V. Застосування нових знань, умінь, навичок.

1. Дослід

1 завдання: учні спостерігають за висотою Сонця.

2. завдання: учні спостерігають за кольором неба.

3. завдання: учні вимірюють товщину снігу в різних місцях і визначають температуру повітря.

Висновок: в різних місцях товщина снігу неоднакова

2. Гра – вправа «Додай слово»

• От випав сніг. Яка обнова! Зима тоді така… (чудова).

• Мороз у лід озера кута – зима, тоді всі кажуть,… (люта).

• Вона буває і серйозна: суха і вітряна, й … (морозна).

• А як насуне хмара сива, зима по – своєму… (красива).

• Гілок під інеєм не видно, тоді вона, звичайно,… (срібна).

• Синичка змерзла і голодна, бо видалась зима … (холодна).

• Зима! Зима! Усякий знає, вона…(холодною буває).

• Летять, кружляють, як пушинки легкі, білесенькі… (сніжинки).

3. Гра «Продовж речення»

В нашому лісі ростуть дерева: …

Зимою вони стоять: …

VI. Підсумок.

• Де ми побували на екскурсії?

• Яка в нас зараз пора року?

• Які рослини називаються вічнозеленими?

• Які птахи живуть у лісі взимку?

• Як тварини пристосовуються до життя узимку?

VII. Повідомлення д/з.

Дітям потрібно поставити в дома на вікно в банках з водою зрізані гілки дерев і кущів і спостерігати за їх розвиванням.

Висновки до Розділу ііі

З метою розкриття своєї теми курсової роботи, я створила і експериментально апробувала уроки у 3 класі на яких формуються природничі поняття про об’єкти природи та встановлюються взаємозв’язки в системі «жива-нежива природа», «природа – людина». Обрала я уроки-екскурсії тому, що саме на цих уроках формуються природничі поняття про живих істот, предмети і явища природи в реальній обстановці

З метою доведення ефективності виявленої і обґрунтованої сукупності дидактичних умов формування природничих понять в учнів початкових класів я вдалася до експериментального дослідження, а саме створення уроків-екскурсій і опробування деяких уроків, яке здійснювалося на уроках природознавства 3 класів.

За допомогою практичних методів навчання (спостереження, досліди, практичні роботи), я намагалася ознайомити учнів із рослинним і тваринним світом, узагальнити нові знання учнів, розвивати любов до природи, спостережливість.

Уроки-екскурсії позитивно вплинули на формування природничих понять та встановлення взаємозв’язків в системі «жива-нежива природа», «природа – людина» в учнів початкових класів. Мої спостереження і відгуки вчителів свідчать, що учні без проблем виявили ознаки нових понять, узагальнювали їх, змогли встановити взаємозв’язки в живій та неживій природі, вони із задоволенням ходили на екскурсії, розглядали природні явища.

Отже, отримані експериментальні данні доводять ефективність розробленої методики формування природничих понять у молодших школярів.

Висновки

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У процесі вивчення педагогічної літератури виявлено, що природничі знання, як відображення в свідомості людини навколишньої дійсності, засвоюються учнями початкових класів у формі таких видів знань – конкретних фактів, уявлень, понять.

2. З’ясовано, що вихідним пунктом у формуванні природничих знань є відчуття, як найпростіша форма відображення об’єктивного світу. З відчуттів виникає сприйняття – складний процес сприймання і перетворення інформації, який забезпечує відображення об’єктивної реальності й орієнтацію у навколишньому світі. Завдяки сприйманню виникає уявлення, як образ раніше сприйнятого предмета або явища, а також образ, створений об’єктивною уявою. В основі формування понять лежить шлях наукового пізнання – від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього – до практики.

3. Виявлено, що знання про навколишній світ школярі засвоюють у формі уявлень та понять. Вони виникають на основі відчуттів і сприймання, як результат усвідомлення, запам’ятовування, відтворення.

4. З’ясовано, що у процесі формування у школярів уявлень необхідно дотримуватися таких педагогічних умов:

• вміло формулювати питання і завдання, які потребують відтворення відчуттів;

• організовувати вправи на впізнання і розрізнення об’єктів;

• використовувати різноманітні наочні засоби навчання;

• вміло керувати процесом спостереження.

5. З’ясовано, що організація формування природничих знань у молодших школярів, яка спрямована на те, щоб дитина могла вільно і міцно засвоювати знання, оперувати ними, вимагає від учителя урахування їхніх індивідуальних, психологічних і вікових особливостей розумової діяльності,.

6. З’ясовано, що ефективними методами формування знань про природу у молодших школярів є спостереження, практична робота, дослід і засоби навчання – підручник, малюнки, муляжі, моделі.

7. Розроблено методику формування знань про природу, яка ґрунтувалася на визначені змісту знань, дотриманні етапів та умов формування понять та уявлень, виборі і оптимальному поєднанні методів та засобів навчання. Вибір методів й засобів навчання здійснювався на основі критеріїв відповідності методів: меті і завданням уроку і змісту навчальної теми; віковим особливостям і рівню підготовленості школярів; можливостям самого вчителя, матеріально-технічної бази школи; можливостям поєднання різноманітних методів навчання, що сприятиме всебічному і осмисленому сприйманню і засвоєнню учнями навчального матеріалу.

8. У педагогічному дослідженні доведено ефективність розробленої методики формування знань про природу у молодших школярів на уроках-екскурсіях природознавства.