- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
Властивості правильно збіжних функц. Рядів
1. Якщо члени правильно збіжного в проміжку (a;b) функц. ряду неперервні, тоді його сума також неперервна функція в (a;b).
Наслідок. Якщо сума в деякому проміжку (a;b) розривна, то ряд в цьому проміжку немажорований
2.
Якщо члени правильно зб. в проміжку
(a;b)
функц. ряду u1(x)+u2(x)+…+un(x)
неперервні в цьому проміжку, то ряд
можна інтегрувати, причому для довільних
x
(a;b)
має місце рівність
3.
Нехай ряд
– правильно зб. в (a;b)
і його члени мають неперервні похідні.
Тоді для усіх x
(a;b)
має місце рівність
4.
Якщо правильно зб. в проміжку
(a;b)
функц. ряд
помножити на обмежену на проміжку (a;b)
функцію
,
то одержаний ряд
буде правильно збіжним в (a;b)
Різновиди збіжності функціональних рядів
Означення.
Функц. ряд
збігається до суми S(x)
рівномірно в [a;b],
якщо
при
Функц.
ряд збігається
до суми S(x)
в середньому на проміжку [a;b],
якщо
при
Функц.
ряд збігається
до суми S(x)
в середньому квадратичному на проміжку
[a;b],
якщо
при
Якщо ряд збігається рівномірно, то збігається і в середньому квадратичному, при чому до однакової суми S(x)
Ознака Вейєрштрасса: для рівномірної збіжності ряду достатньо його правильної збіжності.
15.2 Степеневі ряди
Степеневим
рядом називають ряд виду:
де
c
та
коефіцієнти ряду
-
сталі.
Частковий
випадок при
:
Такі ряди називають рядами за степенями (х-с), або за степенями х.
15.2.1. Область збіжності та властивості:
Теорема Абеля: Якщо степеневий ряд
Збігається при
,
то
він абсолютно
збігається
для будь-якого х,
що задовольняє нервність
;Розбігається при , то він розбігається при
.
Інтервал збіжності:
Примітка: можливе використання Інтегральної теореми Коші (мало ймовірно).
Область збіжності:
У випадку (*) дослідити збіжність ряду, підставляючи замість х кінці інтервалу збіжності.
Властивості спеневених рядів:
Степеневий ряд на інтервалі його збіжності можна почленно інтегрувати та диференціювати.
Якщо взяти певний довільний інтервал всередині інтервалу збіжності ряду, то ряд буде правильно збіжний на взятому інтервалі.
Сума степеневого ряду є неперервною функцією в кожній точці його інтервалу збіжності.
Степеневі ряди всередині перетину інтервалів їх збіжності можна почленно складати, множити за правилом множення многочленів, ділити ряд на ряд.
15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
Примітка: Для розкладу функції в степеневий ряд використовується таблиця «Розкладу функцій в степеневі ряди».
Ряд Тейлора:
Ряд Маклорена:
Формули:
Таблиця розкладу функцій в степенні ряди
Інтервал збіжності:
Примітка: можливе використання Інтегральної теореми Коші (мало ймовірно).
Ряд Тейлора:
Ряд Маклорена:
Приклади
Найти интервал сходимости степенного ряда и исследовать его сходимость на концах найденного интервала
Ряд
сходится при
Слева
нужно оставить только модуль, поэтому
умножаем обе части неравенства на
7
–
интервал сходимости исследуемого
степенного ряда.
Исследуем сходимость ряда на концах найденного интервала.
При
Используем
признак Лейбница.
–
Ряд является знакочередующимся.
–
члены ряда не убывают по модулю.
Вывод:
Ряд расходится
2)
При
Ряд
расходится, так как не выполнен
необходимый признак сходимости
ряда.
Ответ:
–
область сходимости исследуемого
степенного ряда.Разложить функцию
в
ряд Тейлора по степеням
.
Найти
область сходимости полученного ряда.
Используем
разложение функции в ряд Тейлора по
степеням
:
В
данном случае:
…
…
Таким
образом:
Ответ:
ряд
сходится при
.
