38. Види діяльності

Діяльність – спец. вид активності людини, спрямований на пізнання та творче перетворення оточуючої дійсності, вкл. себе та умови свого існування.

1. Основні види діяльності

До основних видів діяльності відносяться: гра, навчання, праця. Вони являються основними видами активності людини, за допомогою яких людина пізнає та перетворює світ і себе. Основні характеристики таких видів діяльності:

1. Гра – це вид дільності, який: а) тренує дитину в оволодінні значеннями речей і явищ, які закріплені за допомогою мови, та в оперуванні цими значеннями; б) розширює самосвідомість дитини - від сприйняття себе як суб»єкта предметних дій до сприйняття себе як носія соціальної ролі, суб»єкта людських стосунків. До основних видів ігор відносяться: функціональні; конструктивні; сюжетно-рольові; ігри за правилами;

2. Учіння – це специфічний вид діяльності людини, спрямований на оволодіння людиною знаннями, уміннями та навичками. Роль учіння: а) підготовка людини до майбутньої трудової діяльності; б) розвиток людини.

3. Праця - це цілеспрямована діяльність людини на перетворення і освоєння природних і соціальних сил з метою задоволення потреб людини, в результаті якої створюються матеріальні і духовні цінності, формується сама людина. Метою трудової діяльності є створення: а) матеріальних речей, які споживаються людьми (продукти харчування, одежа); б) речей, які необхідні для виготовлення речей, які споживаються люди (енергія., верстати, книги); в) ідеологічних продуктиів (наука, мистецтво); г) дій, які організовують поведінку і працю людей (управління, контроль, виховання, навчання та ін).

Згідно А.Н. Леонтьеву розрізняють діяльності зовнішню і внутрішню. Зовн дія-ть - це діял-ть з предметами матеріального світу або їх позначеннями. Внутр дія-ть - це дія-ть на рівні свідомості, в ідеальному плані - операція образами, символами, ідеями.

Функції внутрішньої діяльності полягають в тому, що внутрішні дії готують зовнішні. Вони допомагають економити людські зусилля, даючи можливість досить швидко обрати потрібну дію. Крім того, вони дозволяють людині уникнути помилок.

Внутрішня діяльність характеризується двома основними рисами:

1) має таку саму будову, що й зовн, однак іншу форму перебігу: дії здійснюються не з реальними предметами, а з їх образами, замість реального продукту отримується результат подумки;

2) внутр діял-ть за своїм походженням походить від зовнішньої, практичної шляхом інтеріоризації (перенесення відповідних дій у внутрішній план). Для успішного відтворення певної дії необхідно спочатку її засвоїти на практиці й отримати реальний результат.

Зовнішньо-фізична діяльність здійснюється за допомогою зовнішніх предметних дій. До них відносяться: - моторні (рухові)дії: пози, дії переміщення.

39. Трудова діяльність (праця) – це цілеспрямована діяльність людини на перетворення і освоєння природних і соціальних сил з метою задоволення потреб людини, в результаті якої створюються матеріальні і духовні цінності, формується сама людина.

Праця – є провідним видом діяльності в дорослому віці.

Метою трудової діяльності є:

а) створення матеріальних речей, які споживаються людьми (продукти харчування, одежа);

б)створення речей, які необхідні для виготовлення речей, які споживаються люди (енергія., верстати, книги);

в) ідеологічні продукти (наука, мистецтво);

г) дії, які організовують поведінку і працю людей (управління, контроль, виховання, навчання та ін).

Особливості трудової праці людини:

а) діяльність людини визначається не лише особистими потребами, але і потребами суспільства. (Пр: вчитель вчить дітей не лише тому, що йому подобається ця діяльність і йому потрібно заробляти гроші, але і ж потреба суспільства у діяльності шкіл, які сприяють навчання та розвитку дітей.

б) праця є і суспільною по своєму характеру. (створення будь-якого продукту передбачає включення в його виконання багатьох людей). (Пр: надання освітніх послуг в університеті, передбачає включення в навчальну діяльність викладачів, зав – кафедрами, деканів та інших).

в) в процесі здійснення праці, людина виготовлює та використовує спеціальні знаряддя. (Пр: людина створює комп’ютер для обробки інформації та спілкування між людьми).

Процес праці складається із:

а) предмету праці;

б) знарядь праці;

в) власне трудової діяльності;

Виготовлення і застосувань знарядь праці – це втілення у їх формах функціях узагальнених способів трудових дій.

Праця потребує всебічної відображувально-регулятивної активності людини (уваги і терпіння, вміння планувати і передбачати, аналізувати і узагальнювати, формувати мету і послівно її досягати, усвідомлювати процес і результати праці). Тому у процесі праці людина не тільки проявляється, але і формується. У процесі праці людина вступає у виробничі і міжособистісні відносини з іншими людьми.

(конспект праця vs труд. дія-ть: праця – процес, який відб. між люд. та природою, за допомогою якого люд. свою д-ть опосередковує, регулює та контролює обмін реч. між собою та природою; трудова д-ть – прироготива люд., процес, коли люд. на початку праці уявляє собі кінцевий продукт, який має бути соц.. значущим.)