Глава 1

Екологічне управління як механізм гармонізації системи «природа—суспільство»

7. З агальні механізми екологічного управління визначаються й закріплюються в законодавчих і підзаконних актах, а спеціальні управлінські механізми, крім законодавчого, мають переважно стандартне визначення.

8. Системи екологічного управління слід розглядати як складну структуризовану «систему систем» за цільовими та ієрархічними ознаками.

9. Наявність широкої, розгалуженої й багатоцільової системи еко­логічного управління свідчить про рівень екологізації суспіль­ства. Чим більш дієздатна й динамічна ця система, тим ефек­тивніше здійснюється процес екологізації суспільства і, як наслідок, процес гармонізації його відносин із природою.

10. Система екологічного управління, як і будь-яка інша, повинна спрямовуватись на реалізацію національної екологічної політики та екологічних програм, мати чітко визначені стратегічні орієнтири гармонізації суспільно-природних відносин.

Контрольні запитання та завдання

1. Що мається на увазі, коли йдеться про гармонізацію системи «приро­да–суспільство»?

2. Які властивості характерні для складних екологічних систем? Що таке система?

3. Що характеризує історію взаємо­­відносин людини, суспільства і при­роди?

4. Які з найважливіших екологічних за­конів і принципів у розвитку сус­пільства Ви знаєте?

5. У чому, на Ваш погляд, полягає су­часна глобальна екологічна криза?

6. Які питання гармонізації співісну­вання суспільства і природи Ви вва­жаєте першочерговими? Які є шляхи вирішення невідкладних проблем?

7. Назвіть і схарактеризуйте механізми вирішення проблем гармонізації на світовому рівні. Яким чином вони визначені?

8. Яка ваша думка щодо механізмів вирішення проблем гармонізації в Україні? Що ереться за основу при изначенні їх?

9. Схарактеризуйте систему екологіч­ного управління як механізму гармо­нізації суспільно-природних відно­син. Як Ви розумієте головну роль екологічного управління в процесі гармонізації?

10. Через які механізми екологічне уп­равління виконує свою головну роль?

11. На яких принципах ґрунтується еко­логічне управління?

12. Які головні цільові функції еколо­гічного управління? Схарактери­зуйте кожен із функціональних бло­ків.

13. Через які блоки механізмів реалізу­ються функції екологічного управ­ління?

14. Схарактеризуйте блок традиційних управлінських механізмів екологіч­ного управління. На якій правовій базі вони здійснюються?

15. Схарактеризуйте блок спеціальних управлінських механізмів. На якій правовій базі вони здійснюються?

16. Розкрийте біотичний механізм еко­логічного управління.

17. Яка роль біотичного механізму в процесі гармонізації суспільно-при­родних відносин?

18. Як співвідносяться поняття екологі­зації суспільства і гармонізації сус­пільно-природних відносин?

19. Що передбачає стратегія екологіч­ного розвитку суспільства?

20. Які Ви зробили особисті висновки щодо ролі та місця екологічного уп­равління в гармонізації відносин і взаємодії суспільства і природи?

72

Список рекомендованої літератури

С писок рекомендованої літератури

1. Закон України від 26 червня 1991 р. № 1268-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища».

2. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджені постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. № 188/98-ВР.

3. Програма дій «Порядок денний на XXI століття» («AGENDA-21»). — К.: Інтелсфера, 2000.

4. Вернадский В. И. Научная мысль как планетарное явление. — М.: Наука, 1991.

5. Данилов-Данильян В. И., Лосев К. О. Экологический вызов и устойчивое развитие. — М.: «Прогресс-Традиция», 2000.

6. Реймерс Н. Ф. Экология (теорий, законы, правила, принципы и гипотезы). — М.: Россия молодая, 1994.

7. Кисельов М. М., Канак Ф. М. Національне буття серед екологічних реалій. — К.: Тандем, 2000.

8. Марчук Євген. Україна: нова парадигма поступу. — К.: Аваллон, 2001.

1. Ноосферогенез і гармонійний розвиток / В. Я. Шевчук,

Г. О. Білявський, Ю. М. Саталкін, В. М. Навроцький. — К.: Геопринт, 2002.

10. Ріо-де-Жанейро — Йоганнесбург: паростки ноосферогенезу і відповідальність за майбутнє / В. Я. Шевчук, Г. О. Білявський, Ю. М. Саталкін та ін. — К.: Геопринт, 2002.

11. Гармонія життєвих сил Дніпра / В. Я. Шевчук, Ю. М. Саталкін, Г. О. Білявський та ін. — К.: Геопринт, 2002.

12. Збірник наукових доповідей «Проблеми сталого розвитку України». — К.: БМТ, 2001.

13. Екологія і закон. Екологічне законодавство України: У 2 кн. — К.: Юрінком Інтер, 1997.

14. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера. — М.: Наука, 1989.

15. Мельник Л. Г. Экономика развития. — Сумы: Университетская книга, 2001.

16. Руденко Л. Г. Сталий розвиток: пошуки моделей для України. — К.: БМТ, 2001.

17. Урсул А. Д. Переход России к устойчивому развитию: ноосферная стратегия. — М.: Ноосфера, 1998.

18. Шевчук В. Я. Про Концепцію переходу України до сталого розвитку: Зб. наук. доповідей «Проблеми сталого розвитку України». — К.: БМТ, 2001.

19. Порядок денний на XXI століття: національний шлях до гармонійного розвитку / В. Шевчук, Ю. Саталкін, Г. Білявський та ін.; За ред. В. Шевчука. — К.: «Літсофт», 2002.

20. Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності. — К.: Геопринт, 2000.

14