2.1.2. Оцінка радіаційної обстановки за фактичними даними.

За результатами оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування неможливо з необхідною точністю визначити рівні радіації на тій чи іншій ділянці місцевості. Після випадіння радіоактивних речовин на даній місцевості появляється можливість оцінити фактичну радіаційну обстановку, яка складається на певній території чи об'єкті народного господарства в результаті безпосереднього радіоактивного зараження місцевості.

Виявлення фактичної обстановки здійснюється в основному шляхом проведення радіаційної розвідки. Вона є важливим заходом в системі захисту особового складу військ та цивільного населення від ядерної зброї чи уражаючих факторів аварій на об'єктах ядерної енергетики і проводиться з метою своєчасного виявлення та попередження людей про радіоактивне зараження місцевості.

Перед радіаційною розвідкою ставляться наступні завдання:

- визначення радіоактивного зараження;

- виявлення і позначення меж заражених районів і рівнів радіації в них;

- контроль за зміною рівнів радіації з перебігом часу;

- розвідка маршрутів руху та напрямків дій військ, пересування населення, шляхів підвозу і евакуації;

- визначення в зонах радіоактивного зараження напрямків (маршрутів) і районів з найменшими рівнями радіації, а також шляхів обходу сильно заражених ділянок місцевості;

- встановлення напрямку переміщення радіоактивної хмари.

Для виконання цих завдань радіаційна розвідка повинна прово- дитись в усіх підрозділах і частинах військ а також сил цивільної оборони і організовуватись командирами (начальниками) всіх ступенів.

Проведення радіаційної розвідки повинно забезпечувати безперервність, достовірність і своєчасність надходження даних, характеризуючих кількісні та якісні параметри радіоактивного забруднення місцевості.

2.1.2.1. Способи проведення радіаційної розвідки.

Радіаційна розвідка виконується двома способами:

- радіаційного спостереження із спостережних пунктів або постів;

- безпосереднього обстеження місцевості розвідувальними дозорами.

Під радіаційним спостереженням розуміється:

- виявлення за допомогою приладів радіоактивного зараження місцевості в районі свого розташування;

- визначення рівнів радіації;

- контроль за зміною ступеня зараження.

Воно ведеться окремими спостерігачами та постами хімічно спостереження (ПХС).

ПХС розташовуються, як правило, на управлінських пунктах, або в районах інших важливих об'єктів. В їх обов'язки входить:

- своєчасне виявлення радіоактивного зараження;

- подача сигналів оповіщення;

- визначення візуально чи за допомогою найпростіших приладів координат ядерного вибуху та напрямку руху радіоактивної хмари;

- визначення рівнів радіації в районі розташування поста і за наказом командира (начальника) розвідка радіоактивного зараження в районі спостереження;

- контроль за зміною рівнів радіації з часом.

Отримані ПХС дані за узгодженою схемою негайно подаються безпосереднім командирам (начальникам), які ними наносяться на робочу карту і використовуються при оцінці обстановки.

ПХС підрозділів мають обмежені можливості, оскільки діють, як правило, тільки в районі свого розташування. Тому для безпосереднього обстеження місцевості залучаються хімічні розвідувальні дозори (ХРД). Вони виділяються із складу підрозділів радіаційної та хімічної розвідки. На ХРД, крім завдань, які виконуються ПХС, покладається:

- встановлення та позначення меж зон радіоактивного зараження;

- визначення шляхів обходу заражених районів;

- виявлення маршрутів (ділянок) з найменшими рівнями радіації.

ПХС і ХРД забезпечуються приладами радіаційної розвідки, засобами зв'язку та подання сигналів сповіщення, знаками обгородження дільниць зараження, журналом радіаційного спостереження. ХРД, які виділяються зі складу лінійних підрозділів, ведуть розвідку на своїй бойовій техніці (танк, БМП, БТР), а зі складу підрозділів розвідки хімічних військ - на спеціальній розвідувальній техніці хімічних військ.

Крім того, за способом ведення, радіаційна розвідка може бути наземною і повітряною.

