МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені БОРИСА ГРІНЧЕНКА

УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ КОЛЕДЖ

Циклова комісія викладачів природничих дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Методика викладання природознавства»

На тему:

Формування елементарних уявлень та понять про об’єкти природи (предмети і явища) та їх взаємозв’язки у системі «жива - нежива природа», «природа – людина»

Пащенко Ірини Сергіївни

студентки групи ПОмс.2-10-4.Од.

денної форми навчання

спеціалізації «Початкова освіта»

Науковий керівник

Глухенька Л.М.

«___»________________20___р.

Київ – 2014р.

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………ст.3

Розділ І……………………………………………………………………….ст.6

Формування елементарних уявлень та понять про об’єкти природи (предмети і явища)……………………………………………………………………….ст.6

1.1 Аналіз освітньої галузі «Природознавство» початкової загальної освіти Державного стандарту………………...……………………………….....ст.6

1.2 Сутність природничих уявлень, їх класифікація…………………...ст.8

1.3 Способи формування природничих уявлень………………………..ст.9

1.4 Сутність природничих понять, їх характеристика…………………ст.11

Розділ ІІ……………………………………………………………………….ст.15

Взаємозв’язки уявлень та понять про об’єкти природи у системі «жива-нежива природа», «природа – людина»…………………………………….ст.15

2.1 Встановлення взаємозв’язків між сформованими поняттями………...ст.15

2.2 Встановлення взаємозв’язків у «живій - неживій природі» в різні пори року…………………………………………………………………………….ст.17

2.3 Формування природничих понять за допомогою практичних методів навчання……………………………………………………………………….ст.22

2.4 Роль екскурсій у формуванні природничих понять……………………ст.26

Розділ ІІІ………………………….…………………………………………...ст.31

Практична частина. Уроки-екскурсії у 3-му класі.

Висновки………………………………………………………………………ст.48

Список використаних джерел………………………………………………..ст.50

Додатки………………………………………………………………………..ст.52

Вступ

Актуальність теми

Державний стандарт початкової освіти ґрунтується на засадах особистісно-орієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює необхідність чіткого визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Упродовж навчання у початковій школі діти повинні оволодіти ключовими компетентностями, зокрема предметною природознавчою компетентністю, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально й особистісно-значимі практичні та пізнавальні проблемні завдання, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин «людина - природа».

Метою освітньої галузі «Природознавство» є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Досягнення цієї мети забезпечується законами таких завдань:

• формування на достатньому рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони й закономірності існування природи та місце в ній людини;

• оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Реалізувати завдання допоможе формування природничих уявлень і понять. Курс природознавства передбачає пропедевтику природничих знань у молодших школярів та поетапне формування у них елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи та їхні взаємозв’язки у системі „ жива – нежива природа ”, „ природа – людина ”, усвідомлення свого місця у навколишньому світі, формування навиків самостійної роботи з інформацією, способів навчально-пізнавальної діяльності; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі.

Такі високі стандарти є виправданими, бо сучасне суспільство вже й до молодших школярів висуває низку конкретних вимог: ефективно діяти у проблемних і незнайомих ситуаціях, самостійно створювати продукти власної діяльності, орієнтуватися у потоках інформації, бути комунікабельними, емоційно стійкими. У зв’язку з цим навчання на основі компетентнісного підходу є однією із світових тенденцій сучасної освіти.

Формування системи елементарних понять у молодших школярів – ключове завдання навчального процесу у школі, яке полягає у виробленні здатності у дітей йти від конкретного до загального (від факту – до явища, від одиничного – до загального, від випадкового – до закономірного) та навпаки. Це завдання безпосередньо розв’язується у процесі навчання.

Якщо у дитини вже є певний запас конкретних уявлень, учитель за допомогою запитань скеровує їх на визначення загальної властивості чи ознаки, зв’язку між певними предметами або явищами. Важливим етапом у розвитку поняття є повторення знань, з’ясування деталей і нюансів, особливостей, установлення логічних зв’язків. Зрозуміти і запам’ятати нове поняття, вивчити термін – це лише перший крок у формування понять.

Таким чином, актуальність проблеми і виявлення закономірностей, стали передумовою вибору курсової роботи « Формування елементарних уявлень та понять про об’єкт природи (предмети і явища) та їх взаємозв’язки у системі «жива – нежива природа», «природа – людина».

Мета: розробити та експериментально перевірити педагогічні умови формування природничих уявлень і понять про об’єкти природи та їх взаємозв’язки під час вивчення курсу «Природознавство» в початковій школі.

Об’єкт дослідження: процес формування природничих уявлень і понять у молодших школярів.

Предмет: педагогічні умови, що сприяють ефективному формуванню природничих уявлень і понять у молодших школярів.

Гіпотеза: довести, що створені уроки з використанням практичних методів навчання - екскурсій, будуть сприяти більш успішному формуванню природничих уявлень і понять, а також встановлювати взаємозв’язки у системі «жива - нежива природа», «природа – людина».

Завдання дослідження:

• проаналізувати стан проблеми в педагогічній теорії і практиці;

• на основі вивчення та аналізу педагогічної літератури розкрити сутність поняття (уявлення, поняття, методичного формування поняття);

• розкрити зміст існуючих в педагогічній теорії та практиці підхід, щодо формування природничих уявлень і понять на уроках природознавства в початковій школі;

• створення і експериментальне опробування уроків у 3 класі на яких формуються природничі поняття про об’єкти природи та встановлюються взаємозв’язки в системі «жива-нежива природа», «природа – людина».

Експериментальна база: СЗШ №8

Розділ і. Формування елементарних уявлень та понять про об’єкти природи (предмети і явища)

1. Аналіз освітньої галузі «Природознавство» початкової загальної освіти Державного стандарту.

Програма навчального предмета «Природознавство» розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем із метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей.

Основна мета навчального предмета «Природознавство» - формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.[13;186]

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань формування:

• цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;

• елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи, їх взаємозв’язки у системі «жива – нежива природа», «природа – людина», усвідомлення свого місця у навколишньому світі;

• дослідницьких умінь і здатності учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої і неживої природи;

• досвіду навчально-пізнавальної і практичної природоохоронної діяльності учнів;

• базових, загально предметних і предметних компетентностей;

• способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі;

• навичок самостійної роботи учнів з інформацією;

• засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи.

Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі освітньої галузі «Природознавство» визначено такі змістові лінії:

• «Об’єкти природи»;

• «Взаємозв’язки у природі»;

• «Земля – планета Сонячної системи»;

• «Україна на планеті Земля»;

• «Рідний край»;

• «Охорона і збереження природи»;

• «Методи пізнання природи».

Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого – вироблення дослідницьких умінь школярів у процесі розв’язання завдань практичного спрямування.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучити молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт).

Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, першорядне значення учитель надає спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи.