- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
О.:
Рівняння, яке зв’язує змінні x1
x2
,..., xn,
невідому функцію u(x1
x2
,..., xn
)і
частинні похідні цієї функції називають
диференціальним рівнянням з частинними
похідними:
(1)
О.: Порядок старшої (вищої) похідної, яка входить в рівняння (1) називають порядком диференціального рівняння з частинними похідними.
О.: Рівняння з частинними похідними називається квазілінійним, якщо воно лінійне відносно всіх старших похідних від невідомої функції. Так, наприклад, рівняння:
(2)
є квазілінійним рівнянням другого
порядку.
О.:
Диференціальне рівняння з частинними
похідними називається лінійним, якщо
воно лінійне відносно невідомої функції
і всіх її частинних похідних. Так,
наприклад, рівняння:
(3) є
лінійним рівнянням другого порядку.
О.: Якщо в рівняння (3) f(x1 x2 ,..., xn )=0, тоді його називають однорідним.
О.: Якщо коефіцієнти aij, bi, c - сталі, то рівняння (3) називається лінійним диференціальним рівнянням з частинними похідними зі сталими коефіцієнтами.
О.: Розв’язком диференціального рівняння з частинними похідними (1) називається будь-яка функція u(x1 x2 ,..., xn ), яка будучи підставлена в рівняння замість невідомої функції, перетворює це рівняння на тотожність відносно незалежних змінних.
19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
Усе
різноманіття лінійних (а також
квазілінійних) рівнянь можна поділити
на три класи. В кожному класі є найпростіші
рівняння, які називають канонічними.
Розв’язки рівнянь одного і того самого
типу мають багато спільних властивостей.
Для вивчення цих властивостей досить
розглянути канонічні рівняння, оскільки
інші рівняння даного класу можуть бути
зведені до канонічного вигляду. Належність
рівняння до того чи іншого класу –
класифікація рівнянь – визначається
коефіцієнтами при старших похідних.
Наведемо класифікацію лінійних
(квазілінійних) рівнянь другого порядку,
в яких шукана функція u
залежить від двох змінних u=
u(x, y).
У цьому випадку квазілінійне рівняння
можна записати у вигляді
(4)
а
лінійне – у вигляді
(5)
У залежності від знаку дискримінанта
рівняння
(4), а також (5) можуть належати до
трьох типів:
1)
якщо в деякій області D дискримінант
додатний (
,
то рівняння (4) та (5) належать до
гіперболічного типу в області D;
2)
якщо в деякій області D дискримінант
(
,
то рівняння (4) та (5) належать до
параболічного типу в області D;
3)
якщо в деякій області D дискримінант
(
,
то рівняння (4) та (5) належать до еліптичного
типу в області D;
19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
Раніше
було вказано, що в кожному класі є
найпростіші рівняння, які називають
канонічними. Виникає питання: як добрати
нові змінні ξ і η так, щоб перетворені
рівняння (4) і (5) набули канонічного
вигляду. Виявляється, що ця задача
зв’язана із розв’язанням такого
звичайного диференціального рівняння:
Це рівняння називають
характеристичним рівнянням для вихідного
диференціального рівняння з частинними
похідними (4) або (5), а його інтеграли –
характеристиками. Рівняння характеристик
має два загальних інтеграли:
.
Зробивши
заміну змінних за формулами
,
отримаємо канонічний вигляд даного
диференціального рівняння. При цьому,
якщо рівняння (4) належить до гіперболічного
типу, то його канонічний вигляд буде
якщо
рівняння (4) належить до еліптичного
типу, то –
якщо
рівняння (4) належить до параболічного
типу, то –
Приклад
1:
Встановити тип диференціального
рівняння:
Розв’язання.
У цьому рівнянні
,
тому
Отже,
маємо рівняння параболічного типу.
Приклад
2:
Установити
тип і звести до канонічного вигляду
рівняння
Розв’язання.
Для визначення типу рівняння складемо
дискримінант. У даному рівнянні
a11=x2,
a12=0,
a22=-y2,
.
Отже, рівняння належить до гіперболічного
типу. Зведемо його до канонічного
вигляду. Характеристичне рівняння має
вигляд
Його загальні інтеграли xy=C1
і
.
Введемо нові змінні:
.
Тоді:
Підставляючи
у вихідне рівняння знайдені похідні,
отримаємо його канонічний вигляд:
