- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
Останню
формулу можна записати у більш прийнятному
для використання вигляді:
(10)
Приклад.
Знайти векторні лінії, дивергенцію та
вихор поля
Розв'язання. Для знаходження рівнянь, векторних ліній заданого поля треба знайти розв'язки системи диференціальних рівнянь (5), які приймають вид:
Інтегруючи рівняння першого порядку з відокремленими змінними отримаємо сукупність ліній:
Відмітимо,
що початок координат є особливою точкою
для заданого поля, оскільки при
і
маємо
.
Дивергенцію поля знаходимо за формулою (7):
Вихорь векторного поля знайдемо за формулою (10):
13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
Обчислення криволінійних інтегралів другого роду (по орієнтовному контуру) зводиться до обчислення визначеного інтеграла. Нехай контур інтегрування – дуга AB є просторовою кривою вектор-функції:
Тоді маємо
За ф-лою (11) криволінійний інтеграл 2 роду зводиться до криволінійного інтеграла 1 роду, який, як відомо, зводиться до визначеного інт. – інтегрування ведеться від т. А до т. B.
Нехай дуга АВ задана параметрично:
Якщо дуга AB плоска і задана явним рівнянням у=f(x),а<х<b, то отримаємо:
Приклад
1.
Обчислити криволінійний інтеграл від
вектор-функції а(М)=3х2у
+3хy2
вздовж дуги AB кола х2+у2=а2
яка
знаходиться у 1 квадранті.
Дуга
AB в параметричній формі:
За ф-лою (12):
Приклад 2. Обчислити криволінійний інтеграл від вектор-функції а(М)=х3у +2(х2 –у2) вздовж кривої у=х2 від точки A(1,1) до точки B(2,4).
За ф-лою (13):
Основна особливість криволінійних інтегралів другого роду полягає в їх залежності від орієнтування контуру інтегрування, оскільки:
13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
За означенням вказаних інтегралів маємо:
де – одиничний вектор нормалі до поверхні S.
Нехай
Тоді, використовуючи формулу скалярного добутку двох векторів у координатній формі, отримаємо:
Нехай поверхня S задана рівнянням z=f(x,y) і D–проекція цієї поверхні на площину х0y. Тоді напрямні косинуси нормалі до поверхні S в точці М(x,y,z) знаходять за формулами:
де p=z´x, q=z´y
Обчислення поверхневого інтеграла 2 роду зведено до обчислення подвійного:
Верхній знак береться тоді, коли напрямок нормалі n утворює з віссю Оz гострий кут.
Приклад.
Обчислити потік векторного поля
(М)
через верхню сторону нижньої півсфери
x2
+ у2
+ z2
=1.
Розв’язання.
Потік П векторного поля
через
поверхню S
знаходимо за формулою:
Рівнянням
нижньої півсфери буде
,її
проекцією на площину хОу буде круг D:
x2
+ у2≤1.
Оскільки поверхня інтегрування Б є верхньою стороною нижньої півсфери, то нормаль (М) напрямлена так, як вказано на мал. 2, тобто є внутрішньою. Диференціюванням функції знайдемо
Використовуючи формулу (18), отримаємо:
Переходом до полярних координат D: x=ρcosϕ, y=ρsinϕ , 0≤ρ≤1, 0≤ϕ≤2π,
враховуючи dxdy = ρdρdcϕ, одержуємо
