
- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
Аналітичну
функцію f(z)
в кожній внутрішній точці її області
аналітичності D можна розкласти в ряд
Тейлора
за
формулою
(42)
радіус збіжності якого дорівнює відстані від точки а до найближчої до а особливої точки (точки, де функція f(z) не є аналітичною).
Якщо функція f(z) розкладається в степеневий ряд в околі точки z=a
(43),
то цей ряд буде її рядом
Тейлора, коефіцієнти якого знаходять
за формулами:
та
n= 1,2…
Якщо
в розкладі (43)
,
то точку а називають т кратним нулем функції f(z).
В
околі точки а,
яка є m
кратним нулем функції f(z),
функцію можна представити у вигляді
,
де
є
аналітичною функцією в точці а
і
.
Найчастіше використовують наступні розклади функцій комплексної змінної в ряд Тейлора
Приклад.
Знайти ряд Тейлора функції
Розв’язання.
Перетворення
дозволяє
розкласти
як суму нескінченної геометричної
прогресії
із
знаменником
..
Тому
.
Круг
збіжності цього розкладу
Точка
є особливою точкою функції f(z),
яка лежить на колі круга збіжності.
18.6. Ряди Лорана
Аналітична
в кільці
ф-ія f(z)
у всіх точках кільця розкладається в
ряд Лорана (рЛ)
коефіцієнти якого обчислюються за
ф-лами
, де Y
- будь-яке коло з центром в точці
,що
лежить всередині кільця.
Ряд
називають
головною частиною рЛ. Він збігається у
всіх точках частини площини, що лежать
поза внутрішнім колом кільця
.
Ряд
називають
правильною частиною рЛ. Цей ряд є
степеневим рядом Тейлора, що зберігається
у всіх точках всередині круга, обмеженого
зовнішнім колом кільця
.
Кільце
є
перерізом областей збіжності правильної
і головної частин рЛ. У всіх точках
кільця збіжності рЛ абсолютно збіжний.
РЛ можна почленно інтегрувати по
будь-якому колу, концентричному до кіл,
що обмежують кільце збіжності, його
можна диференціювати почленно скільки
завгодно (n) разів всередині кільця
збіжності.
Розкладання аналітичної ф-ії f(z) в кільці в рЛ – єдине.
Деякі
способи розкладання фій в рЛ.
Для дробово-раціональних ф-ій. В цьому
випадку розкладання в рЛ зводится до
розкладання в ряд геометричнох прогресії
ф-ій вигляду:
.
Приклад:
Розкласти
в рЛ ф-ію
в
областях:
Розкладуючи
на елементарні дроби маємо
.
Кожен дріб розкладаємо в ряд геометричної
прогресії у відповідних областях.
Область
|z|<1:
Підставимо
ці розклади в
і отримаємо рЛ вигляду:
,
отже
,
n=0,1,2...;
=0,
n=1,2,...
18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
Класифікація ізольованих особливих точок. Особливу точку z0 однозначної аналітичної функції f(z) наз. ізольованою, якщо в її околі 0<|z-z0|<R функція f(z) не має ін. особливих точок.
Особливу
точку наз. усувною (правильною), якщо в
околі 0<|z-z0|<R
точки z0
ряд
Лорана функції f(z) має лише правильну
частину, тобто
Особливу
точку
z0 наз.
полюсом, порядка m,
якщо ряд Лорана для функції
f(z) в околі
z0
має
лише m
членів головної частини ряду
m- порядок (кратність) полюса. Якщо m=1, z0-простий полюс.
Особливу точку z0 наз істотно особливою, якщо ряд Лорана має лише головну частину.
Ознака
правильної особливої точки:
нехай функція f(z) аналітична в околі
0<|z-z0|<R
точки z0. Щоб z0 була правильною точкою
функції f(z) необхідно і достатньо, щоб
існувала скінченна границя
.
Ознака полюса: для того, щоб z0 була полюсом m-го порядку аналітичної функції f(z), в околі z=z0, необхідно і достатньо, щоб вона була нулем порядку m функції 1/f(z).
Ознака
істотно особливої точки:
точка z0 буде істотно особл. точкою
аналітичної функції f(z), якщо
не
існує.
Інтегральним
лишком однозначної аналітичної ф-ії
f(z) в її ізольованій точці z0 називають
коефіцієнт С-1
при 1/z-z0 у ряді Лорана в околі цієї точки
і позначають
.
Лишок в правильній особливій точці
дорівнює нулю.
Лишок
для полюса першого порядку в точці а:
Лишок
для полюса m-го порядку в точці а:
Приклад 1. Обчисл. лишок функції z+1/z2+4
Знаменник має 2 однократні нулі в точках 2і та -2і,то задана функція має полюси першого порядку в цих точках.Обчислтмо лишки в цих точках:
,
Приклад 2. Знайти лишок функції 1/(z2-1)3.
Функція (z2-1)3=(z-1)3(z+1)3 має в точці z=1 полюс третього порядку, оскільки знаменник має в цій точці трикратний нуль (m=3):