Загальна характеристика аналізаторів
В дійсності пізнання, наші відчуття відбивають об'єктивну реальність, існуючу незалежно від людини та її свідомості. Усі предмети, які сприймає організм, є їх копіями, знімками, зліпками, а не абстрактними символами або знаками. Сприймаючи та узагальнюючи об'єктивну реальність, мислення людини набуває величезної сили, здатної не тільки змінити, а й переробити світ. Показання органів чуття не завжди точно відповідають дійсності, тому вони доповнюються індивідуальною та суспільною практикою.
2. Властивості аналізаторів
Щоб виникло відчуття, подразник повинен бути певної сили. Мінімальна сила подразнення, здатна викликати те чи інше відчуття, називається порогом відчуття. Однією з властивостей аналізатора і буде надзвичайно висока його чутливість, тобто дуже низький поріг подразнення. Рецепторний апарат аналізатора реагує на винятково малі величини подразника. Іншою властивістю є їх специфічність – здатність вибірково відповідати на адекватний подразник. Важливою є також адаптація – пристосування до дії подразника. Наступна властивість – явище послідовних образів.
3. Класифікація аналізаторів.
Класифікація за дією подразника: контактні – збудження при безпосередньому зіткненні з подразником: дистанктні – приходять у стан активності під впливом світлових, звукових та ароматичних подразників. Залежно від того до яких впливають чутливі рецептори: механо-, хеморецептори. В процесі еволюції вони спеціалізувалися і ускладнилися.
4. Роль аналізаторів.
В дійсності пізнання, наші відчуття відбивають об'єктивну реальність, існуючу незалежно від людини та її свідомості. Усі предмети, які сприймає організм, є їх копіями, знімками, зліпками, а не абстрактними символами або знаками. Джерело наших відчуттів — навколишній світ, що нас оточує. Єдиними «воротами», через які цей світ сприймається, є аналізатори. Шлях пізнання природи, суспільного розвитку йде від відчуттів до абстрактного мислення. Сприймаючи та узагальнюючи об'єктивну реальність, мислення людини набуває величезної сили, здатної не тільки змінити, а й переробити світ. Показання органів чуття не завжди точно відповідають дійсності, тому вони доповнюються індивідуальною та суспільною практикою.
5. Зоровий
У більшості ссавців зорова система є найбільш досконалим аналізатором, надзвичайно чутливим до електромагнітних випромінювань. Око, або очне яблуко, складається з білкової, судинної та сітчастої оболонок. Передня частина білкової оболонки прозора. Вона називається рогівкою. Під білковою оболонкою лежить судинна, яка спереду переходить у райдужну, і війчасте тіло з його циліарними м'язами. У центрі райдужної оболонки є отвір зіниця, що розширюється в темряві і звужується при світлі. За райдужною оболонкою розміщений кришталик, подібний до двоопуклої лінзи, зануреної в прозору капсулу. Заповнене очне яблуко в основному скловидним тілом, що складається з найтонших волокон і рідини. Простір між рогівкою та райдужною оболонкою називається передньою, а між райдужною оболонкою і кришталиком — задньою камерами ока. Світлочутливі елементи ока представлені сітківкою. Для захисту ока від зовнішніх впливів існує ряд пристосувань. До них належать повіки та слізні залози.