Глава 1

Екологічне управління як механізм гармонізації системи «природа—суспільство»

д яться для обліку кількісних характеристик природного потенціалу. У табл. 1.3 наведено види кадастрів природних ресурсів.

Зазначимо, що базовим державним кадастром є земельний. У поняття землі як об'єкта земельного кадастру входить увесь природний комплекс, у тому числі ґрунт, рельєф, поверхневі й підземні води, літогенна основа, рос­линний і тваринний світ. Це зумовлює необхідність розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо внесення до складу кадастру блоку да­них, які характеризують стан і зміни природних територіальних комплексів (ландшафтів) під впливом антропогенних чинників, а також достовірну гос­подарську екологічну інформацію, зокрема про стан біотичного механізму регулювання. Виділення природних територіальних комплексів повинно мати еколого-господарську оцінку, містити визначення видів і ступенів антропогенних навантажень, здатності природних комплексів (біоти) витри­мувати ці навантаження (несуча ємність).

Таблиця 1.3

Система кадастрів природних ресурсів

Природне середовище	Природні ресурси	Основне призначення	Кадастри природ­них ресурсів
Літосфера	Земельні	Господарське: головний засіб вироб­ництва в сільському господарстві, базис розміщення виробничих сил. Екологічне: виявлення проблем і забезпечення необхідної екологічної рівноваги в природі	Земельний
	Надра	Господарське: мінеральні та паливно-енергетичні ресурси. Екологічне: виявлення проблем і забезпечення необхідної екологічної рівноваги в природі	Корисних копалин
Біосфера	Природна рослинність і тваринний світ	Господарське: лісове господарство, деревообробна і хімічна промисло­вості, харчова сировина, мисливсько-промислове господарство. Екологічне: виявлення проблем і забезпечення необхідної екологічної рівноваги, безпеки для здоров'я людини	Лісовий, спеціалі­зовані види мисливсько-промислового, рекреаційного та іншого призначення
Гідросфера	Водні	Господарське: виробниче, сільськогосподарське і комунальне водоспоживання. Екологічне: виявлення проблем і забезпечення необхідної екологічної рівноваги, безпеки для здоров'я людини	Водний
Атмосфера	Кліматичні	Екологічне: забезпечення агрокліма­тичними даними, даними про кліма­тичні умови існування суспільства, життя людини, умови роботи	Спеціальні види кліматичних кадастрів

1.9 Класифікація систем і механізмів екологічного управління

М оніторинговий механізм. Це механізм спостережень за станом на­вколишнього природного середовища, що функціонує на підставі закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

За результатами систематичних спостережень відбувається збирання, обробка, передавання, збереження та аналіз відповідної інформації, прогно­зування змін стану навколишнього середовища та розробка науково обґрун­тованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Одним із головних завдань моніторингу є спостереження за біотичною компонентою навколишнього природного середовища і джерелами антро­погенного впливу. Практично йдеться про спостереження за біотичним механізмом регулювання навколишнього природного середовища (моніто­ринг заповідних зон, лісів, землі тощо).

Механізм державного моніторингу функціонує на трьох рівнях:

• локальному — на територіях окремих об'єктів (підприємств, міст, ділянок, ландшафтів, басейнів річок тощо);

• регіональному — у межах адміністративно-територіальних одиниць, на територіях економічних і природних регіонів;

• національному — на території країни в цілому.

Залежно від призначення здійснюється загальний (стандартний), опера­тивний (кризовий) та фоновий (науковий) моніторинг навколишнього при­родного середовища. Для підтримки функціонування біотичного механізму регулювання навколишнього природного середовища особливе значення має фоновий моніторинг. Це спеціальні високоточні спостереження за всіма компонентами навколишнього природного середовища, а також за ха­рактером, складом, кругообігом та міграцією забруднювальних речовин, за реакцією біоти на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому.

Законодавчий і нормативно-правовий механізм. Екологічне законо­давство закріплює екологічні права та обов'язки громадян, екологічні інте­реси суспільства, держави та юридичних осіб, механізми їх реалізації і захи­сту; регулює відносини в галузі використання, відновлення й охорони зе­мельних, водних, лісових та інших природних ресурсів; визначає режими територій та об'єктів особливої охорони і забезпечує вимоги екологічної безпеки в Україні.

Екологічне законодавство України виходить із того, що сучасний стан соціально-економічного розвитку в країні характеризується різким погіршенням екологічної ситуації на місцевому, регіональному і національ­ному рівнях. Тому законодавчий механізм спрямований на запобігання проявам екологічних ризиків і небезпеки від негативного техногенного впливу й стихійних явищ з урахуванням стану економічного розвитку держави.

Законодавчо-правовий механізм складається з таких блоків законодав­чого та подзаконного регулювання:

Г л а в a 1

І Екологічне управління як механізм гармонізації системи «природа—суспільство»