- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
Число
w0
називається
границею функції f(z)
в
точці
,
якщо
для
існує
таке
,
що виконується нерівність:
для
усіх
z
із
-
околу
точки
z0,
тобто
.
Позначається
так:
(21)
Означення границі функції комплексної змінної не відрізняється від означення границі дійсної змінної, тому усі теореми про границі та нескінченно малі величини залишаються в силі і в цьому випадку.
Отже,
якщо однозначні функції
та
в точці
мають границі, то в цій точці мають
границі і такі функції:
.
Якщо існує границя , то функція f(z)обмежена в колі точки z0.
Однозначна
функція f(z)
називається
неперервною в точці z0
якщо
вона визначена в точці z0
і
в її околі та виконується рівність
Для
неперервності функції f(z)
в
точці
необхідно і достатньо, щоб дійсна и(х,
у) та уявна
частини функції були неперервні в точці
.
Функція f(z) називається неперервною в області D, якщо вона неперервна в кожній точці цієї області.
Неперервні
функції комплексної змінної мають такі
властивості, як і неперервні функції
дійсної змінної. Зокрема, якщо f(z)
неперервна
в замкненій області D,
то вона обмежена за модулем
на
цій області.
18.2.4. Основні трансцендентні функції.
Показникову функцію ez для комплексної змінної
визначають
співвідношенням:
Функцію, обернену до показникової, називають логарифмічною і позначають:
.
Якщо
,
то
Оскільки
,
то
.
Отже,
або
(22)
Головним значенням логарифма числа z називають значення, яке відповідає головному значенню аргументу z
(23)
Приклад. Знайти ln(l + i) та Ln(l + i)..
Розв’язання.
Оскільки
|1 + i|
=
=
.
то,
використовуючи формули (23)
та
(22), знаходимо:
Для довільного комплексного z можна визначити
З цих формул видно, що функції sinz та cosz періодичні з періодом 2л.
Функція cos z - парна, a sin z - непарна. Мають місце звичайні тригонометричні співідношення:
sin2 z + cos2 z = 1; sin2z = 2sinzcosz.
Гіперболічні функції визначають рівностями:
Мають місце тотожності: shz = -і sin z; chz = cos iz.
18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
О.1:
Похідною однозначної функції w
= f(z)
в точці z
називають границю відношення приросту
функції до приросту аргументу, коли
,
і позначають
Функцію,
яка має в точці
похідну
,
називають
диференційовною в точці.
Функцію f(z), диференційовну в кожній точці , називають диференційовною в області D.
Правила диференціального числення поширюються і на однозначні функції комплексної змінної:
якщо
якщо
– диференційовна функція в точці
якщо f1(z) та f2(z) диференційовні в точці , то в цій точці
якщо w = f(z) диференційовна в точці
диференційовна в точці
то
похідна складної функції
дорівнює
.
Умови диференційовності функції комплексної змінної:
Т.1:
Для того, щоб однозначна функція
була диференційовна в точці
,
необхідно і достатньо, щоб дійсні функції
були диференційовні в точці (х,у) і
виконувались умови Коші-Рімана:
Для
знаходження похідної
або
Приклад:
Визначити область диференційовності
функції
.
Розв’язок: Знайдемо функції u та v:
Тепер знайдемо частинні похідні:
Отже, умови Коші-Рімана виконуються лише в точці (0,0), тому функція диференційовна лише в точці z=0.
