- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
Функція f(x) яка задовільняє умовам Діріхле:
неперервна або має нескінчену кількість точок розриву першого роду на [a,b];
має в [a,b] скінченну кількість екстремумів, можна розвинути в ряд Фур'є за будь-якою ортонормованою на [a,b] системою функцій
,
тобто представити у вигляді
(1);
Cума ряду правої частини цієї рівності дорівнює:
в точках неперервності f(x);
в
точках розриву f(x).
Коефіцієнти розкладу (1) називають коефіцієнтами Фур'є функції і знах.:
,
k=0,1,3…(2)
Ці коефіцієнти задовольняють нерівність Бесселя:
(3),
і забезпечують мінімальне відхилення
за нормою часткової суми ряду
від ф-ції f(x)
тобто
=min
(4).
У
випадку повної ортогональної системи
функцій співвідношення (3) стає рівністю
Парсеваля:
(5)
У випадку ортогональної на[- λ, λ] тригонометричної системи ф-ції:
Знаходимо коефіцієнт за ф-лами:
(7)
(8)
Гармоніки
правої частини рівності(6) мають загальний
період
,
їх сума має період Т=2
.
Якщо f(x) задана лише на скінченому проміжку [- λ, λ], то (6) буде розкладом період. подовження f(x) за межі цього проміжку.
Якщо f(x)парна на [- λ, λ],то:
(9)
Якщо f(x) непарна:
(10)
Якщо f(x) задана тільки на [0, λ], та задовільняє умовам Діріхле її можна подовжити на
[- λ, 0], та отримати її розклад в ряд за синусами чи косинусами.
Приклад розкладу в ряд Фур’є:
Роскладемо
функцію
при
,
та знайдемо суми числових рядів:
Оскільки парна, розкладемо ряд за косинусами:
Тепер складемо ряд:
Тоді:
-
.
Отже:
Звіздси,
при
:
При
х=0:
Зауважимо
що
, отже:
.
16.3.Перетворення Фур’є.
Якщо
функція f(x)
задана на (-∞;∞), задовольняє умовам
Діріхле на кожному скінченному проміжку
і умові
то
в кожній точці х неперервності функції
мають місце рівності:
(23);
(24)
. Праву
частину рівності (24) називають перетворенням
Фур’є або спектральною щільністю
функції f(х) і часто позначають так: F(f)
або
S(w).
Праву
частину рівності (23) називають оберненим
перетворенням Фур’є або розкладом
функції f(х) на уявні гармоніки з довільною
частотою w і позначають F-1(f)
або F-1(S).
У
тригонометричній формі розклад f(х) на
гармоніки має вигляд
(25)
де
(26)
Озн. Функцію Ак (w) називають косинус -перетвореннням Фур’є, а функцію Вс(w) називають синус перетворенням Фур’є функції f(x).
В деяких підручниках та довідниках коефіцієнти в перетворенні Фур’є та в оберненому перетворенні Фур’є беруть рівними, тобто використовують формули:
Основні властивості перетворення Фур’є.
Лінійність. Перетворення Фур’є лінійної комбінації скінченної кількості функцій, що мають перетворення Фур’є, дорівнює такій самій алгебраїчній сумі перетворень Фур’є цих функцій:
Властивість
подібності. Якщо
f(x)
має перетворення Фур’є
то
функція f(ах)
має перетворення Фур є
тобто із
Якщо функцію f(х) про диференціювати за змінною х, то її перетворення Фур’є помножиться на.iw.
Властивість
зміщення. Якщо
то
Приклад: . Знайти представлення функці використовуючи її косинус та синус перетворення Фур’є. Розв’язання. Функція задана і неперервна на [0, ∞), задовольняє усім умовам Діріхле. За формулою (28)
За формулою (З0) знайдемо її синус-перетворення Фур’є
Використовуючи формули (27') та (29') одержимо потрібні представлення:
