37. Технологія підтримання пластового тиску закачуванням води

До цього методу підтримання пластового тиску відносяться: законтурне заводнення; приконтурне заводнення; внутрішньоконтурне заводнення. Останнє можна розділити на: розрізання покладу лінійними або круговими рядами нагнітальних свердловин; блочна система заводнення; осередкове заводнення; вибіркове заводнення; площове заводнення

Розміщення свердловин при за контурному заводненні.Вплив на пласт в цьому випадку здійснюється через систему нагнітальних свердловин, розміщених за зовнішнім контуром нафтоносності. Лінія нагнітальних свердловин розміщується приблизно на 300-800 м від контура нафтоносності для створення рівномірнішого впливу на нього, попередження утворення язиків обводнення і локальних проривів води в експлуатаційні свердловини.

Законтурне заводнення доцільне: 1)при хорошому гідродинамічному зв’язку нафтоносного пласта із зоною розміщення нагнітальних свердловин; 2)при порівняно малих розмірах покладу нафти, коли відношення площі покладу до периметра контура нафтоносності становить 1,5-1,75 км (хоча відомі випадки розробки родовищ при різних співвідношеннях цих величин); 3)при однорідному пласті з хорошими колекторськими властивостями як по товщині пласта, так і по площі.

В цих умовах система законтурного заводнення дозволяє найповніше виробити запаси і витіснити нафту до центральної підвищеної частини пласта, до так званого стягуючого ряду видобувних свердловин або до однієї свердловини.

Законтурне заводнення має і недоліки. До них можна віднести такі: 1)підвищена витрата енергії (додаткові витрати потужностей насосних установок) на видобування нафти, тому що воді, яка закачується в пласт, необхідно долати фільтраційний опір зони пласта між контуром нафтоносності і лінією нагнітальних свердловин; 2)сповільнений вплив на поклад через віддаленість лінії нагнітаня; 3)підвищена витрата води внаслідок її відтоку у зовнішню зону пласта за межі лінії нагнітання.

. Системи заводнення пластів: а)законтурне; б – приконтурне; в – з розрізанням на окремі площі;

г)блокове; д – осьове; е – кільцеве; є – центральне; ж ж– осередкове

Розміщення свердловин при приконтурному заводненні

Прискорення впливу на поклад можна досягти розміщуючи нагнітальні свердловини поруч з контуром нафтоносності або навіть між зовнішнім і внутрішнім контурами нафтоносності.

Приконтурне заводнення використовується:1)при погіршеному гідродинамічному зв’язку пласта із зовнішньою зоною; 2)при порівняно невеликих розмірах покладу; 3)для інтенсифікації процесу експлуатації, тому що фільтраційні опори між лініями нагнітання і відбору зменшуються за рахунок їхнього зближення.

Проте ймовірність утворення язиків обводнення і прориву води до окремих свердловин експлуатаційних рядів збільшується. Це призводить до деяких можливих втрат нафти внаслідок утворення ціликів між нагнітальними свердловинами. Нафту з цих ціликів можна витіснити тільки при дуже добре відрегульованому процесі розробки, до якого входить додаткове буріння свердловин. Енергетично, приконтурне заводнення економічніше, хоча при хорошій гідропровідності зовнішньої зони втрати закачуваної води неминучі.