44.Форми вираження категорії числа

За наявністю форм числа іменники поділяються на три групи:

іменники, що мають форму однини і множини;

іменники, що вживаються тільки в однині (singularia tantum);

іменники, що Іменники, що вживаються тільки в однині (singularia tantum)

Іменники цієї групи виражають назви предметів чи понять, які в практиці мовлення не треба уявляти в якійсь кількості. Вони могли б мати потенціально повну парадигму відмінювання, але практично для них характерна лише однина.

До singularia tantum належать такі основні групи іменників: вживаються тільки в множині (pluralia tantum).

1. абстрактні іменники, що означають якість, властивість, дію, стан чи різні узагальнені поняття сміливість, гордість, боротьба, щастя, далечінь, розвиток, любов, гнів, мудрість

2. збірні іменники, що означають сукупність осіб або подібних предметів, явищ, які мисляться як одне неподільне ціле козацтво, рідня, піхота, прокуратура, деканат, комашня, колосся, листя, молодь, студентство

3. іменники, що становлять категорію речовинності молоко, масло, кисень, азот, папір, руда, солома, борошно, нафта, вода, золото, сніг, пісок, асфальт

4. власні назви людей, тварин, планет, географічні та інші поняття Наталія, Віктор, Марія, Пірат, Сірко, Київ, Полтава, Дніпро, Земля, Марс, кінотеатр "Дружба"

Іменники, що вживаються тільки в множині (pluralia tantum)

Іменники, вживані лише у множині, також охоплюють кілька семантичних груп. Найголовнішими серед них є такі:

1. назви будівель, їх частин, споруд сіни, ворота, сходи, двері

2. назви предметів упряжі, засобів пересування шори, наритники, сани, бігуни

3. назви знарядь праці і предметів домашнього вжитку граблі, вила, ваги, триноги, ночви, носилки

4. назви парних предметів і парних частин тіла окуляри, ножиці, кліщі, терези, тиски, лапки, в'язи, груди

5. назви музичних інструментів цимбали, літаври

6. назви одягу і взуття штани, труси, бриджі, бутси, панталони

7. назви маси, речовини, матеріалу, продуктів харчування хімікалії, парфуми, помиї, дрова, вершки, дріжджі, прянощі, консерви, макарони,

8. назви залишків речовини чи матеріалу висівки, вичіски, недоїдки

9. назви відрізків часу, свят, традиційно-побутових обрядів та дій, що повторюються сутінки, будні, канікули, іменини, роковини, заручини, зажинки, обжинки, переговори, перегони

10. назви сукупності предметів зі значенням збірності надра, гроші, фінанси, джунглі, хащі, люди

11. назви ігор шахи, городки, жмурки

12. назви дій і процесів посиденьки, витребеньки, відвідини, дебати, хвастощі, пустощі

13. назви на позначення почуттів, емоцій, станів радощі, молодощі, гордощі, жалощі, веселощі, труднощі, ревнощі, скупощі, мудрощі, ластощі

14. власні географічні назви Альпи, Афіни, Суми, Черкаси, Карпати, Дарданелли

45. Відмінок - граматична категорія іменника, що виражає його синтаксичні відношення до інших слів у реченні. Відмінок іменників є морфологічною, самостійною категорією. В українській мові є сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. Кожний з відмінків, крім кличного, відповідає на певне питання: називний - хто? що?; родовий - кого? чого?, давальний -кому? чому?, знахідний - кого? що?, орудний - ким? чим?, місцевий - на кому? на чому?

Називний відмінок кваліфікують як прямий, що протиставляється іншим відмінкам. Він є початковою формою іменника і виступає в реченні у ролі підмета, тобто називає виконавця дії: Кожна освічена людина має добре знати скарби літературної мови - крилаті вислови. У формі називного відмінка виступає також іменна частина складеного присудка, а також прикладка і головний член односкладного номінативного речення: Мова - основа культури нації, найбільший скарб (І. Нудьга); Високі сосни. Серпень. Спека. Усе так звично. (І. Муратов); Лікар-стоматолог працював майстерно.

Родовий відмінок називає предмет, на який спрямована дія {написати листа, виконання вправи, налити води); носія ознаки (людина совісті, син героя), виконавця дії (виступи учнів, боротьба народів), час, місце, причину, спосіб дії, мету (навчатися до січня, стояти біля столу, замовчати від несподіванки, сміятися до сла, приїхав для розмови).

Давальний відмінок називає особу чи предмет, на користь яких або на шкоду яким відбувається дія (передати сестрі квіти, нагнати дітям страху), особу, якій приписується певний стан (примарилося батькові), належність, стосунок, спрямування (пам ятник Шевченкові, служіння народові, рахунок команді). Давальний відмінок вживається тільки з похідними прийменниками (назустріч, наперекір, всупереч, завдяки) і виражає обставинні відношення (діяти всупереч передбаченням, вийти назустріч потягу, перемогти завдяки наполегливості).

Знахідний відмінок називає прямий об'єкт (іменник залежить від перехідних дієслів) (читати книжку, копати землю, мити вікно), час, місце, причину і мету дії (чекати годину, вийшли на поле, боротися за правду).

Орудний відмінок називає знаряддя, засіб дії і пересування (згрібати граблями, махнути рукою, їхати машиною), виконавця дії у пасивних зворотах (план, затверджений комісією), місце і час дії (іти дорогою, плавати морем, працює ночами, прийшов перед ранком).

Місцевий відмінок, якому властиве тільки прийменникове вживання, в типовому вияві виражає значення місця (лежати в садку, жити у місті, ходити по городу), часу (зустрітися о десятій годині, приїхав у травні), засобу дії (грати на дудці, шити на машинці).

Кличний відмінок спеціалізується на вираженні функції звертання (називає особу, до якої звертається мовець): чоловіче, поете, пісне, Олено, Віталію.

Граматичне значення відмінка виражається насамперед закінченням (стати вчителем, купити коня, повідомити студентів) або поєднанням закінчення з:

- прийменником (на морі, під столом, із газети);

- наголосом (немає сторінки - гортаю сторінки);

- чергуванням звуків (рука - на руці, нога - нозі).

Відмінок невідмінюваних іменників оформлюється тільки синтаксичним зв'язком з іншими словами: велике кафе (значення називного чи знахідного відмінка),

Граматичне значення відмінка може виражатися також порядком слів у реченні: Дні змінюють ночі (дні - називний відмінок, ночі - знахідний) - Ночі змінюють дні (ночі - називний, дні - знахідний).