методики оцінки хімічної обстановки
- •4.2.1.2. Оцінка хімічної обстановки за фактичними даними
- •4.2.1.2.1. Способи проведення хімічної розвідки
- •5. Технічні засоби індикації отруйних речовин і отрут
- •5.1. Прилади хімічної розвідки
- •5.2. Зараженість місцевості та об'єктів ор
- •5.3. Правила відбору проб для аналізу
- •6. Медичні засоби протихімічного захисту
- •Концептуальні засади створення соціально-економічних та фінансових умов розбудови системи постачання Державної служби медицини катастроф
- •Завдання системи медичного постачання Державної служби медицини катастроф у директивних та нормативних актах
- •Номенклатура майна
- •Табель оснащення формувань (закладів) медицини катастроф як спеціальний норматив
- •Комплект, укладка
- •Витратне та інвентарне майно. Якісне оцінювання стану майна
- •Постачання закладів і формувань Державної служби медицини катастроф України та організація їхньої діяльності під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •Медичне постачання
- •Матеріальне постачання
- •Продовольче і санітарно-побутове забезпечення
- •Технічне постачання
- •Принципи надання першої медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях:
- •Огляд місця події
- •Первинний огляд потерпілих (авс)
- •Особливості проведення штучного дихання у немовлят та дітей:
- •Помилки при проведенні штучного дихання:
- •Допомога при зупинці серця
- •Тому необхідно:
- •Перша медична допомога при зовнішній кровотечі:
- •Травми органів черевної порожнини
- •Загальні ознаки гострої внутрішньочеревної кровотечі
- •Невідкладна медична допомога на місці пригоди
- •Перша медична допомога при шокових станах наступна:
- •Непритомність
- •Перша медична допомога при непритомності:
- •Основні принципи надання першої медичної допомоги при ранах:
- •Загальні поняття про перев’язочний матеріал та правила користування ним
- •Правила накладання пов’язок
- •Пов’язки на різні частини тіла
- •Правила користування пакетом:
- •Перелік антисептичних речовин, які можна використовувати на місці надзвичайної події
- •Переломи
- •Допомога:
- •Основні правила іммобілізації кінцівок
- •Іммобілізація при переломах кісток верхньої кінцівки
- •Іммобілізація при переломах кісток нижньої кінцівки
- •Ушкодження голови
- •Ушкодження хребта
- •Перша медична допомога:
- •Поведінка водія при виявленні дтп
- •Рятування з автомобіля
- •Правила знімання шолому Шолом, при можливості, повинні знімати два рятівники!
- •Ураження агресивними факторами навколишнього середовища
- •Отруєння чадним газом (оксидом вуглецю)
- •Перша медична допомога при отруєнні ураженим чадним газом:
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Перша медична допомога при отруєнні метанолом:
- •Отруєння етиленгліколем
- •Ураження тетраетилсвинцем
- •Перша медична допомога:
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. Проф. Мешкова в.В. – м., 1991. – 208с.
- •1. Реалізація сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення населення у районах катастроф
- •2. Поняття про етап медичної евакуації.
- •3. Види та обсяг медичної допомоги.
- •3.1. Поняття про вид та обсяг медичної допомоги.
- •3.2. Коротка характеристика догоспітальних видів медичної допомоги
- •3.2.1. Перша медична та долікарська допомога
- •3.2.2. Перша лікарська допомога
- •3.2.3. Особливості надання догоспітальних видів медичної допомоги дітям
- •3.3. Коротка характеристика госпітальних видів медичної допомоги
- •3.3.1. Кваліфікована медична допомога
- •3.3.2. Спеціалізована медична допомога
- •4. Медичне сортування уражених
- •5. Евакуація уражених
- •6. Особливості організації лез при різних видах нс
- •6.1. Особливості роботи працівників шмд в умовах нс
- •6.2. Особливості організації лез при стихійних лихах.
- •6.2.1. Особливості організації лез при повенях
- •6.2.2. Особливості організації лез при землетрусах
- •6.2.3. Особливості організації лез при пожежах
- •6.3.1.2. Організація емд під час дорожньо-транспортних катастроф
- •6.3.1.3. Організація емд під час катастроф на річковому і морському транспорті.
- •6.3.1.4. Організація емд під час катастроф на залізниці.
- •6.3.2. Особливості організації лез при найбільш поширених промислових аваріях та катастрофах
- •6.3.2.1. Організація емд під час аварій у вугільних шахтах
- •6.3.2.2. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку хімічного ураження сдор
- •6.3.2.3. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку радіаційного ураження
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Поняття про санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в осередках нс
- •2. Організація санітарно-гігієнічних заходів в осередках нс
- •3. Організація протиепідемічних заходів в осередках нс
- •4. Санітарно-епідеміологічна розвідка
- •5. Організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках
- •6. Організація екстреної профілактики та імунопрофілактики інфекційних хвороб серед населення в епідемічних осередках
3.2. Призначення та принципи дії радіометричної апаратури
Дозиметричні прилади призначені для виявлення радіоактивного зараження та вимірювання рівнів радіації на місцевості, дози опромінювання, отриманої особовим складом військ та цивільного населення за час перебування на забрудненій території та ступеню зараженості радіоактивними речовинами людей, техніки, води продовольства, медичного майна та інших матеріальних засобів.
