5. Склад і фізико-хімічні властивості нафт

Нафта-складна суміш в основному вуглеводнів з домішками високомолекулярніх сірчистих,кисневих,азотистих сполук.

Густина- Густина (об`ємна маса) 730 – 1040 кг/м³. модальні значення 0,82 – 0,90 г/см³.

Класи нафт :

дуже легкі (до 0,80 г/см³),

легкі 0,80-0,84

середні 0,84-0,88

важкі 0,88-0,92

дуже важкі понад 0,92 г/см³.

Низька густина викликається переважанням метанових ВВ, низьким вмістом смолисто-асфальтенових компонентів (далі САК), високим – бензинових і керосинових фракцій.

В пластових умовах густина менша ніж в дегазованої.

Рпл=(Pдег+1,2*G*Рг)/b-для пласт ум,Рдег-густина дегазованої нафти,G-газовміст,Рг-густ газу,b- обємний коефіцієнт.

В`язкість нафт

Динамічна в`язкість – опір переміщенню шару рідини з перерізом 1 см² на відстань 1 см зі швидкістю 1 см/с. Вимірюється в пуазах (П) або г/см х с. В системі СІ в Па х с.

Динамічна в`язкість води 1 мПа  с.

Величина, зворотня динамічній в`язкості, називається текучістю.

Кінематична в`язкість – відношення динамічної в`язкості до густини рідини, вимірюється в стоксах Ст (см² / с = 10^-4 м² / с, в системі СІ – м² / с.

На виробництві використовується умовна в`язкість за швидкістю витікання рідини з віскозиметра в стандартних умовах, або за часом витікання певного об`єму нафти з ємності, стандартизованої за формою та розмірами.

В`язкість нафт змінюється від 0,1 до 2000 мПа  с.

Поверхневий натяг (ПН) – це відношення роботи, необхідної для збільшення площі поверхні на певну величину, до цієї площі. В системі СІ – Дж / м² або Н / м або дин / см. Тобто сила, що діє на 1 см лінії, яка обмежує поверхню рідини, по нормалі в сторону зменшення поверхні.

Для нафт ПН дорівнює приблизно 0,03 Н / м (Дж / м²) або 25-30 дин/см.

Температура застигання (ТЗ)

Це температура, при якій охолоджена в пробірці дегазована нафта ще не змінює рівня, якщо похилити пробірку на 45 градусів. Чим більше в нафті твердих парафінів, тим вища температура застигання. САК у великій кількості знижують ТЗ нафт. Параметр використовується в оцінних розрахунках застосування теплових методів дії на пласт для підвищення нафтовіддачі.

Розчинність нафти в воді мінімальна. Але при температурах понад 200 С різко зростає. При температурах 300--330 С об`єми нафти і води взаємно розчинні приблизно порівну. Зростання тиску збільшує взаємну розчинність. Рідкі ВВ і гетероатомні сполуки (N, S, O та ін.) легше утворюють в воді міцелярні розчини.

Розчинність підвищується в ряді АЛКАНИ – ЦИКЛАНИ – АРЕНИ – СМОЛИ. Тобто важкі смолисті нафти краще розчиняються в воді.

Мінералізація вод знижує розчинність ВВ.

Нафта добре розчиняється в природному ВВ-газі.

Нафти оптично активні, обертають площину поляризованого променя (зазвичай вправо), люмінесціюють, заломлюють світлові промені.

Тиск насичення нафти газом залежить від складу, об’ємів нафти і газу і температури.

Газовміст- пластовий газовий фактор (при норм умовах)для більшості покладів він від 30 до 100 м /м

Газовий фактор(промисловий)-кількість газу,що одержують при сепарації,що приходиться на 1 м

Коефіцієнт стисливості нафти- коеф,який кількісно характеризує пружність нафти.Залежить від складу пластової нафти, тиску і температури.

Обємний коеф нафти- велич,що характ здатн нафти змін об’єм при різн пласт умов.

Коефіцієнт усадки-Є =