Екзаменаційний білет 21

Грицько Бойко

«Осінні клени»

1.Чувий осінній етюд не в нотах,а на словах, який допомагає уявити красу клена.

2.Автор майстерно використовує зорові образи. Ми бачимо клени, листячко. Порівняння: листок мов лапка гусака. Епітети: золоті барви; метафори: клени дивляться.

3. виховує любов до природи, вчить бачити красу осені, зокрема клена.

« Білочка»

1.Ніжна, емоційна, весела поезія про білочку.

2.Автор майстерно використовує зорові образи. Ми бачимо: білочку, горішки,сундучок. Емоційності поезії надають такі художні засоби: епітети: спритні ніжки; порівняння: очі мов горішки, вушка наче ріжка; пестливі слова: ріжки, ніжки.

3.Виховує любов до такого звіра як білочка, естетичні почуття. Вчить любити пироду.

« Сонечка умита». Мета цього твору: поставити до прикладу малечу, охайну дівчинку Сонечку. Викликати у дітей бажання бути охайними, умиватись, доглядати за собою, виховувати самостійність.

2. Казки І. Франка у дитячому читанні. Аналіз 2-3 казок. Мета використання їх в роботі з дітьми.

«Ріпка»

Казка про тварин.

Пізн.цінність: знайомить з тваринами (собачка Хвінка, киця Варвара, мишка Сіроманка), з порою року – весна, з побутом (лопата, мотика), одягом (торочка, спідничка), овочами (ріпка, буряк).

Вихов.цінність: тільки з усіма разом, дружно можна зробити потрібну справу. Казка виховує почуття колективізму, почуття гумору.

«Лисичка і журавель»

Казка про тварин.

Пізнавальна цінність: знайомить з тваринами (лисичка, журавель), елементами їжі (каша з молочком, м’ясо, буряки, квасолька, картопелька); з побутом (глечик, тарілка); з частинами тіла (дзьоб, голова, лапка).

Виховна цінність:засудження скупості, жадібності, хитрості, підступності; вчить бути добрим, щедрим, ділитися з ближніми.

3.« Пісня про рушник» 1.Ніжна, емоційна, лірична поезія, про любов матері, і про рушник як символ життєвої долі. 2.Емоційності поезії надають зорові і слухові образи. Зором ми бачимо: мати, поле, сел., зорю, рушник, луги, гаї, материнську усмішку. Слухом ми чуємо: шелест трав, щебетання дібров. Ніжності поезії надають художні : епітети: рідна мати, далека дорога, вишиваний рушник, росяниста доріжка, солов’їні гаї, материнська ласкава усмішка, очі хороші засмученні, тихий шелест,; метафори: на рушникові цвіте, на рушникові оживе все знайоме; порівняння: рушник простелю наче долі. 3.Автор закликає любити свою маті, якою вона є оберігати, захищати її.

Екзаменаційний білет №22

1. Дмитро Павличко - патріарх української поезії, вірші його ввійшли в активне дитяче читання. Різноманітність тематики творів, що увійшли у дитяче читання. Аналіз 2-3 творів. Читання напам'ять.

Д. Павличко відомий не лише як поет, але і як пісняр публіцист, громадський діяч, державний і політичний діяч (був депутатом Верховної ради в Україні). Його відома пісня «Два кольори»

Д.Павличко народився на Івано – Франківщині.

1-і поет.книжки «Любов і ненависть». Твори його друкувалися в дитячих журналах, у календарі «12 місяців», виходили окремими книжками «Золоторогий олень», «Де найкраще місце на землі»

Різноманітність тематики творів, що увійшли у дитяче читання:

- Патріотична (любов до рідної землі, мови): «Де найкраще місце на землі?», «Рідна мова»

- Пейзажна: «Весна», «Смерічка»

- Про тварин: «Заєць», «Мрія», «Нічний гість», «Птиця».

- Героями поезій є діти: «Обруч».

Аналіз: «Де найкраще місце на землі»

Тема: це патріотична, емоційна поезія про рідну землю.

Автор майстерно використовує зорові образи: хмари яворів, небо; став, сонце, долини, гори; слухові образи : як дитина питає сонця де найкраще місце на землі.

Художні засоби:

Епітети: гірські шпилі, найбільший народ, найкраще місце, народи рівні, найкращий край.

Метафори: на стежині сонце я зустрів.

Антропоморфізми: сонце посміхнулося.

Слова з пестливими суфіксами: стежина, дитина.

Поезія виховує почуття патріотизму, любові до рідної землі.

Аналіз поезії «Птиця»

Тема: це емоційна, лірична поезія про пташку та ціну свободи.