Дозиметричні прилади, які використовуються для визначення потужності дози іонізуючих випромінювань, в залежності від конкретних завдань, що виконуютья за їх допомогою, умовно поділяють на 6 класів:
- індикатори радіоактивності - призначені для виявлення радіоактивного зараження місцевості та орієнтовного визначення рівнів радіації;
- рентгенометри - призначені для визначення високих рівнів радіації;
- радіометри - для визначення низьких рівнів радіації, тобто для вимірювання ступеню зараження різних поверхонь радіоактивними речовинами;
- радіометри-рентгенометри - призначені для вимірювання, як високих, так і низьких рівнів радіації;
- дозиметри - для визначення дози радіоактивного опромінювання організму;
- лічильні установки - служать для підрахунку кількості імпульсів при визначенні ступеня зараження радіоактивними речовинами води, продовольства, фуражу, біосередовищ.
За призначенням радіометрична апаратура поділяється на 3 групи:
- прилади радіаційної розвідки місцевості;
- прилади контролю ступеню зараження;
- прилади контролю опромінювання. До першої групи відносять
індикатори радіоактивності та рентгенометри (рентгенометр-радіометри), до другої - радіометри, до третьої - дозиметри.
3.2.1.Прилади радіаційної розвідки місцевості. Для ведення радіаційної розвідки застосовуються індикатори радіоактивності та рентгенометри (рентгенометри-радіометри).
Iндикатор радіоактивності ДП-63-А призначений для виявлення радіоактивного зараження місцевості, вимірювання невеликих рівнів радіації та визначення забруднення місцевості бета-, гама- випромінюваннями. Діапазон вимірювання від 0,1 до 50 р\год. Рівні гама-випромінювання вимірюють на висоті 70-100 см від поверхні землі. Для визначення бета-випромінювання необхідно провести два замірювання на висоті до 30 см від поверхні землі (одне при закритій кришці в дні футляра приладу, а друге - при відкратій). Різниця отриманих показань свідчить про наявність бета-випромінювань.
Iндикатор-сигналізатор ДП-64 призначений для постійного радіаційного спостереження та оповіщення про радіоактивне зараження місцевості. Прилад працює в спостережному режимі та забезпечує за допомогою автоматичної звукової і світлової сигналізації повідомлення про досягнення рівня радіації гама-випромінювання 0,2 Р/год. Живиться прилад від мережі змінного струму з напругою 127/220 В або акумуляторної батареї з напругою 6 В.
Рентгенометр ДП-2 призначений для вимірювання рівнів радіації на зараженій місцевості. Діапазон вимірювання поділений на три піддіапазозони: 1 - від 0 до 2 р\год; 2 - від 0 до 20 р\год; 3-й від 0 до 200 р\год.
ДП-2 складається з чотирьох частин: іонізаційної камери, електричної схеми з підсилюючим пристроєм, вимірювального пристрою - мікроамперметру і блоку живлення - сухий елемент 1,6-ПМЦ-У-8.
Вага приладу 3,5 кг, носиться на ремені.
Бортовий рентгенометр ДП-3 (ДП-3 Б) призначений для ведення радіаційної розвідки за допомогою транспортних засобів. Приладом забезпечуються розвідувальні підрозділи хімічних військ. Встановлюється на автомобілях, БРДМ-РХ, танках, бронетранспортерах, вертольотах.
Джерела живлення - бортова мережа транспортного засобу з напругою 12 або 26 В.
Рентгенометр призначений для вимірювання рівня радіації на місцевості в діапазоні від 0,1 до 500 Р/год. Конструкція приладу забезпечує визначення рівнів радіації безпосередньо (з винесенням датчика за борт машини) або всередині транспортного засобу (із врахуванням коефіцієнта ослаблення радіації технікою).
Рентгенометр-радіометр ДП-5-А (модифікації Б, В, М) - вимірювач потужності дози - призначений для вимірювання рівнів радіації на місцевості та ступеню радіоактивного зараження поверхонь техніки, майна, спорядження і т. і. Потужність гама-випромінювання визначається в мілірентгенах або рентгенах за годину (діапазон 0,05-5000 мр/год), а рівень радіації - в рентгенах за годину (діапазон 0,05-200 р/год).
Прилад складається з вимірювального пульту та з'єднаного з ним гнучким кабелем довжиною 1,5 м зонду, телефону (для звукової індикації), подовжувальної штанги, контрольного препарату та футляру. Живлення приладу здійснюється від трьох сухих елементів типу КБ-1, які забезпечують безперервність роботи до 40 годин. Прилад має акумуляторну колодку для живлення від зовнішніх джерел напругою 3 В, 6 В і 12 В.
Порядок підготовки до роботи, перевірки справності приладу та роботи з ним описані в інструкції, яка додається до нього.
Вимірювач потужності дози (рентгенометр-радіометр ДП-5В) призначений для вимірювання рівнів гама-радіації на місцевості а також поверхнях різних об'єктів по гама-випромінюванню у діапазоні 0,05 мР/год - 200 Р/год та виявлення бета-випромінювання. Живлення - три елементи А-336, що забезпечують роботу протягом 55 годин. Прилад має розподільник напруги для підключення до зовнішнього джерела постійного струму напругою 12 В або 24 В.
Більш повні описання приладів радіаційної розвідки, їх технічні характеристики, проядок експлуатації та принципи роботи приводяться в спеціальних інструкціях, керівництвах та настановах.