- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
14.4.2 Властивості збіжних рядів
На абсолютно збіжні ряди переносяться усі властивості сум скінченної кількості доданків.
1. Відкидання скінченної кількості перших членів ряду не впливає на його збіжність; якщо вихідний ряд збіжний, то сума отриманого ряду буде менша суми початкового ряду на суму відкинутих членів.
2.
Збіжні ряди можна почленно додавати і
віднімати. Ця властивість означає, що
із збіжності двох рядів
випливає
збіжність ряду
.
3. Якщо члени збіжного ряду, не змінюючи їх порядку, об'єднати в групи, то отриманий при цьому ряд також збігається і сума його співпадає із сумою вихідного ряду.
4. Нехай
-
деякий збіжний числовий ряд,
-
сума цього ряду. Тоді ряд
(С
– довільне число, відмінне від нуля)
також збіжний і його сума рівна
.
5. Нехай
ряд
з
невід‘ємними членами, а ряд
отримується
із даного ряду довільною перестановкою
його членів. Тоді дані ряди збігаються
одночасно і мають одну і ту ж суму.
Особливе значення має властивість перестановки: сума абсолютно збіжного знакозмінного ряду не змінюється від будь-якої перестановки множини його членів.
В умовно збіжному ряді не можна переставляти члени оскільки у випадку їх перестановки може змінюватись сума ряду або утвориться розбіжний ряд.
Теорема Діріхле. Якщо знакозмінний ряд збігається абсолютно, то буде збігатися і при тому абсолютно ряд, одержаний із даного довільною перестановкою його членів. При цьому сума ряду не залежить від порядку його членів.
Теорема Рімана. Якщо знакозмінний ряд збігається умовно, то, яке б не взяти наперед число, скінчене або рівне, можна так переставити члени цього ряду, щоби його сума в точності дорівнювала цьому числу.
ПРИКЛАДИ
Дослідити збіжність рядів
Розв’язання.
Ряд 1) – знакозмінний, оскільки
Розглянемо
ряд
,
складений з абсолютних величин членів
ряду. Цей ряд є узагальненим гармонічним
рядом з показником степеня P=2>1, тому
він збіжний. Згадно з означенням це
означає, що ряд 1) абсолютно збіжний.
Розв’язання:
Ряд
2) – знакопочережний. Ряд
складений
із абсолютних величин його членів
розбігається, оскільки це гармонічний
ряд. Це означає, що ряд 2) абсолютно не
збігається.
Оскільки
обидві умови узнаки Лейбніца для ряду
2) виконуються :
то
цей ряд розбігається умовно.
Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
15.1 Функціональні ряди.
Означення
1. Ряд
називається функціональним, якщо його
члени є функціями, наприклад х, тобто
ряд має
вигляд
(1)
Якщо числовий ряд збігається, то точку х0 називають точкою збіжності функціонального ряду (1), якщо розбігається – то точкою розбіжності.
Означення 2. Сукупність усіх точок збіжності функціонального ряду є областю його збіжності.
rn(x)=un+1(x)+un+2(x)+… - залишок ряду
Означення
3.
Функціональний ряд (1) називається
правильно збіжним або мажорованим в
проміжку [a,b],
якщо існує такий числовий додатний
збіжний ряд
,
що абсолютні величини членів функц.
ряду для довільного х
[a;b]
задовольняють співвідношенням
.
Ряд називають мажоруючим рядом для функц. ряду (1)
Приклад
1.
Визначити область збіжності
ряду
Члени
ряду утворюють геометричну прогресію.
1й член -
,
знаменник
.
Такий ряд збігається при
.
Отже, ряд збігається при |x|>1.
Відповідь:
Приклад
2.
Дослідити
збіжність ряду
Ряд
є
правильно збіжним для всіх х, оскільки
.
Додатний числ. ряд
є узагальненим гармонічним рядом із
показником степеня р=2<1.
З озн. 3 випливає, що правильно збіжний
ряд в області
збігається в усіх точках цього проміжку.
