- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
Розділ 14: Числові ряди.
14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
Числовим
рядом називають суму нескінченної
кількості числових доданків і
записують, використовуючи символ суми,
так
(1)
Числа
називають
членами ряду: а1 перший член ряду, а2 -
другий
член ряду,...
-
n-й
або загальний член ряду.
Означення
1. Частковою
сумою числового ряду(1) називають суму
перших
п членів ряду:
Означення
2. Числовий
ряд називають збіжним, якщо існує
скінченна границя послідовності його
часткових сум
при
, тобто
(2)
Якщо
границя часткових сум (2) не існує
або дорівнює
,
то ряд називають розбіжним.
Часто використовують наступні числові ряди:
1.
Гармонічний ряд
. Цей ряд розбіжний;
2.
Ряд геометричної прогресії
з першим членом
та
знаменником q. Цей ряд збігається
при
;
має суму
,
а при
ряд - розбіжний;
З.
Узагальнений гармонічний ряд
Цей ряд збіжний при р>1,а при р
1 - розбіжний.
Необхідна
ознака збіжності ряду
:
Якщо для заданого ряду ця умова не виконується, то цей ряд розбіжний.
14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
14.2.2 Ознака Даламбера
Якщо
для додатного числового ряду
існує
(6)
то при D < 1 ряд збігається. а при D > 1 ряд розбігається.
Зауваження 1. Якщо стала Даламбера D = 1 ,то за цією ознакою неможливо визначити збіжності або розбіжності ряду.
Приклад:
Дослідити
збіжність ряду
.
Отже ряд збіжний.
14.2.3. Радикальна ознака Коші.
Якщо
для додатного числового ряду
існує
(7)
то при К < 1 ряд збігається, а при К > 1 ряд розбігається.
Зауваження. Радикальна ознака Коші найчастіше використовується у випадках, коли загальний член ряду містить n в основі та в показнику степеня.
Приклад:
Дослідити збіжність ряду
Розв’язання. Знайдемо сталу Коші:
За радикальною ознакою Коші заданий ряд збігається.
14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
Нехай
треба дослідити збіжність ряду
де
.Розглянемо
невластивий інтеграл
в якому підінтегральна функція одержана
шляхом заміни аргумента n
на аргумент х в функції f(n).
Якщо невластивий інтеграл збігається, то числовий ряд також збігається. Якщо невластивий інтеграл розбігається, то числовий ряд також розбіжний.
Приклад: Дослідити збіжність ряду
Розглянемо
невластивий інтеграл
Отже, невластивий інтеграл та заданий ряд збіжні при р>1
і розбіжні при р 1.
14.4 Знакозмінні числові ряди
Означення: Ряд називається знакозмінним, якщо він містить нескінченну кількість як додатних, так і від’ємних членів. Ряд, члени якого по черзі мають додатний та від’ємний знаки, називають знакопочережним.
14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
Означення: Знакозмінний ряд називають абсолютно збіжним, якщо збігається ряд із абсолютних величин членів знакозмінного ряду.
Означення: Знакозмінний ряд називають умовно збіжним, якщо цей ряд збігається, а ряд із абсолютних величин його членів розбігається.
Ознака Лейбніца: Якщо абсолютні величини членів знакопочережного ряду монотонно спадають і границя абсолютної величини загального члена ряду дорівнює нулю при n -> ∞, то ряд збігається, причому його сума S не перевищує першого члена ряду.
Цю ознаку можна записати так:
