Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_PERV-SLOV.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
139.26 Кб
Скачать

Ііі скіфи - орачі (нащадки трипільців – протослов”яни, що були завойовані скіфами) жили у правобережному лісостепу займалися зерновим землеробством – товарне господарство.

  • Заняття: * металургія й обробка металу (дротики, мечі, сокири), * посуд з глини; * вичинка шкіри, * виготовлення тканин, * ювелірна справа;

  • Суспільство ділилося на три верстви: * воїни, * жреці, * рядові общинники;

  • Держава ділилася на три округи – номи, якими правили вожді, призначені вождем; існувало розшарування суспільства, про що свідчать поховання;

  • Зовнішні відносини: * переможні війни з персами 522 – 486 р. до н.е. ; * союз Атея з Філіпом Македонським, а потім ускладнилися відносини; * наступ сарматів був причиною занепаду скіфів в ІІІ ст. до н.е., щоб зберегти державність, утворили Малу Скіфію з столицею Неаполь на території Придніпров”я та Криму;

  • ІІІ ст. до н. е. – занепад - напад сарматів ІІІ ст. н. е. - припиняє своє існування;

  • Релігія: * Агні - богиня землі, Папай-володар неба, Гайтосір - бог сонця;

  • Поховання – курганне Солоха, Чортомлик, Гайманова могила, Товста могила;

Висновок: Суспільство створене скіфами досягло стадії переходу від варварства до цивілізації.

Сармати: ІІІ ст. до н. е. -ІІІ ст. н.е.(римський історик Тацит). Прийшли із-за Дону, Волги – слабо пов”язаний союз племен; * в І ст. до н.е. Скіфію уже називали Сарматією, де існували рабовласницькі відносини;

  • Розвивалася торгівля, скотарство, полювання;

  • Були хорошими воїнами і дуже войовничими;

  • ІІІ ст. н.е. – під тиском готів і гунів припинили існування і асимілювали у черняхівську культуру.

Готи : кінець ІІ - початок ІІІ ст. н. е. Германські племена вихідці з Прибалтики;

Гуни: ІУ - У ст. народи тюрко-фінно-монгольського походження.

Територія України в період Великого переселення народів: готи, гуни, авари (ІІ – УІІ ст.).

ІІ-УІІ ст. динамічний і драматичний час Великого переселення народів.

1. Першопоштовхом цього процесу стало переміщення готів (східно германських племен) з пониззя Вісли на український південь і в ІІ ст. осіли в Північному Причорномор”ї та Приазов”ї. Спочатку мали добрі відносини з антами – утворили Готське королівство (Германаріх, Вінітарій):

  • Виступаючи разом, протистояли найсильнішим країнам Європи;

  • ІІІ ст.. спільно виступали проти Римської імперії й захопили частину Дунайської рівнини;

  • Почалася слов”янська колонізація Подунав”я.

2. Навала гунів, які вийшли із Забайкалля:

  • 375 р. гуни вторглися в Готське королівство;

  • Не загрожували існуванню антів, тому вони виступили на боці гунів;

  • 385 р. знищили військо Вінітарія;

  • 386 р. готи розбили війська антів (Стратили на хрестах царя Божа і 70 старійшин)

  • Гунський цар Баламбер розгромив готів, які розділилися і відійшли на Крим і Дунай;

  • Готи в 451 р. об”єдналися з римлянами і остаточно перемогли гунів, що після смерті царя Аттіли в 453 р. привело до розпаду.

Зникнення з політичної карти Західноримської імперії, й Гунського царства сприяло посиленню Візантії і Антського царства – друга половина У – середина УІ ст. це період найвищої могутності праукраїнського державотворення.

3. Анти розпочали самостійну боротьбу з Візантією за сфери впливу в Придунайській рівнині та на Балканах – Балканські війни.

4. Дальшому розширенню праукраїнської державності перешкодила навала уйгурських кочових племен аварів ( в давніх літописах – обри) і заснували Аварський каганат на чолі з царем Бояном:

  • Завоювавши склавинів, розпочали бойові дії проти антів;

  • Анти не створили хороших оборонних споруд, не мали союзника – були захоплені аварами;

  • 602 р. антське об”єднання розпалося.

Частина антів загинула, частина асимилювала, решта відійшла у віддалені від аварів регіони, тому зараз ми бачимо багато слів, які є підтверджують спорідненість мов.

Авари продовжували загарбницькі походи. Є звістки про захоплення ними дулібів. Наприкінці УІІІ ст. були розгромлені Карлом Великим, рештки асимілювали.