48.Контроль та регулювання розробки нафтового покладу

Мета регулювання процесу розробки нафтового покладу – забезпечення рівномірного переміщення водонафтового або газонафтового контакту від контурів водоносності і газоносності.

Під рівномірним переміщенням контурів розуміють послідовне переміщення їх від ізогіпси (відмітки покрівлі або підошви пласта) до ізогіпси при зменшенні нафтонасиченості в зоні заміщення нафти водою або газом.

Ідеальне переміщення водонафтового контакту можливе лише в пласті геометрично правильної форми та однорідному за фізичними властивостями. В більшості випадків ці умови не витримуються, і переміщення контурів нафтоносності і водоносності відбуваються нерівномірно.

Для усунення нерівномірного просування води використовують такі заходи: обмежують відбори рідини із обводнених свердловин і свердловин, розміщених поблизу контура водоносності; ізолюють нижні обводнені частини або пропластки покладу; у випадку нагнітання води в пласт обмежують об’єм закачуваного агента через свердловини, які найближче розміщені до обводненої зони, з одночасним збільшенням об’єму закачуваної води в зонах, де просування контурних вод сповільнене.

Пласти з газовою шапкою необхідно розробляти так, щоб газ не проривався до окремих експлуатаційних свердловин, а рівномірно відтісняв нафту вниз по спаданню пласта. В таких пластах купольна частина не розбурюється експлуатаційними свердловинами; перший ряд цих свердловин розміщують на деякій віддалі від газонафтового контакту. Розробку пластів з газонапірним режимом регулюють зміною відборів нафти із свердловин, які розміщені поблизу купольної частини.

Для управління процесом розробки нафтового покладу і регулювання просування контурів нафтоносності необхідно вести систематичний контроль за режимом експлуатації кожної свердловини і покладу в цілому. При такому контролі спостерігають за дебітом нафти, газу і води по кожній свердловині і за розподілом пластового тиску по всьому покладу в цілому і по окремих його зонах.

Для постійного спостереження за підйомом дзеркала води в проміжній водонафтовій зоні покладу передбачені контрольні або спостережні свердловини.

Найчастіше для цього використовують обводнені нафтові свердловини або раніше пробурені розвідувальні.

В процесі розробки постійно проводять контроль за зміною пластового тиску по площі. Щоб отримати якісну картину про пластовий тиск в різних частинах нафтового покладу, необхідно заміряти його параметр в якомога більшій кількості свердловин. За окремими даними будують карту ізобар (кривих, які об’єднують точки з рівними тиском).

При правильній розробці покладу ізобари будуть мати вигляд замкнутих концентричних ліній, які співпадають з ізогіпсами і розміщуються паралельно фронту живлення покладу контурною водою або газом газової шапки.

Проте пластовий тиск в різних точках пласта, які знаходяться навіть на однакових відмітках, може бути різним, і ізобари, нанесені на карту, можуть мати неймовірно чудернацьку форму.

Щоб прослідкувати за зміною пластового тиску в часі, карти ізобар будують періодично, наприклад, через три місяці або через півроку.

За допомогою карт ізобар можна розв’язати важливі практичні задачі:

визначити середній пластовий тиск і його зміни в часі;швидкість переміщення контура нафтоносності в різних частинах покладу тощо.Знайти причини різких знижень тиску на окремих ділянках покладу і спланувати заходи по вирівнюванню тиску по площі.

Для постійного прослідковування за зміною пластового тиску в законтурних і приконтурних частинах покладу передбачені п’єзометричні свердловини. Ці свердловини обладнують спеціальними приладами – п’єзографами, якими постійно вимірюють і реєструють рівень рідини в них. За стовпом води в цих свердловинах визначають пластовий тиск в законтурних і приконтурних зонах.

Для аналізу і регулювання процесів розробки нафтових родовищ, окрім карт ізобар, будують також карти рівних коефіцієнтів проникності і продуктивності на 1 м товщини пласта, карти відборів нафти по зонах і свердловинах, карти обводненості і просування контурів нафтоносності. Порівняння таких карт, побудованих на різні дати, дозволяє встановити зміни вказаних показників, які відбуваються в пласті, в процесі експлуатації покладу і своєчасно приймати заходи по нормалізації розробки покладу.

Зміна окремих показників в процесі розробки покладу і їхніх взаємних співвідношень вивчають за графіками розробки.

Можна побудувати також ряд похідних графіків, наприклад, графік співвідношення між відбором рідини і пластовим тиском, співвідношення між сумарним відбором рідини і зміною газового фактора тощо.