- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
Основна
теорема про лишки:
Якщо f(z) неперервна на межі С області D
і аналітична всередині цієї області за
виключенням ізольованих точок
а1,а2,...,аn, тоді
Обчислення
невластивих інтегралів за допомогою
лишків:
Лема
Жордана: якщо функція f(z)
у верхній півплощині(Imz>0)
прямує до нуля рівномірно відносно argz
при |z|->
,
то для будь-якого додатного числа р:
Теорема: якщо f(z) аналітична у верхній півплощині за виключенням скінченної кількості точок a1, a2, ..,an i max|f(z)|->0 при |z|-> , тоді для довільного p>0:
Приклад:
обчислити інтеграл
Функція
аналітична у верхній півплощині за
виключенням точки
z1=-2+2i
,задовольняє
усім умовам теореми, тому:
Знайдемо потрібний лишок відносно полюса першого порядку:
Отже,
візьмемо уявну частину виразу:
.
18.10. Поняття конформного відображення.
Функція
комплексної змінної
здійснює відображення множини точок
М z площини (області визначення f(z) ).
Якщо множина
точок z - площини переходить в множину
точок w — площини, то кажуть, що множина
є образом множини
при відображенні
Нехай
аналітична в точці
,
,
.
З’ясуємо геометричний зміст чисел r
та
α. Проведемо через точку
дотичну. Якщо крива λ задана параметричним
рівнянням
і
то
напрям дотичної до λ в точці
задається вектором
або
комплексним числом
.
Функція
переводить криву λ в деяку криву
λ1
через w
-
площині з параметричним рівнянням
,
яка проходить через точку
Напрям
дотичної до λ1
в точці задається комплексним числом
Маємо
звідси
випливає: аргумент а похідної
дорівнює куту, на який повертається
дотична до усіх кривих в точці
при відображенні
Зокрема,
якщо дві криві λ та λ1
що проходять через точку
мають між собою кут ϕ то кут між їх
образами
і
на w-
площині також дорівнює ϕ причому
збігається напрям відліку.
Маємо:
.
Величина
вказує величину розтягування проміжку
при
відображенні
тому
називають
коефіцієнтом розтягування в точці
.
Оскільки границя не залежить від напрямку
то
коефіцієнт
розтягування r
однаковий за усіма напрямами, що виходять
з точки
-лінійної функції.
Нехай
задані три точки
на z-площині
і
три:
?
Означення.
Відображення z
площини (або частини цієї площини) в w
площину, яке задовольняє умовам: зберігає
кути і напрямки їх відліку; розтягує
однаково (в малому околі) за усіма
напрямками, називають конформним
відображенням. Отже, відображення,
яке здійснюється аналітичною функцією
з відмінною від нуля похідною, є конформним
відображенням. В багатьох застосуваннях
функцій комплексної змінної потрібно
знаходити функцію
,
яка задовольняє конформне та
взаємнооднозначне відображення заданої
на z-площині
області D
на її образ - область D1
w-
площини. При цьому дуже важливим є
наступне правило: Нехай знайдено
конформне
відображення
при
якому межа дй області δD
переходить
в межу
області
.
Якщо при переміщенні точки z
по межі δD в додатному напрямку відносно
області D(область
D
залишається зліва від межі) її образ
w
переміщується по межі
в додатному напрямку відносно області
, тоді область D
переходить
в області
при цьому відображенні.
Часто
використовуються наступні твердження:
1)дробово-лінійна
функція
де
- комплексні сталі , переводить будь-яке
коло в коло або пряму-також в коло або
пряму. Цю властивість називають круговою
властивістю дробово точки ,
на w
площині.
Тоді існує єдина дробово-лінійна функція,
яка переводить
відповідно в
і визначається формулою:
.
