- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
18.3.2 Аналітичність функції
О.1: Якщо однозначна функція f(z) диференційовна в точці z і в деякому її околі, то її називають аналітичною в точці z. Однозначну функцію f(z), диференційовну в усіх точках , називають аналітичною в області D.
О.2: Точку , в якій однозначна функція f(z) аналітична, називають правильною точкою функції f(z); в протилежному разі – особливою точкою.
Функція
f(z)
аналітична в точці
,
якщо функція
аналітична в точці
.
Приклад
1:
Визначити область аналітичності функції:
Розв’язок:
Перевіримо виконання умов Коші-Рімана:
Оскільки
, перша
умова Коші-Рімана не виконується. Тому
функція
не
аналітична.
Властивості аналітичних функцій:
Сума, різниця, добуток та частка двох аналітичних функцій, а також складна функція, утворена із двох аналітичних функцій, є аналітичними функціями;
Якщо функція
є
аналітичною в області D,
то її дійсна та уявна частини є спряженими
гармонічними функціями в області D,
тобто вони задовольняють рівнянням
Лапласа
і
зв’язані умовами Коші-Рімана.
Приклад
2:
Визначити функцію f(z),
якщо
Розв’язок:
В даному випадку система має вигляд
З
першого рівняння одержимо рівність:
довільна
функція у.
Продиференціюємо
останню рівність по у:
Порівняння цієї рівності із другим
рівнянням системи дає
Таким чином,
Отже,
де
с1=іс
–
довільна стала.
18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
Нехай
в області D
на
площині задано електростатичне поле
(поле вектора напруженості)
Потенціалом поля
називають функцію
,
яка задовольняє умовам
Якщо область D не має зарядів, тоді в усіх точках D
тобто потенціал є гармонічною функцією в області D.
О.1:
Функцію комплексної змінної
,
де
- гармонічна функція, спряжена до
,
називають комплексним потенціалом поля
.
Комплексний
потенціал f(z)
є
аналітичною функцією в області D.
Дійсну частину
комплексного потенціалу називають
силовою функцією поля
,
а її лінії рівня
називають силовими лініями. Лінії рівня
функції
називають
еквіпотенціальними лініями поля
.
Введення комплексного потенціалу поля дозволяє застосовувати добре розроблену техніку теорії функції комплексної змінної для дослідження проблем електротехніки.
18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
Якщо
існує границя вказаної інтегральної
суми при
незалежна від способу ділення дуги С на частини і вибору точки ξк в кожній частині, то її називають інтегралом від функції комплексної змінної по дузі С і позначають
(28)
Якщо С - кусково-неперервна крива, -неперервна функція, то інтеграл (28) існує.
Обчислення інтеграла (28) зводиться до обчислення криволінійних інтегралів від дійсних функцій дійсних змінних.
Нехай
,тоді
Отже,
З цієї формули випливає, що на інтеграли від функції комплексної змінної поширюються звичайні властивості криволінійних інтегралів від дійсних змінних.
Якщо дуга С задана параметрично
Причому
,
тоді:
(30)
Приклад.
Обчислити
,
де
-
коло
з центром в точці
та
радіусом ρ (обхід проти руху годинникової
стрілки).
Розв’язання.
Рівняння кола з центром в точці
та радіусом ρ має вигляд
або
в параметричній формі
,
За
формулою (30) отримаємо:
Отже,
(31)
Відзначимо, що заданий інтеграл не залежить від радіуса кола.
