- •1.Економічна думка Стародавнього Сходу
- •2. Економічні погляди філософів Стародавньої Греції
- •3. Економічна думка Стародавнього Риму
- •4. Економічні погляди християнських мислителів феодальної доби (Блаженний Августин, Фома Аквінський)
- •5.Історичні передумови виникнення і загальна характеристика меркантилізму
- •8. Загальна характеристика теоретичної системи а. Сміта: вчення про „природний порядок”, „невидиму руку”, „економічну людину”. Три визначення вартості у а. Сміта.
- •9. Вчення а. Сміта про розподіл доходів між основними класами суспільства, основний і оборотний капітал, продуктивну і непродуктивну працю.
- •10. Загальна характеристика теоретичної спадщини д. Рікардо. Вчення д. Рікардо про вартість і споживчу вартість, капітал і гроші.
- •12.Загальна характеристика фізіократії. Вчення фізіократів про «природний порядок», «чистий продукт» і класову структуру суспільства.
- •11. Теорія розподілу доходів д. Рікардо між основними класами капіталістичного суспільства (вчення про прибуток, заробітну плату, ренту)
- •13. Вчення фізіократів про ”первісні та щорічні аванси”. Економічна таблиця Кене як перша теоретична модель відтворення суспільного продукту.
- •14. Економічна думка англії і франції в 17 і 18 столітті ( у. Петті , п. Буагільбер ).
- •15.Концепція трьох факторів виробництва ж.-б. Сея
- •17. Економічні погляди т.-р. Мальтуса. «Закон народонаселення» Мальтуса.
- •20. Вчення к. Маркса про основні властивості товару, двоїстий характер труда, вартість і надлишкову вартість.
- •21. Вчення Маркса про постійний і змінний капітал, органічну будову капіталу, норми прибутку, ціну виробництва, залишкову ренту.
- •22.Започаткування австрійської школи граничної корисності в роботах г. Госсена і к. Менгера. Таблиця Менгера і принцип «спадної корисності».
- •23.Розвиток теорії граничної корисності у роботах е. Фон Бем-Баверка: вчення про суб’єктивну і об’єктивну цінність, ціну, теорія виробничих благ і теорія доходів. Теорія приписування ф. Фон Візера.
- •25. Основні ідеї роботи а. Маршалла «Принципи політичної економії»
- •26. Теоретичні погляди ф. Ліста і представників старої історичної школи (в. Г. Рошер, б. Гільдебранд та ін.)
- •27. Еволюція історичного напрямку у працях представників нової історичної школи в.Зомбарта та м. Вебера.
- •28. Історичні та соціально-економічні передумови виникнення кейнсіанства
- •29. Макроекономічна модель та економічна програма Дж.М.Кейнса
- •33.Основні напрямки сучасного економічного неоконсерватизму: монетаризм; економічна теорія пропозиції; теорія раціональних очікувань.
28. Історичні та соціально-економічні передумови виникнення кейнсіанства
Історичними переду мовами генезису кеинсіанства в економічній теорії першої третини XX ст. став комплекс взаємопов´язаних економічних, політичних та теоретико-гносеологічних чинників, які стали поворотними у розвитку капіталістичної системи господарювання та світової економіки. Найголовнішими з них були такі. Політичним прологом до подальшої ланцюгової реакції економічних та політичних потрясінь та катаклізмів початку XX ст. стала Перша світова війна. Руйнування господарських механізмів мирної доби значною мірою обумовив глибинні суперечності подальшого економічного розвитку, зокрема, входження в смугу кризового розвитку, яка розпочалась післявоєнним розпадом валютної системи, кризою 1920—1921 pp. Світова війна стала також могутнім фактором нарощування політичної нестабільності, загострення питання про майбутні перспективи капіталізму як суспільної системи. Безпосереднім економічним приводом до переосмислення класично-неокласичної ліберальної доктрини та розробки проблем макроекономіки стала світова економічна криза 1929—1933 pp. її роль в економічній історії XX ст. дійсно була безпрецендентною за своєю масштабністю та багатоплановою зазначенням і наслідками. Разом з тим вона становила лише "верхівку айсбергу", ставши закономірним результатом попередньої тривалої глибинної трансформації ринкової системи. Суть зазначеної ринкової трансформації, що відбувалась в останній третині XIX — першій третині XX ст., полягала у модифікації ринкового механізму, внаслідок чого він дедалі більше втрачав характер вільного ринку, трансформуючись в ринкову модель недосконалої конкуренції. В основіцього процесу лежав комплекс об´єктивних соціально-економічних факторів: посилення концентрації та централізації виробництва і капіталу; корпоратизація підприємницького сектору; — монополізація та олігополізація ринкових структур; — виникнення і розвиток фінансового капіталу та фінансової олігархії.
Методологічні засади роботи Дж.М.Кейнса «Загальна теорія зайнятості, проценту і грошей»
Новаторство економічної теорії Кейнса обумовлено, передусім, новітністю його методології дослідження.
По-перше, це визначання нового предмета дослідження — макроекономіки, вивчення її як цілісної економічної системи, що підпорядкована власним законам функціонування і розвитку.
По-друге, відповідно до нового предмета дослідження Дж.М. Кейнс розробив основи нового методу дослідження — макроекономінного, який передбачав вивчення законів макросистеми як органічної цілісності.
По-третє, методологічним нововведенням є також розробка Дж.М. Кейн-сом і введення в науковий вжиток нового категоріального апарату макроекономічного аналізу, який базувався на сукупних (агрегованих) величинах.
По-четверте, кейнсіанська "Загальна теорія" ґрунтується на розроблених власне Кейнсом на противагу неокласичній ортодоксії принципово нових методологічних засадах макроекономічного аналізу ринку.
По-п´яте, Дж.М. Кейнс зробив значний внесок у подальший розвиток економічних методів теоретичного дослідження.
Особливістю кейнсіанської методології є врахування психологічної мотивацїі економічної діяльності. Дж.М. Кейнс здійснив новаторську для теорії свого часу розробку психологічних основ економічної поведінки ринкових суб´єктів, що обумовлює реалізацію основних макрекономічних процесів.
Нарешті, по-шосте, важливою особливістю кейнсіанської методології, що обумовила нову загальну спрямованість всієї кейнсіанської доктрини, є реалізація в ній передусім практичної, прагматичної функції економічної теорії, тобто безпосереднє підпорядкування теоретичного аналізу виробленню ефективної економічної політики. Кейнсом було здійснено теоретичне обґрунтування необхідності регулювальних функцій держави для досягнення макроекономічної рівноваги та повної зайнятості. Але домінування прагматизму не заперечує реалізації Кейнсом пізнавальної функції, особливо в галузі дослідження макроекономічних закономірностей ринкової економіки, про що свідчить започаткування ним нового наукового напряму — кейнсіанства.
