8. Склад і фізико-хімічні властивості пластових вод

Пластові води – підземні води, що циркулюють у пластах гірських порід. Поділяють на 3 класи: порово-пластові, тріщинно-пластові, карстово-пластові, кожний з яких може бути верховодкою, ґрунтовою, між-пластовою безнапірною або напірною (артезіанською) водою. У нафтопромисловій геології під підземними водами розуміють води, що знаходяться в нафт. пласті (законтурні, підошвові, проміжні). Фізико-хімічні властивості, параметри яких характеризують пластову воду: густина, температура, температурний коефіцієнт розширення, в’язкість, поверхневий натяг, об’ємний коефіцієнт, стисливість, електропровідність, розчинність води в нафті, розчинність газу у воді та ін.

9. Гідрофільні та гідрофобні колектори, фазова проникність.

Ефективна (фазова) проникність - проникність породи для окремо взятого флюїду (Ko, Kw), при числі присутніх в породі фаз, більшим одиниці. Ефективна проникність залежить від флюїдонасичення (ступеня насиченості флюїдів та їх фізико-хімічних властивостей).

Загалом гідрофільність і гідрофобність колекторів залежить від їх структурно-речового складу тобто складу порід їх% вмісту геометрії і т.д. характеризується параметром – змочуваністю, який істотно залежить від електричних властивостей пласта, а ті в свою чергу знову залежать від речового складу та виду насичує мого їх флюїду.

Колектори нафтових та газових родовищ поділяються на гранулярні, тріщинні та змішані. До першого типу відносяться колектори, що складені пісчано-алевритовими породами, поровий простір яких побудовано міжзерновими порожнинами. Подібна будова порового простору характерна також і для деяких пластів, що складаються з вапняків та доломітів. У чисто тріщинних колекторах (звичайно складених карбонатними відкладами та сланцями) поровий простір побудовано системою тріщин. При цьому ділянки колектора, що знаходяться між тріщинами, це щільні малопроникні нетріщинуваті масиви (блоки) порід, поровий простір яких практично не приймає участі у процесах фільтрації. Однак у практиці частіше зустрічаються тріщинні колектори змішаного типу, поровий простір яких складається як системами тріщин, так і поровим простором блоків, а також кавернами та карстами. Тріщинні колектори змішаного типу в залежності від наявності у їх блоках пустот різного виду поділяються на підтипи - тріщино-порові, тріщино-кавернозні, тріщино-карстові та інші.

Аналіз показує, що майже 60% світових запасів вуглеводнів знаходиться у пісчаних пластах, 39% - у карбонатних колекторах та 1% - у вивітрених метаморфічних та магматичних породах. З цього можно зробити висновок, що породи осадового походження є головними колекторами нафти та газу.

10. Показники неоднорідності продуктивного горизонту

Неоднорідність – властивість пласта корисної копалини, що зумовлена просторовою зміною його структурно-фаціальних і літолого-фізичних характеристик. Виділяють неоднорідність пласта за речовинним складом, пористістю, проникністю, товщиною, питомим електричним опором та ін. властивостями. За генезисом  неоднорідність пласта може бути “первинною”, тобто такою, яка проявилася в процесі седиментогенезу, і “вторинною”, яка виникла під час діагенезу і епігенезу. У нафтогазопромисловій геології найважливіше значення має неоднорідність за фільтраційно-ємнісними властивостями, перш за все за проникністю, оскільки вона визначає співвідношення припливів нафти і газу до вибоїв свердловин, а отже, впливає на систему розробки покладу. Неоднорідність пласта зумовлює нерівномірність вироблення нафтових пластів і просування води під час експлуатації покладу. Вона вивчається всією сукупністю геологічних, геофізичних і газогідродинамічних методів.

Неоднорідність продуктивного пласта у нафтогазовидобутку – випадковий, хаотичний, непередбачуваний розподіл характеристик продуктивного пласта (товщини, коефіцієнтів пористості, проникності, нафтонасиченості, розчленованості, піщанистості тощо) по площі покладу, тобто як функція відстані між свердловинами. Мінливість форми залягання і фізичних властивостей колекторів у межах розглядуваного продуктивного пласта впливає на розподіл запасів нафти і газу, на характер переміщення рідин і газу при розробці, на обґрунтування технологічних рішень з розробки покладів. Вона виражається зміною літологічного складу однойменних пластів по площі, характером і ступенем чергування по розрізу нафтового (газового) горизонту проникних пластів з непроникними, а також мінливістю фізичних властивостей колекторів, що зумовлена їх речовинним складом, структурою і текстурою порового (пустотного) простору. Ця зміна є порівняною з розмірами фільтраційного поля (з відстанями між свердловинами). Виділяють два умовних типи неоднорідності: а) мікронеоднорідність – зміна мікроскопічних ознак породи, що ви-значаються розміром, формою пор, їх співвідношенням, сполучуваністю і просторовим розподілом в межах пласта; б) макронеоднорідність – зміна значно більших за величиною макроознак пласта, що визначаються розміром, формою, співвідношенням, зв’язаністю проникних і непроникних порід, тобто його морфологією. Достатньо повно морфологічну неоднорідність продуктивних пластів характеризує тільки комплекс параметрів: коефіцієнти піщанистості, розчленованості, зв’язаності. Різновиди неоднорідності пласта: вертикальна, горизонтальна, неоднорідність за товщиною, зональна та неоднорідність по площі.