- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
Розділ 12: Кратні інтеграли
12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
Нехай
в замкненій області D
задана
ф-ція f(M),
M
ϵ D.
Область
D
довільним чином розіб‘ємо на n
частин
і в кожній частині візьмемо довільну
точку:
.
– мыра частини Di
,
а λ – max
діаметр
частин
,
тобто λ=
maxdi.
Інтеграл по області визнач. як границя
інтегр. суми за ф-лою:
(1)
Якщо інтеграл існує, то ця ф-ція
зветься інтегрованою по області
D.
Достатньою
умовою інтегрованості ф-ції в замкненій
області D
є її неперервність в цій області.
Основні
властивості інтеграла по області:
1)
якщо область D
розбити на 2 області D1
і D2
без спільних внутрішніх точок, тоді:
2)
сталий множник можна виносити за знак
інтегралу
3)
4)
якщо f(M)
у
довільній точці M
D
,
то виконується рівність:
5)
оцінка інтеграла по області: якщо
,
то
Інтегралам
по області надають спец. назви і позначають
в залежності від типу області:
1)
якщо область інтегрування D
– відрізок [a,b],
то отримаємо визначений інтеграл:
2)
якщо область інтегрування – дуга АВ,
кривої L,
то інтегрування назив. криволінійним
інтнгралом І роду і познач.:
3)
якщо областю інтегрування буде деяка
поверхня S,
то інтеграл називають поверхневим
інтегралом І роду або подвійним інтегралом
і познач.:
4)
інтеграл по просторовій області V
називають потрійним інтегралом і
позначають так:
5)
існують ще криволінійні та поверхневі
інтеграли другого роду, які є різновидами
інтегралу по орієнтованій області від
вектор-функції, які познач.:
, де
– нормаль до поверхні S.
Криволінійний
інтеграл ІІ роду змінює свій знак при
зміні напряму інтегрування:
12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
Якщо
дуга АВ лежить в площині хОу і задана
параметрично
,
,
,
тоді
Криволінійний інтеграл 1го роду обчислюють за формулою:
Якщо дуга АВ лежить в площині хОу і задана виразом у = у(х), а<х<в, тоді
Якщо дуга АВ є просторовою і задана параметрично x = x(t), y = y(t), z = z(t), tA<t<tB, тоді
Інтеграл обчислюють за формулою:
Приклад:
Знайти
інтеграл
,
де C −
крива, задана
рівнянням
Розв’язання:
Використовуємо формулу:
Тут
Отже,
12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
Якщо
область D
на
площині xOy
правильна
в напрямку осі Оy
, то
її аналітично можна описати нерівностями
виду
і подвійний інтеграл зводиться до
повторного зв формулою:
Якщо
область
D
на площині xOy
правильна
в напрямку осі Оx
,то її аналітично можна описати
нерівностями виду:
і
подвійний інтеграл до поіторного за
формулою:
Якщо
область D
на площині xOy
правильна в напрямі осі Оy
і в напрямі осі Оx
, тоді мають місце рівності:
які
означають ,що подвійний інтеграл в цьому
випадку можна обчислити за формулою
(2) або (4).
Для обчислення повторного інтеграла треба спочатку за формулою Ньютона-Лейбніца знайти внутрішній інтеграл за відповідною змінною інтегрування, а потім обчислити зовнішній інтеграл за іншою змінною інтегрування.
Приклад:
Обчислити
якщо область обмежена лініями y=x,
y=x+2,y=0.
Розвязання : З умов прикладу маємо: x1(y)=y, x2(y)=2-y, y ϵ [0,1] . Тому за формулою:
