10.4. Прогнозування ефективності використання потенціалу підприємства.

В багатьох випадках прогнозування економічної діяльності підприємства відбувається в умовах невизначеності або випадковості. Тому, щоб підвищити ефективність прогнозування, керуючий персонал повинен на підготовчому етапі визначитит і методи прогнозування, застосування яких є найбільш доцільним призаданих умовах. В зв’язку з цим актуальним є питання дослідження відомих методів прогнозування, визначення їх переваг та недоліків, а також особливостей застосування для вирішення певного кола задач.

Господарська діяльність підприємств, що функціонують в умовах ринкової економіки, знаходиться в умовах постійних змін зовнішнього середовища. Тому забезпечення ефективного управління підприємствами вимагає вміння передбачати його майбутній стан та поведінку середовища, що сприяє завчасному виявленні можливих збоїв у їх роботі. Виявлення цих збоїв досягається за допомогою прогнозування напрямів діяльності підприємства, та ефективності використання його потенціалу.

Прогнозування є важливим етапом планування ефективної діяльності підприємств, усвідомлення цього процесу вимагає розкриття таких його функцій, як: науковий аналіз економічних, соціальних, науково-технічних процесів і тенденцій; дослідження об’єктивних зв’язків соціально-економічних явищ господарського розвитку у конкретних умовах; оцінка сформованого рівня розвитку конкретної ситуації і виявлення тенденцій, які можуть скластися у майбутньому; передбачення нових ситуацій та їх оцінка; виявлення можливих альтернатив розвитку економіки у перспективі; нагромадження наукового матеріалу для обґрунтованого вибору певних рішень.

На сьогодні, існують певні методи, які можуть бути використані для прогнозування та планування розвитку підприємства: дослідно-статистичний; економіко-статистичний; економіко-математичного моделювання; нормативний; програмно-цільовий; на основі показника фінансової міцності;  на основі оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства.

Процес прогнозування потенціалу можна зосередити на аспектах:

-     прогнозування ресурсної бази підприємства (трудові, фінансові, матеріальні);

-     прогнозування фінансової ситуації (оцінка фінансової рівноваги)та фін планування.

Інформаційний комплекс моделей, що входить до складу моделей прогнозування рівня виробничого потенціалу підприємства, містить:

Ø     моделі формування початкових даних;

Ø     моделі прогнозування нормативних показників;

Ø     моделі формування інформації про виробничі ресурси підприємства;

Ø     моделі формування інформації про можливі варіанти виробництва на перспективу.

Важлива роль в даному інформаційному комплексі відводиться групі моделей прогнозування нормативних показників на перспективу. Дана група моделей включає моделі:

Ø     прогнозування показника на основі тренду і сезонності;

Ø     авторегресійного прогнозування (на основі вивчення тенденції зміни випадкової величини в минулому і екстраполяції цієї тенденції на майбутнє).

В зазначених моделях передбачається, що величина ознаки, що характеризує показник, формується під впливом відомих і невідомих чинників, що задаються неявно, у вигляді їх середньорічного впливу на результуючий показник.

Функціональне призначення оптимізаційного комплексу моделей полягає в прогнозуванні виробничих потенціалів випуску різних видів продукції, а також виробничого потенціалу технологічних установок на підприємстві.

Очевидно, що якість розрахунків за комплексом оптимізаційних моделей визначається достовірністю наявних даних.

Інформаційною основою для проведення емпіричних досліджень в рамках комплексу моделей з розрахунку виробничого потенціалу підприємства в основному служать дані по наявних виробничих ресурсах за певний період, по витратах ресурсів на виробництво кожного виду продукції, по обсягах виробництва продукції.

Модулі інформаційного підкомплексу моделей у складі комплексу моделей прогнозування виробничого потенціалу підприємства на перспективу передбачають здійснення розрахунків прогнозних значень техніко-економічних показників затрат-виходу ресурсів з розрахунку на прийняту одиницю вимірювання в оптимізаційному підкомплексі моделей.

Моделями формування вихідних даних забезпечується формування динамічних рядів показників для прогнозування їх кількісних значень на перспективу. У випадку сильних коливань динамічного ряду показників доцільно скоротити період спостереження, відкидаючи показники, що спотворюють тенденцію.

Прогнозування є необхідною складовою підприємницької та управлінської діяльності. Правильність вихідних теоретичних передумов і методологічних основ прогнозу вирішальним чином впливає на результати та можливість його практичного використання і сприяє прийняттю якісних управлінських рішень. Вважаємо, що застосування наведених методів прогнозування сприятиме підвищенню ефективності функціонування відповідних суб’єктів господарської діяльності.