- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
18.1.2. Область на комплексній площині
Означення 3. Областю на комплексній площині називають множину Б таких точок:
разом з кожною точкою М із D цій множині належить і достатньо малий круг з центром в точці М;
довільні дві точки D можна з’єднати ламаною лінією, усі точки якої належать D..
Означення
4.
Сукупність
точок z,
які
задовольняють
нерівність
,
називається
р
– околом
точки
а
(він складається із точок, які лежать
в
середині круга з центром в точці а і
радіусом р).
Точкою
межі області D
(межовою точкою) називають точку, в околі
якої є як внутрішні, так і зовнішні точки
множини D.
Сукупність
межових точок області D
називають
межею
D
і позначають
або
.
Область D
з обмежуючою її межею називається
замкнутою областю і
позначається
. Отже
.
Означення 5. Якщо область D обмежена однією лінією, то вона називається однозв’язною. Якщо область D обмежена декількома лініями, то вона називається багатозв’язною.
Означення 6. Напрям обходу межі області D називається додатним, якщо при цьому обході область знаходиться зліва.
18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
Послідовністю комплексних чисел {zn} називається вираз вигляду z1,z2,..zn (19),
де z1,z2,..zn комплексні числа.
Число
називається границею послідовності
(19), якщо для довільного
> 0 існує таке число N(
)
що для усіх п
> N(
)
виконується нерівність: |zn-z0|<
Границю
послідовності z1,z2,..zn
позначають
так:
Якщо
,
то існування границі послідовності
рівносильне існуванню двох границь:
Послідовність { zn }, яка має скінченну границю, називають збіжною.
18.2.2. Функції комплексної змінної.
Якщо
кожному значенню
відповідає за законом відповідності f
хоча б одне значення
,
то
w
називають
функцією від z
і
позначають w
= f(z).
Якщо
кожному значенню
відповідає одне
значення
,
то
функція називається однозначною;
якщо деяким значенням
відповідає
більше
одного
значення
,
то
функція є многозначною.
Область
D
незалежної
змінної
z
=
х
+ іу називають областю
визначення функції
,
область
називають
областю
значень
функції
f(z). Якщо
покласти z
= x + iy,
а
w
= u + iv,
то
задання функції комплексної змінної w
= f(z) рівносильне
заданню двох функцій двох дійсних
змінних и
= и(х,у),
v
= v(x,y), де
и(х,у)=
Re
f(z), v(x,у)=
Im
f(z)
-
упорядкована
пара дійсних функцій. Найчастіше
відкладають значення z
на
одній площині (хОу), а значення w
на
іншій площині (uOv).
Функцію комплексної змінної f(z) можна записати і в тригонометричній формі:
Функцію комплексної змінної f(z) можна розглядати як оператор відображення області визначення D в область значень G.
Функцію
(відображення
)
називають оберненою до функції
.
Однозначну функцію w = f(z) називають однолистою в області D, якщо для
Взаємно-однозначні функції та . – однолисті.
Однолиста функція w = f(z) здійснює взаємно однозначне відображення області D на G = f(D).
Функцію
w
=
f(z)
називають обмеженою в області D,
якщо
існує таке число N
>
0, що
для усіх
.
