- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
Нехай
система функцій
здійснює
взаємно-однозначне відображення області
V
в системі координат (x,y,z)
в область
V1
в системі
координат
.
Тоді перехід від змінних x,y,z
до
в потрійному інтегралі здійснюються
за формулою:
де
- якобіан
перетворення елемента об’єму
області причому,
У випадку переходу до циліндричних координат
якобіан
У випадку переходу до сферичних координат:
якобіан
Приклад. Обчислити об’єм області, обмеженої еліпсоїдом
Розв’язання. Знаходження об’єму v заданої області V за формулою:
вимагає обчислити потрійний інтеграл.
Зробимо
заміну змінних:
В
цієї узагальненої сферичної системі
координат
рівняння еліпсоїда має вигляд r
= 1.
Тому область інтегрування V1 визначається системою нерівностей:
Якобіан
переходу буде
Отже одержимо,
12.6 Невластиві інтеграли по області
12.6.1 Основні поняття
Інтеграли
по області
називають невластивими, якщо область
інтегрування D необмежена або підінтегральна
функція f(М) необмежена в деяких точках
М області інтегрування. Невластиві
інтеграли по області можуть бути збіжними
або розбіжними.
Випадок нескінченної області. Якщо функція f(М) неперервна в нескінченій області D, то розглядають
(1)
Де
- обмежена область така, що
і
,
тобто
розширюється
за довільним законом і містить довільну
точку
область D.
Якщо границя правої частини рівності (1) існує і не залежить від вибору області , то відповідний невластивий інтеграл по області D називається збіжним. Якщо ця границя не існує або дорівнює нескінченності, то невластивий інтеграл називають розбіжним.
Якщо підінтегральна функція f(М) невід’ємна в області D, то для збіжності невластивого інтеграла необхідно і достатньо, щоб границя правої частини рівності (1) існувала хоча би для одного вибору областей .
Випадок розривної (необмеженої) функції. Якщо функція f(М) неперервна в замкненій обмеженої області D за виключенням
(2)
де
-
область, яка одержується із області Б
шляхом видалення області діаметром є,
яка містить точку
.
Якщо границя правої частини (2) існує і не залежить від виду видалених областей діаметром є, то відповідний невластивий інтеграл називається збіжним, в протилежному випадку - розбіжним.
Якщо
,
то границя в (2)
не залежить від виду видаленої області.
В цьому випадку найчастіше видаляють
окіл радіуса є точки
.
Якщо в області інтегрування підінтегральна функція має розриви другого роду (стає необмеженою) на деякій лінії L або поверхні D, то ця особливість видаляється із області інтегрування, а потім видалена частина стягується до особливості.
Приклад. Дослідити збіжність інтеграла
,
де область D
- площина хОу.
Розв’язування.
Заданий
інтеграл є невластивим подвійним
інтегралом по необмеженій області D,
підінтегральна функція невід’ємна.
Позначимо через
-
круг радіуса R з центром в початку
координат. Тоді рівність (1)
прийме вигляд:
Обчислимо
подвійний інтеграл по області
переходом до полярної системи координат:
Отже,
Відповідь:
невластивий інтеграл - збіжний і дорівнює
