Висновки до Розділу іі

Програма по природознавству передбачає виявлення найпростіших зв'язків і взаємозв'язків, доступних розумінню учнів. У процесі встановлення зв'язків створюються сприятливі умови для розвитку логічного мислення дітей.

Встановлення зв'язків між окремими природними компонент-найважливіша умова для формування усвідомлених наукових знань при вивченні будь-якої теми.

Розглянуті приклади зв'язку й взаємозв'язку, закладені в предметі природознавства, являють собою найважливіший засіб розвитку мислення учнів. Весь процес мислення при виявленні зв'язків виражений в узагальненнях, ступінь яких поступово ускладнюється в міру залучення нових понять. Первісний щабель узагальнень проявляється в почуттєвому пізнанні: від відчуттів до сприйняття, від сприйняття до уявлення.

Знання учнів про природу стають більше осмисленими, коли очевидна їхня значимість і можливість застосувати на практиці. Курс природознавства передбачає набуття дітьми практичних умінь (спостереження за температурою повітря по термометрі, напрямок вітру по флюгері, фіксація основних явищ погоди за допомогою умовних знаків, орієнтування на місцевості по сонцю й по компасу й т.п.).

На екскурсіях і практичних заняттях школярі вчаться орієнтуватися на місцевості, читати карту, наносити на неї природні об'єкти, самостійно виготовляти нескладні посібники: схематичні малюнки, гербарії, колекції, виконувати практичну роботу на учбово-дослідній ділянці.

Розділ ііі Практична частина. Уроки екскурсій у 3-му класі.

Тема. Екскурсія в ліс навесні.

Мета. Конкретизувати знання учнів про рослину як цілісний організм, з’ясувати взаємозв’язки рослин із середовищем і їх пристосованість до сумісного проживання; розвивати уяву, вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати любов та бережливе ставлення до природи.

Місце проведення: ліс.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Оголошення маршруту

ІІ. Хвилинка календаря (на вулиці)

ІІІ. Вступна бесіда

1. Повторення правил поведінки в природі.

Гра «Чому?»

1) Чому не можна голосно кричати?

2) Чому потрібно пильно дивитися під ноги?

3) Чому не можна ламати гілки?

4) Чому не можна руйнувати мурашники?

5) Чому не можна рвати квіти з корінням?

6) Чому не можна струшувати дерева?

2. Актуалізація опорних знань

- Що таке ліс?

- Які рослини ростуть у лісі?

- Як змінюється природа взимку?

- Які трав’янисті рослини називають багаторічними?

- Наведіть приклади хвойних дерев.

3. Мотивація. «Вірш про весну»

Весна у вікна заглядає,

Хмарки у синяві пливуть,

І серце райдугою грає,

«Весна на дворі», – тільки й чуть.

Не по дорозі нам з журбою,

Сміється сонечко з висот…

І ми вітаємо з тобою

Весни чудесний поворот.

ІV. Сприймання нового матеріалу

1.Розповідь вчителя про зміни в природі весною: наявність тепла, вологи, світла тощо.

2.Бесіда про зміни в житті рослин весною в зв’язку із зміною факторів середовища.

- Що відбувається з деревами та кущами?

- Що відбувається з ростом рослин?

- Яка рослина є першою ранньоквітучою?

- Які рослини цвітуть навесні?

- Куди дівається сніг?

3. Розповідь. Рослина – цілісний організм. Взаємозв’язки рослин з середовищем.

4.Спостереження за рослинами у весняному лісі. Дослідження поламаних і сухих рослин, з’ясування причин загибелі рослин. Декламування вірша:

Ти думаєш, деревам не болить?

Ти думаєш, в дерев немає серця?

Та чую я – з коренів до верховіть –

Мій любий клен так жалібно трясеться…

Ну заспокойсь! Ти рану вже промив,

Ще пройде дощ, і стане тобі краще!…

…Ішов хлопчина тут і гілку одломив,

Таке ледащо, сам не знає нащо…

5. Розповідь вчителя «Естетичне значення рослин, своєрідність і краса природи, що пробуджується. Ранньоквітучі рослини.»

Чи тиша, чи вітер співає,

Чи буря зчиняє свій рев –

Весна все одно підіймає

Букети квітучих дерев.

- Які з первоцвітів зацвітають найраніше?

Першою зацвітає красуня верба, яка є символом України. Вона першою відкриває кватирку, а згодом і ворота весні. Її ніжно-сріблясті сережки здавна в народі ласкаво звуть і «баранцями», і «котиками», і «пуховичками» та у Вербну неділю освячують у церквах.

А за вербою приходять проліски. Стародавня легенда свідчить: перших двох людей, що їх Бог вигнав з раю, засипав снігом. Тендітна Єва змерзла. І тоді хтось з серафимів чи ангелів перетворив кілька лапатих сніжинок на квіти проліска. Адам зірвав ці символи світлих надій і подарував подрузі. Так було покладено початок винищенню первоцвітів. Та хіба тільки їх!

Легенда красива, але чому проліски не гинуть? Адже про березень справедливо кажуть – у ньому зверху пече, а знизу морозить. І кристалики льоду, що утворюються всередині рослин, повинні були б зруйнувати ожилі стебла й пелюстки. Але цей жах не приходить до рослин: вода в капілярах не замерзає. Вона просто збільшує в 15 разів в’язкість, але залишається рідкою, тому що дуже своєрідно пов’язана із складовими частинами.

Квітень – справді благодатний місяць! У квітні дерева і квіти розбруньковуються, а у травні цвітуть. В цій порі повітря відчутно прогрівається, бруньки лопаються, а з них на світ божий визирають зелені листочки – справжнє диво землі.

6. Гра «Пригадай».

- Згадайте, які ви знаєте загадки, прислів’я, приказки про весну, про весняні явища в природі.

- Хто більше їх назве, той отримає подаруночок.