Лекція1. Предмет і завдання органічної хімії. Основи будови органічних сполук.

1.1.Історія становлення та розвитку органічної хімії.

2.Органічна хімія як базова дисципліна в системі фармацевтичної освіти.

2.1.Класифікація органічних сполук за будовою вуглецевого скелету та природою функціональних груп.

2.Основні функціональні групи і класи органічних сполук.

Лекція 2.Типи хімічних зв’язків в органічних молекулах. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках.

1.1.Індуктивний ефект. Мезомерний ефект.

2.Сумісний вплив індуктивного і мезомерного ефектів замісників.

3.Електронодонорні та електроноакцепторні замісники. Способи зображення розподілу електронної густини в молекулах.

2.1.Класифікація органічних реакцій і реагентів. Типи механізмів реакцій (гомолітичний, гетеролітичний). Типи органічних реакцій (приєднання, заміщення, відщеплення, перегрупування, реакції окиснення і відновлення).

2.Поняття про проміжні активні частинки: карбкатіони, карбаніони, вільні радикали.

Найважливіші класи органічних сполук

Вуглеводні

Насичені вуглеводні

Лекція 2. Насичені вуглеводні.

1.1. Алкани . Будова алканів, тетраедрична конфігурація sp3-гібридного атома Карбону.

2.Утворення σ - зв’язків. Характеристика параметрів ковалентних зв’язків.

3.Гомологічний ряд. Ізомерія. Номенклатура алканів. Поняття про конформаційну ізомерію.

4.Фізичні властивості.

5.Хімічні властивості. Реакції радикального заміщення (SR): галогенування, нітрування, сульфування. Поняття про ланцюгові процеси. Окиснення алканів. Крекінг алканів. Ідентифікація алканів .

6.Представники. Вазелінова олія. Вазелін. Парафін. Озокерит.

2.Циклоалкани. 1.Будова. Класифікація за розміром циклу (малі, звичайні, середні, макроцикли) та кількістю циклів .

2.Номенклатура циклоалканів. Ізомерія.

3.Хімічні властивості. Особливості малих циклів (реакції приєднання). Реакції заміщення в середніх циклах.

Ненасичені вуглеводні

Лекція3. Алкени.

1. 1.Будова та конфігурація sp2-гібридного атома Карбону. Утворення та характеристика π- зв’язку.

2.Гомологічний ряд. Номенклатура, ізомерія.

3.Фізичні властивості алкенів .

4.Хімічні властивості. Реакції електрофільного приєднання (АЕ): галогенування, гідрогенгалогенування, гідратації. Правило Марковникова та його сучасна інтерпретація. Окиснення алкенів, реакція Вагнера.

5.Полімеризація алкенів. Поняття про високомолекулярні сполуки. Поліетилен.

2. Алкадієни. 1.Типи дієнів (кумульовані, спряжені, ізольовані). Будова. Номенклатура.

2.Спряжені дієни. Особливості реакцій елек¬трофільного приєднання (АЕ) (галогенування, гідрогенгалогенування). Полімеризація 1,3-дієнів (бутадієн, ізопрен).

Лекція 4. Алкіни.

1.Будова потрійного зв’язку. Конфігурація sp-гібридного атома Карбону.

2.Номенклатура та ізомерія алкінів .

3.Фізичні властивості.

4.Хімічні властивості. Реакції електрофільного приєднання (АЕ): галогенування, гідрогенгалогенування, гідратації (реакція Кучерова). Правило Ельтекова. Реакція заміщення. СН-Кислотний характер алкінів. Окиснення та відновлення алкінів. Димеризація (вінілацетилен) і циклотримеризація (бензен) ацетилену.

5.Ідентифікація ненасичених вуглеводнів .

Ароматичні вуглеовдні

Лекція 5.Моноядерні арени.

1.1.Сучасні уявлення про будову бензену. Ароматичність. Загальні критерії ароматичності. Правило Хюккеля. 2.Гомологічний ряд аренів. Номенклатура. Ізомерія. 3.Хімічні властивості. Реакції електрофільного заміщення (SЕ) — галогенування, нітрування, сульфування, алкілювання, ацилювання. Правила орієнтації в бензенове ядро. Вплив електронодонорних та електроноакцепторних замісників на напрям та швидкість реакцій електрофільного заміщення. Узгоджена та неузгоджена орієнтація. Реакції приєднання (гідрогенізація, приєднання хлору). Окиснення аренів .

4.Бензен. Толуен. Ксилен. Стирен. Кумен.

2. 1.Поняття про багатоядерні арени. Нафтален. Фенантрен. Будова, ароматичні властивості.

Галогенопохідні вуглеводнів