При проведенні наземної радіаційної розвідки необхідно пам'ятати, що територія (місцевість) вважається забрудненою, якщо рівень радіації складає 0,5 Р/год. В цьому разі особовому складу ПХС і ХРД, при перебуванні на зараженій території слід використовувати захисні властивості машин, дотримуватися прийнятих правил поведінки, проводити часткову санітарну обробку. Приготування їжі дозволяється на місцевості з рівнем радіації до 5 Р/год. При більш високих рівнях радіації прийом їжі дозволяється в спеціально обладнаних машинах, сховищах. Слід зазначити, що використання навіть найпростіших сховищ та будинків при дотриманні відповідних правил значною мірою знижує дозу опромінення людей та захищає від важких променевих уражень.

2.1.2.2. Для оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки необхідно мати наступні основні вихідні дані:

- час ядерного вибуху (аварії реактора);

- рівні радіації і час їх вимірювань;

- завдання, яке стоїть перед військовими підрозділами (формуваннями цивільної оборони);

Знаючи рівень радіації та час, який пройшов після вибуху (радіаційної аварії), можна вирахувати рівень радіації на будь-який заданий час виконання бойового завдання чи проведення робіт на радіоактивно забрудненій території. При виконанні обчислень, пов'язаних з оцінкою радіаційної обстановки використовують аналітичні, графічні та табличні залежності, а також спеціальні дозиметричні та радіаційні лінійки.

Якщо з певних причин час ядерного вибуху (аварії на АЕС), в результаті якого відбулось радіоактивне зараження місцевості, не встановлено, його визначають розрахунковим шляхом на підставі двох замірів дозиметричними приладами потужності дози іонізуючих випромінювань.

Визначення рівнів радіації полягає у вимірюванні за допомогою дозиметричних приладів потужностей доз іонізуючих випромінювань. Поскільки вимірювання проводяться неодночасно, доцільно розрахунки проводити, привівши отримані дані до єдиного значення, наприклад, на одну годину після вибуху.

Отримавши та розрахувавши ці дані на карту (схему) в наступному порядку наносяться межі зон радіоактивного зараження.

1. Епіцентр ядерного вибуху наносять на карту і підписують (потужність, вид, дату і час).

2. Точки вимірювань потужностей доз іонізуючих випромінювань наносять на карту.

3. Приведені потужності дози іонізуючих випромінювань до значень, рівних виміряним через 1 годину після вибуху, синім кольором записують поряд з точками вимірювань .

4. Точки вимірювань, в яких потужності доз іонізуючих випромінювань за своїм значенням близькі до значень на зовнішніх межах зон зараження сполучають плавною лінією відповідного кольору і підписують великими буквами (А, Б,В, Г - при ядерних вибухах і М, А, Б, В, Г - при аваріях на АЕС).

2.1.2.3. Визначення доз радіації, отриманих людьми при перебуванні в зонах радіоактивного забруднення. Оцінивши фактичну радіаційну обстановку за даними розвідки, для розрахунку можливих доз радіації, отриманих людьми, необхідні наступні обчислення:

- коефіцієнт ослаблення потужностей дози іонізуючих випромінювань;

- визначення можливих експозиційних доз випромінювання при перебуванні на радіоактивно забрудненій місцевості;

- визначення допустимої тривалості перебування людей на зараженій території;

- визначення допустимого часу початку проходження зон радіоактивного зараження.

Використовуючи коефіцієнт ослаблення потужностей дози іонізуючих випромінювань захисними властивостями бойової техніки, сховищ, фортифікаційних та інших споруд ми можемо визначити режим перебування людей на зараженій території, роботи підприємств, умови виконання бойових завдань військовими підрозділами, правила поведінки населення на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості.

Для розрахунку можливих експозиційних доз випромінювання при діях на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами необхідні відомості про рівні радіації, тривалість перебування людей та ступінь захищеності. Експозиційна доза визначається за формулою, отриманою розрахунковим шляхом:

D = 5 P1 t1 - 5 P2 t2

де

D – експозиційна доза;

P1 - потужність дози випромінювання на початку опромінювання;

P2 - потужність дози випромінювання в кінці опромінювання;

t1 - час початку опромінювання;

t2 - час закінчення опромінювання.

Визначення допустимої тривалості перебування людей на зараженій території обчислюється у випадках необхідності виконання військовим підрозділом чи формуваннями цивільної оборони бойового завдання (проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт) на забрудненій радіоактивними речовинами території, щоб не допустити перевищення певної (заданої) експозиційної дози опромінення людей.