Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_Ispit.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.06 Mб
Скачать

25.Економічні категорії та економічні закони.

Економічні категорії – це абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають суттєві властивості економічних явищ і процесів (власність, капітал, прибуток, ринок, попит, ціна і т.д.)

Основне призначення і зміст економічної науки полягає у виявленні, врахуванні і використанні в практичній діяльності законів господарського розвитку. Адже всі економічні явища і процеси розвиваються під впливом економічних законів.

Економічні закони - це найбільш стійкі, істотні постійно повторювані об'єктивні причинно-наслідкові зв'язки і взаємозалежності в економічних явищах і процесах. Системам економічних законів включає в себе 4 види: 1) Всезагальні – функціонують у всіх економічних системах (закон зростання продуктивності праці, закон зростання потреб та інше) 2) Загальні – функціонують у кількох економічних системах, де існують для них відповідні економічні умови (закони ринкової економіки) 3) Специфічні – функціонують лише у межах однієї економічної системи. 4) Стадійні – функціонують на окремих стадіях даної економічної системи (становлення зрілості чи занепаду)

Між економічними законами і законами природи існують спільні риси і відмінності. Спільне між ними те, що, як і закони природи, економічні закони об'єктивні, тобто діють незалежно від волі і свідомості людей. Відмінності ж полягають в наступному: економічні закони є законами людської діяльності. Вони виникають у процесі діяльності людей і здійснюються через неї. Закони природи діють і поза людським суспільством; закони природи вічні, а економічні закони можуть виникати і зникати.

Економічні принципи – теоретичні узагальнення, що містять певні допущення, які відображають загальні тенденції розвитку економічної системи, як і економічні закони вони також віддзеркалюють взаємозв’язки економічних явищ, але менш стійкі і мають менш обов’язковий характер.

Отже, вивчення економічної теорії головним чином зводиться до пізнання економічних законів і категорій, які виражають глибинну суть конкретної економічної системи.

26.Потреби та блага: зміст, структура, функції, корисність благ. Величина корисності.

Потреба це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і роз­витку людини, колективу, нації, суспільства в ціло­му; внутрішній збудник активності.

Засоби задоволення людських потреб називаються благами.

Розрізняють такі блага:

неуречевлені (сонячне світло, здоров'я, спілкування, знання) й уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло тощо);

неекономічні (необмежені, їхні обсяги перевищують наявні людські потреби) та економічні (обмежені, обсяги яких менші за існуючі потреби).

Економічні потреби це потреби в економічних благах.

Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально-економіч­них відносин.

Носіями економічних благ виступають найрізноманіт­ніші товари та послуги. В їхній сукупності розрізняють:

споживчі блага (товари та послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб) і виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва спо­живчих благ);

матеріальні блага (товари та послуги сфери мате­ріального виробництва) і нематеріальні блага (створюють­ся у сфері нематеріального виробництва);

теперішні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічних суб'єктів) і

майбутні блага (то­вари та послуги, якими економічні суб'єкти зможуть ско­ристатися у майбутньому) тощо.

Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]