
- •1.Функції геологічної служби нафтогазопромислів
- •2. Типи керогену, нафтогазогенеруючий потенціал органічної речовини
- •3. Нафтогазоматеринськи світи і інші ймовірні джерела вуглеводнів
- •4. Фізичні властивості порід-колекторів нафти і газу
- •5. Склад і фізико-хімічні властивості нафт
- •6. Склад і фізико-хімічні властивості реальних газів
- •7.Склад і фізико-хімічні властивості конденсатів
- •8. Склад і фізико-хімічні властивості пластових вод
- •9. Гідрофільні та гідрофобні колектори, фазова проникність.
- •10. Показники неоднорідності продуктивного горизонту
- •11. Показники неоднорідності гідродинамічних товщ і їх поєднань
- •12. Відбір, опис та дослідження керну і шламу продуктивних розрізів
- •13. Підземна гідравлика. Визначення розходу та швидкісного напору
- •15. Зміни складу і властивостей флюїдів в покладі, що розробляється.
- •16. Оцінка в`язкості пластової нафти, насиченої і недонасиченої газом
- •17. Визначення розчинності газів у прісній та мінералізованій водах
- •18. Визначення розчинності газу в нафті і коефіцієнтів флюїдонасиченості
- •19. Способи визначення стисливості реальних газів
- •20. Методи визначення пластових термобаричних умов.
- •21. Розрахунки та моделювання фізичних властивостей вуглеводнів у пластових умовах
- •Vдег – об`єм нафти при стандартних умовах після дегазації [4].
- •23.Прогноз фазового стану покладів за вільними та супутніми газами
- •Критерії та ознаки прогнозу фазового складу покладів і родовищ
- •24. Динаміка пластових тисків і рух флюїдів. Карти ізобар
- •Картування границь колекторів
- •Картування границь покладів
- •26. Визначення просування контактів флюїдів та біжучого нафто вилучення
- •28. Призначення свердловин, схеми розміщення, порядок розбурювання пласта
- •30. Методи покращення фільтраційних властивостей при вибійної зони свердловини.
- •31. Обгрунтування норми відбору продукції з свердловини
- •32. Фазовий і компонентній склад продукції нафтової і газової свердловини.
- •33. Розкриття пластів
- •34. Методи освоєння нафтових свердловин
- •35. Методи освоєння газових свердловин
- •36. Пластова енергія та сили, що діють у покладах нафти і газу
- •37. Технологія підтримання пластового тиску закачуванням води
- •. Системи заводнення пластів: а)законтурне; б – приконтурне; в – з розрізанням на окремі площі;
- •Розміщення свердловин при приконтурному заводненні
- •Розміщення свердловин при внутрішньоконтурному заводненні
- •38. Підтримання пластового тиску закачуванням газу
- •39. Баланс енергій у видобувній свердловині
- •40. Фонтанна експлуатація свердловин
- •41. Газліфтна експлуатація свердловин
- •42. Насосна експлуатація свердловин
- •43. Експлуатація газових свердловин.
- •45. Системи розробки родовищ
- •46. Системи розробки покладів нафти
- •47. Проектування розробки нафтового покладу
- •48.Контроль та регулювання розробки нафтового покладу
- •49. Розробка газових родовищ
- •50. Розробка газоконденсатних родовищ .
- •51.Нафтогазоконденсатовіддача пластів
- •52. Розробка газоконденсатних родовищ з підтриманням пластового тиску
- •53. Режими роботи газових та газоконденсатних покладів
- •Водонапірний режим
- •Пружно-газоводонапірний режим
- •Газовий режим
- •54. Режими роботи нафтових покладів
- •55. Гідродинамічні дослідження свердловин на усталеному режимі
- •Побудова індикаторних діаграм
- •56. Гідропрослуховування
- •В изначення параметрів пласта за допомогою еталонних кривих
- •57. Гідродинамічні дослідження свердловин на неусталеному режимі
- •М етод р.Д.Хорнера
- •М етод дотичної
- •Метод поправочного коефіцієнта ф.А.Трєбіна, г.В.Щербакова
- •64. Поточний ремонт свердловин
- •65. Технологія капітального ремонту свердловин
- •Обстеження та дослідження свердловин
- •Ремонтно-виправні роботи
- •Цементування свердловин
- •Ізоляційні роботи
- •Боротьба з утворенням піщаних корків
- •Зворотні роботи
- •Види аварій та відповідні їм ловильні роботи
- •Зарізування і буріння другого стовбура
- •Випробування колони на герметичність
- •Ліквідація свердловин
- •Методи відновлення та збільшення продуктивних характкристик свердловин
- •Кислотні обробки свердловин
- •Гідравлічний розрив пласта
- •66. Збір та підготовка природного газу до транспортування
- •67. Організація системи збору, обліку, підготовки та транспортування продукції нафтових промислів Призначення та загальна характеристика збору і підготовки нафти
- •Системи збору і транспорту продукції нафтових свердловин
- •Установки для вимірювання і сепарації продукції свердловин.