Зорові образи: птиця, хлопчик, водиця, пшениця, потоки, вода, поля, зерно, руки, небо, крильця.

Слухові образи: спів птиці.

Художні засоби:

Епітети:небо гомінке, руки легенькі, страшна сила.

Порівняння: в своїх руках легеньких, як вітрець; страшна, хоч навіть лагідна та сила.

Метафори: тріпоче серце, потоки загубили воду.

Слова з пестливими суфіксами: водиця, пшениця, пташко, хлопче, вітрець, дитино, крильця.

Поезія показує, що не потрібно ловити пташок; виховує до них бережливе ставлення; показує ціну свободи.

Трiпоче серце пiйманоï птицi.

В руках моïх не чує доброти;

— Я дам тобi водицi i пшеницi,

Моя пташино, тiльки не тремти!

— Хiба потоки загубили воду?

Хiба в полях уже зерна нема?!

Пусти мене, мiй хлопче, на свободу,

I все, що треба, я знайду сама.

Я ж лагiдно тебе тримаю, пташко,

В своïх руках легеньких, як вiтрець.

Хiба неволя це? Хiба це важко

Вiд мене взяти кiлька зеренець?

— Пусти мене! Менi, дитино мила,

Дорожча воля, нiж зерно твоє!

Страшна, хоч навiть лагiдна, та сила,

Яка розкрити крилець не дає!

— Лети! Спiвай у небi гомiнкому;

Хоч i маленький, зрозумiв я все.

Моя рука нiколи i нiкому

Нi кривди, нi бiди не принесе!

2.Поетичне змалювання природи у науково-пізнавальних казках О. Д. Іваненко. Аналіз 2-3 казок, їх цінність.

О. Іваненко – відома укр..дит. письменниця, автор природничих казок, педагогічних повчальних творів.

Народилася в Полтаві. У 6р. сама видала журнал для дітей «Гриб». У 16р. працювала вихователькою у дошк.дитбудинку. Навчаючись в Харківському інституті народної освіти О.Іваненко працювала вихователем в комісії ім..Горького, якою керував А. С. Макаренко.

О.Іваненко була редвктором журналу «Барвінок». Її відома робота над епопеєю про життя Кобзаря «Тарасові шляхи».

Природничі казки письменниці – це цікава подорож у світ природи.

Аналіз «Кисличка»

Казка про кисличку, яка сумувала від того, що вона не солодка, що всі кривились і одвертались од неї.

Казкове у казці: дерева, рослини, тварини розмовляють між собою та між людьми.

Реальне у казці:птахи, оси не люблять куштувати яблучка кислички; птахи допомагають 1-н 1-му, коли летять у вирій.

Образи: дівчинка, яка вкусивши у лісі яблучко кислички одразу скривилась і сказала’ що воно гірке і погане; дідусь, який прищепив кисличці 2 гілочки – з найсолодшого дерева та гілочку золотої квітки, та цим допоміг кисличці.

Художні засоби:

Епітети: легке, свіже листя; вередливі кущі терну; широка папороть; солодкі яблука;

Метафори: кисличка дрімала цілу зиму під снігом; старий дятел працював на ясені.

Антропомерфізми: кисличка дихала, росла і міцніла; усміхнулась кисличка; кисличка дрімала і мріяла; бджоли здивувалися.

Казка знайомить нас з мешканцями лісу(дятел, оси, жуки, гусінь, лісова миша), з рослинним світом (кисличка, кущі терну, клен, липа, ясен, гриб-мухомор).

Наукові знання: час, коли цвітуть дерева – весною; після дощу з’являються гриби; коли птахи летять у теплі краї; як прищеплювати дерево

Мета: казка вчить бути самим собою; поважати та допомагати іншим.

Аналіз казки «Бурулька»

Казка про бурульку на старій ринві, яку збив хлопчик.

Казкове: бурулька вміє розмовляти з людьми.

Реальне: кругообіг води.

Образи: хлопчик, який збив бурульку; 3-6 бійців, які поверталися з війни, про які розповідала бурулька.

Художні засоби:

Епітети: чарівна бурулька, весела краплинка, натруджені долоні, темні вузькі труби.

Порівняння: бурулька солодка, як цукерка;

Метафора: чайник уже булькає; вода збіжить;

Антропомерфізми: бурулька заговорила, чайник засичав.

Пізнавальна цінність: знайомить з місцевістю (річки, озера, ставки), з процесом кругообігу води у природі.

Наукові знання: показує процес кругообігу води у природі.

Казка показує цінність води: її п’ють, наливають в труби, щоб опалювати будинки,

Мета: вчить бачити красу природи; вчить цінувати воду.