- •1.Функції геологічної служби нафтогазопромислів
- •2. Типи керогену, нафтогазогенеруючий потенціал органічної речовини
- •3. Нафтогазоматеринськи світи і інші ймовірні джерела вуглеводнів
- •4. Фізичні властивості порід-колекторів нафти і газу
- •5. Склад і фізико-хімічні властивості нафт
- •6. Склад і фізико-хімічні властивості реальних газів
- •7.Склад і фізико-хімічні властивості конденсатів
- •8. Склад і фізико-хімічні властивості пластових вод
- •9. Гідрофільні та гідрофобні колектори, фазова проникність.
- •10. Показники неоднорідності продуктивного горизонту
- •11. Показники неоднорідності гідродинамічних товщ і їх поєднань
- •12. Відбір, опис та дослідження керну і шламу продуктивних розрізів
- •13. Підземна гідравлика. Визначення розходу та швидкісного напору
- •15. Зміни складу і властивостей флюїдів в покладі, що розробляється.
- •16. Оцінка в`язкості пластової нафти, насиченої і недонасиченої газом
- •17. Визначення розчинності газів у прісній та мінералізованій водах
- •18. Визначення розчинності газу в нафті і коефіцієнтів флюїдонасиченості
- •19. Способи визначення стисливості реальних газів
- •20. Методи визначення пластових термобаричних умов.
- •21. Розрахунки та моделювання фізичних властивостей вуглеводнів у пластових умовах
- •Vдег – об`єм нафти при стандартних умовах після дегазації [4].
- •23.Прогноз фазового стану покладів за вільними та супутніми газами
- •Критерії та ознаки прогнозу фазового складу покладів і родовищ
- •24. Динаміка пластових тисків і рух флюїдів. Карти ізобар
- •Картування границь колекторів
- •Картування границь покладів
- •26. Визначення просування контактів флюїдів та біжучого нафто вилучення
- •28. Призначення свердловин, схеми розміщення, порядок розбурювання пласта
- •30. Методи покращення фільтраційних властивостей при вибійної зони свердловини.
- •31. Обгрунтування норми відбору продукції з свердловини
- •32. Фазовий і компонентній склад продукції нафтової і газової свердловини.
- •33. Розкриття пластів
- •34. Методи освоєння нафтових свердловин
- •35. Методи освоєння газових свердловин
- •36. Пластова енергія та сили, що діють у покладах нафти і газу
- •37. Технологія підтримання пластового тиску закачуванням води
- •. Системи заводнення пластів: а)законтурне; б – приконтурне; в – з розрізанням на окремі площі;
- •Розміщення свердловин при приконтурному заводненні
- •Розміщення свердловин при внутрішньоконтурному заводненні
- •38. Підтримання пластового тиску закачуванням газу
- •39. Баланс енергій у видобувній свердловині
- •40. Фонтанна експлуатація свердловин
- •41. Газліфтна експлуатація свердловин
- •42. Насосна експлуатація свердловин
- •43. Експлуатація газових свердловин.
- •45. Системи розробки родовищ
- •46. Системи розробки покладів нафти
- •47. Проектування розробки нафтового покладу
- •48.Контроль та регулювання розробки нафтового покладу
- •49. Розробка газових родовищ
- •50. Розробка газоконденсатних родовищ .
- •51.Нафтогазоконденсатовіддача пластів
- •52. Розробка газоконденсатних родовищ з підтриманням пластового тиску
- •53. Режими роботи газових та газоконденсатних покладів
- •Водонапірний режим
- •Пружно-газоводонапірний режим
- •Газовий режим
- •54. Режими роботи нафтових покладів
- •55. Гідродинамічні дослідження свердловин на усталеному режимі
- •Побудова індикаторних діаграм
- •56. Гідропрослуховування
- •В изначення параметрів пласта за допомогою еталонних кривих
- •57. Гідродинамічні дослідження свердловин на неусталеному режимі
- •М етод р.Д.Хорнера
- •М етод дотичної
- •Метод поправочного коефіцієнта ф.А.Трєбіна, г.В.Щербакова
- •64. Поточний ремонт свердловин
- •65. Технологія капітального ремонту свердловин
- •Обстеження та дослідження свердловин
- •Ремонтно-виправні роботи
- •Цементування свердловин
- •Ізоляційні роботи
- •Боротьба з утворенням піщаних корків
- •Зворотні роботи
- •Види аварій та відповідні їм ловильні роботи
- •Зарізування і буріння другого стовбура
- •Випробування колони на герметичність
- •Ліквідація свердловин
- •Методи відновлення та збільшення продуктивних характкристик свердловин
- •Кислотні обробки свердловин
- •Гідравлічний розрив пласта
- •66. Збір та підготовка природного газу до транспортування
- •67. Організація системи збору, обліку, підготовки та транспортування продукції нафтових промислів Призначення та загальна характеристика збору і підготовки нафти
- •Системи збору і транспорту продукції нафтових свердловин
- •Установки для вимірювання і сепарації продукції свердловин.