- •Резервуарні парки і насосні станції
- •Компресорні станції для перекачування попутного газу
- •Внутрішньопромисловий трубопровідний транспорт
- •Підготовка нафти на родовищах до переробки
- •Підготовка попутного газу до транспорту і переробки
- •Підготовка води для заводнення пластів
- •Транспортування нафти і нафтопродуктів на далекі відстані
- •69. Основні фактори, які обумовлюють корозію нафтогазопромислового обладнання
- •70. Захист нафтогазопромислового обладнання від корозії
- •71.Класиф запасів та ресурсів за вивченістю та промисловим значенням
- •72. Підрахункові параметри, вимоги до точності. Підрахункові плани покладів
- •73. Підрахунок запасів вуглеводнів статистичним методом
- •74. Підрахунок запасів вуглеводнів об`ємним методом
1.Функції геологічної служби нафтогазопромислів
Складається з геологічного відділу, тематичної партії або геологічної групи та геологічної служби окремих промислів.
Геологічний відділ координує, планує і контролює всі роботи з дорозвідки та експлуатації. Бере участь у складанні геолого-технічних нарядів на буріння свердловин які затверджує головний інженер та головний геолог. Веде облік видобутку, моніторинг використання запасів, оцінює ефективність застосування технологій вилучення продукції, освоєння капіталовкладень.
Комплексна тематична партія аналізує результати дорозвідки та буріння, складає та аналізує щомісячні плани-діаграми розробки . Вдосконалює геолого-геофізичні та інші моделі будови родовища та окремих покладів, готує вихідні матеріали до технологічних схем розробки і їх змін, прогнозує темпи обводнення, розробляє заходи з коригування режимів роботи покладів, підраховує запаси, які нарощуються по нових об`єктах та залишкові.
Геологи промислів (старший геолог, інженер-геолог та техніки) контролюють режими буріння і випробування згідно ГТН, рецептури і використання бурових розчинів. Фіксують наявність нафтогазопроявів і їх характер. Організовують виміри дебітів нафти, газу та води, відбір керну та шламу. Проводять дослідження по вимірах пластових тисків і газового фактору. Визначають обводненість продукції, дебіти та накопичений видобуток. Оцінюють зміни положення і викривлення контактів, утворення газових конусів (рисунок 19.1, центр і низ). Пропонують заходи з оптимізації режимів роботи свердловин і планування потрібних досліджень. Займаються відбором глибинних та гирлових проб на аналіз, побудовами стандартних і спеціальних карт та розрізів. Контролюють виконання сервісних робіт інших підприємств. Забезпечують дотримання вимог з охорони надр.
2. Типи керогену, нафтогазогенеруючий потенціал органічної речовини
Кероген – геохімічно перетворений залишок органічної речовини, органічна частина горючих сланців.
Частина розсіяної органічної речовини осадових гірських порід (низьких стадій перетворення), нерозчинна в органічних розчинниках; асоціація різнорідних детритних і тонкодисперсних органічних залишків, перетворених головним чином в анаеробних умовах.
Вміст керогену в горючих сланцях - до 60%, найчастіше 15-35%. У земній корі є близько 650 трлн т керогену горючих сланців, тоді як запаси нафти становлять лише 2 трлн т.
Елементний склад керогену в зоні катагенезу (%):
сапропелевого типу: С - 64-93; Н - 6-10; О - 0-25; N - 0.1-4,0; S - 0-8;
гумусово-сапропелевого типу: С - 64-96; Н - 1-5; О - 3-25; N - 0,1-2,0; S - 0.1-3,0.
термін сапропелевий належить до продуктів розпаду і полімеризації жирового, ліпідного, органічного матеріалу, такого, як суперечки і планктонні водорості, відкладеним у субаквальних илах (морських або озерних) зазвичай в умовах обмеженого надходження кисню. Сапропелевих органічна речовина, тобто жири, олії, смоли й віск, характеризується відношенням водень / вуглець (Н / С) у межах від 1,3 до 1,7. Сапропелеві відкладення, багаті органічною речовиною, при дозріванні утворюють богхеди та горючі сланці. Сучасна прісноводна планктонна зелена водорість Botryococcus braunii, що виробляє жир, є джерелом австралійського куронгіта, що представляє торф'яну стадію богхедов. Еквівалент Botryococcus braunii кам'яновугільного віку Рйа сконцентрований в шотландських горючих сланцях (торбанітах). Пермський горючий сланець Тасманії в Тасманії утворений одноклітинної зеленої водорості. Деякі богхеди юрського віку в Сибіру містять лише аморфний лейптініт
Термін гумусовий відноситься до торфообразующім продуктам, головним чином представляють собою наземний рослинний матеріал, відкладається в болотах в окисних умовах. Для торфу характерно відношення Н / Сс ^ 0,9, занадто низька, щоб він міг бути важливим джерелом вуглеводнів. Гумусовий органічна речовина утворюється з матеріалу клітин і стінок рослин, представленого в основному лігніном і целюлозою, а також ароматичними таннин, які мають високу опірність до гниття. Категорія гумусових речовин включає також карбонизовані (фюзінітізірованное) - органічна речовина, наприклад деревне вугілля та інші окислені рослинні залишки. Гуміфікація прискорюється в присутності кисню і під дією тепла (тропічний клімат).
При метаморфізмі зростає частка С і зменшується частка Н та гетероелементів.
За структурою кероген є макромолекулами, складеними з конденсованих карбоциклічних ядер, з’єднаних гетероатомними зв’язками або аліфатичними ланцюжками.