- •Резервуарні парки і насосні станції
- •Компресорні станції для перекачування попутного газу
- •Внутрішньопромисловий трубопровідний транспорт
- •Підготовка нафти на родовищах до переробки
- •Підготовка попутного газу до транспорту і переробки
- •Підготовка води для заводнення пластів
- •Транспортування нафти і нафтопродуктів на далекі відстані
- •69. Основні фактори, які обумовлюють корозію нафтогазопромислового обладнання
- •70. Захист нафтогазопромислового обладнання від корозії
- •71.Класиф запасів та ресурсів за вивченістю та промисловим значенням
- •72. Підрахункові параметри, вимоги до точності. Підрахункові плани покладів
- •73. Підрахунок запасів вуглеводнів статистичним методом
- •74. Підрахунок запасів вуглеводнів об`ємним методом
Транспортування нафти і нафтопродуктів на далекі відстані
Відомі три основні види транспорту нафти і нафтопродуктів на далекі відстані: водний, залізничний і трубопровідний.
На практиці іноді використовують поєднання декількох видів транспорту.
Вибір того або іншого виду транспорту має бути обгрунтований техніко-економічним аналізом.
Трубопровідний транспорт нафти і нафтопродуктів
Найекономічніший вид транспорту нафти і нафтопродуктів – трубопровідний. Переваги цього виду транспорту:
1) низька собівартість транспорту продукції на великі відстані;
2) безперервність в роботі;
3) широка можливість для автоматизації;
4) зменшення втрат нафти і нафтопродуктів при транспортуванні;
5) можливість прокладки трубопроводів по найкоротшій відстані, якщо це економічно доцільно.
Трубопроводи, які перекачують продукцію на великі відстані, називаються магістральними.
До складу всякого магістрального трубопроводу (нафтопроводу або продуктопроводу) входять наступні ланки: а) трубопровід; б) насосна станція; в) засоби зв’язку.
Всі ці ланки тісно пов’язані між собою; робота однієї ланки залежить від іншої.
Магістральний трубопровід характеризується наступними показниками: продуктивністю, довжиною, діаметром і кількістю перекачуваних станцій.
Розрізняють наступні системи перекачування продуктів (нафти або нафтопродуктів) по магістральному трубопроводу: а) постанційна; б) транзитна.
Постанційна система полягає в тому, що продукт поступає в резервуар проміжної станції, заповнює його, а потім відкачується з нього на наступну станцію.
Транзитна система полягає в тому, що продукт, який подається в резервуар однієї насосної станції, відразу відкачується насосом в резервуар іншої насосної станції.
Транзитне перекачування може здійснюватися наступними способами: 1) через резервуар; 2) з насоса в насос .
Перекачувальні насосні станції – найскладніший комплекс споруд магістрального трубопроводу. Ці станції обладнують в основному відцентровими насосами.
Перша перекачувальна станція називається головною; тут приймають нафтопродукти, сортують, проводять облік і перекачують на наступну станцію (проміжну).
Робота насосних станцій повністю автоматизована і телемеханізована.
Облік продукції, яка перекачується по трубопроводу. При транспортуванні продукції по трубопроводу оформляється прийомо-здавальна квитанція, в якій вказується кількість продукції (з урахуванням води і механічних домішок) в початковому пункті і здача його в кінцевому пункті на основі вимірів і лабораторних аналізів проб. До квитанції додається паспорт продукту, де вказується його якість.
Залізнодорожний транспорт нафти і нафтопродуктів
Нафта і нафтопродукти перевозять залізницею у вагонах-цистернах, дрібній тарі (бочки, бідони) і контейнерах. Контейнери – це зменшені цистерни, розміщені на залізничній платформі.
Для транспортування нафтовантажів наливом, крім залізничних пристроїв, необхідно мати вагони-цистерни, наливну і зливну естакади.
Вагон-цистерна – сталева горизонтальна циліндрична ємність, закріплена на вагонних возиках. Залежно від вантажопідйомності вони бувають двовісними і чотиривісними, по конструкції розрізняють стандартні і цистерни спеціального призначення. У стандартних цистернах перевозять нафтопродукти, в’язкість і температура яких не залежать від зливно-наливних робіт. У цистернах спеціального призначення перевозять високозагусаючі і високов’язкі нафтопродукти.
Залізнична наливна естакада – сукупність споруд, за допомогою яких проводиться наливання нафти або нафтопродуктів в залізнодорожні цистерни. Вона складається із естакади (окремих стояків, розміщених вздовж залізничного шляху) із залізничними коліями, насосної і резервуарів.
Залізничні зливні естакади. Залізнична зливна естакада по конструкції аналогічна наливній. Злив продукту із залізничних цистерн в резервуари може здійснюватися за допомогою насосів через верхню частину цистерн або самопливом з нижньої їхньої частини.
Водний транспорт нафти і нафтопродуктів
Для транспортування нафти і нафтопродуктів водним шляхом необхідно мати нафтоналивні судна, причальні пристрої в пунктах відправлення і прибуття нафтовантажів, пристрою для наливання і зливання нафти і нафтопродуктів.
Нафтоналивні судна – морські і річкові танкери і баржі (самохідні і несамохідні). Танкери, які випускаються вантажопідйомністю 1-30 тис. т, поділяються на річкові і морські.
Морське самохідне нафтоналивне судно називається танкером, несамохідне – морською баржею або ліхтером.
