Розділ – 1. СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Первіснообщинний лад на території України

Періодизація історії України:

1.Стародавня доба (близько 1 млн. р. тому – У ст.) - становлення цивілізації.

2.Історія середніх віків (У - ХУ ст.) розвинута аграрно-реміснича цивілізація.

3. Історія нового часу (ХУ -1914 р.) - перехід до індустріалізації.

4. Історія новітнього часу (1914 р. – до сьогодення.) - розвинута індустріальна цивілізація

План.

1. Особливості первісної епохи.

2. Періодизація.

І. Особливості первісної епохи.

Первісна епоха - перша в історії соціально-економічна формація життя та співпраці людей, що охоплювала період від виникнення перших людей до утворення держави.

1. Характерні риси:

• Відсутні : * держава, * приватна власність, * соціальна нерівність.

• Існують: * спільна власність, * низька продуктивність праці, * колективний характер праці, * рівність усіх членів суспільства.

2. Формування суспільства:

• Первісне стадо – тимчасова група первісних людей, об”єднаних для полювання.

• Рід – колектив родичів, котрий спільно проживав і вів господарство.

• Родова община.

• Плем”я – об”єднання кількох родових общин, що проживали на одній території.

3. Основні етапи формування людини:

• Людина вміла –„гомо габіліс”

• Архантроп (пітекантроп) – 1 млн. – 150 тис. р. до н.е.

• Неандерталець (палеантроп) – 150 – 35 тис. р. до н.е.

• Людина розумна – гомо сапієнс – кроманьйонець – бл. 35 тис. р. до н.е.

ІІ. Періодизація. Стоянки, заняття і побут первісної людини.

( Людина почала розселятися з Африки чи з Пд. Азії – ? На Україні поселилися 1млн. р.)

1. Палеоліт (100 тис. років – 10 тис. р. до н.е.) - ранній, середній, пізній;

Ранній палеоліт – стадо людське – перші форми людських об”єднань, неандертальці;

а) Основні заняття: полювання, рибальство, збиральництво;

б) Знаряддя праці: ударно – ріжучої дії: кам”яне рубило, скребло;

в) Стоянки: Лука – Врублевецька, Амвросіївка.

Середній палеоліт (Королеве, Кіїк – Коба):

а) проколюючі знаряддя праці;

б) намітився розподіл функцій між жінкою та чоловіком (оберігання сім”ї) - матріархат;

Пізній палеоліт (Мізин, Гінцівська) – кроманьйонець

а) наступ льодовика – зміна флори і фауни – людина виборювала право на виживання;

б) будівництво жител, добування вогню; намітився поділ праці між чоловіком і жінкою;

в) утворюється рід – об”єднання кровних родичів ;

г) почалося утворення первіснообщинного, родоплемінного ладу: *кровна спорідненість-по материнській лінії, * спільне володіння як знаряддями так і результатами праці; * рід регулював шлюбні, господарські, релігійні відносини (фетишизм, тотемізм, магія, анімізм);

2.Мезоліт ( 9 – 6 тис. р. до н. е.) – відійшов льодовик (вимерли мамонти).

а) Заняття: приручення тварин, початок розвитку скотарства, збиральництво, мисливство, рибальство; людина приручає собаку, свиню.

б) Лук, стріли, сокира, списи, гачки, мікроліти – малі, зручні знаряддя праці – метальні знаряддя праці - підвищення продуктивності праці;

в) Стоянки: Журавська, Шан – Коба, Мурзак Коба.

3. Неоліт ( 6-4 тис. р. до н.е.) – сусідська община.

а) Заняття: скотарство, землеробство - просо, ячмінь, жито (с. Чапаївка) первісне ремесло; (неолітична революція – процес переходу від збирання – до землеробства, від полювання до скотарства, тобто процес переходу від привласнюючого до відтворюючого господарства).

б) Знаряддя - свердло, долото, сокири, човни, лижі, сани;

в) Стоянки: Ізюмська, Соколецька, 500 у долині Дніпра.

Висновок: відбувся перехід від привласнюючої до відтворюючої, продуктивної діяльності.

4. Енеоліт (4- 3 тисячоліття до н. е) – (мідно – кам”яний вік):

а) Заняття: виноградарство, садівництво, будівництво житла з глини, землеробство.

б) Знаряддя: дерев”яні серпи з крем”яними лезами, зернотерки, кістяні мотики, дерев”яні рала.

в) Стоянки: Трипільська, бо біля с. Трипілля на Київщині. Досліджував чеський археолог В. Хвойка.

Трипільська культура - археологічна культура мідного віку (4-3 тис. до н.е.) - здійснила стрибок до відтворюючого типу господарської діяльності. Це культура перших в Україні хліборобів.(Злиття в народ, що ввійшов до індо - європейської сім”ї)

• Розселення: Доброводи, Майданецьке;

• Походження даної культури (версії):

1. місцеві племена Буго – Дністровської культури;

2. прийшли з Балкан чи східного Середземномор”я;

3. Злиття місцевих і прийшлих племен;

• Заняття: * зернове землеробство (орне) і садово - городні культури, знали перелогову систему; *вперше використовували мідь; * глиняний посуд з плоским дном (прикрашений орнаментом, білого, червоного, жовтого, чорного кольорів); * ткацтва на вертикальному верстаті; * садівництво.

Характерні риси: * родові общини об”єднані у племена; * наявність протоміст з площею 400 га і 50 тис. населення, 2 –3 поверхові будинки; * писемність: піктографічна - ? буквено – звуковий алфавіт - ?; * культ богині – матері;

Багато з цих рис ввійшло в українську культуру.

5. Бронзова доба (2 - 1тис. до н.е.) (Перехід від матріархату до патріархату)

• Початок розвитку металургії: сплав міді, олова, цинку – бронза – перший штучно створений метал.

• Перший суспільний поділ праці - відокремлення тваринництва від хліборобства;

• Перехід до орного землеробства --- ріст продуктивності праці --- запаси --- майнова нерівність --- загострення суспільних відносин --- зброя (мечі, щити, панцири );

• Типи культур цього періоду: ямна, катакомбна, зрубна, племена шнуркової кераміки;

• Обмін набуває постійного характеру;

• На зміну родовій приходить сусідська община;

• Велика міграція населення – перше тисячоліття.

6. Залізна доба (з 1 тис. до н.е.)

• Вперше людина отримала можливість створити додатковий продукт понад прожитковий мінімум;

• Додатковий продукт став економічною передумовою зародження нових станово – класових відносин;

• Відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від сільського господарства.

Висновок 1: Коли скотарство стало основним заняттям, чоловіки стали займати провідну роль у господарському житті.

Висновок 2. Поява металевих знарядь праці: * збільшення продуктивності праці, * виділення сімей (сусідська община), *поява приватної власності, * виникнення майнової та соціальної нерівності, * утворення класів і держави, * перехід від первісного до ранньокомплексного рабовласницького суспільства.

Античні міста – колонії в Північному Причорномор”ї

УІІІ - УІ ст. до н.е. – це період Великої грецької колонізації, одним з напрямків якої було освоєння Північного Причорномор”я.

План.

1. Причини грецької колонізації.

2. Етапи колонізації.

3. Особливості суспільного устрою та управління грецькими містами – державами.

4. Причини занепаду рабовласницької системи господарювання.

5. Наслідки занепаду.

6. Релігія.

7. Періодизація античної цивілізації в Північному Причорномор”ї.

1.Досліджуючи причини еллінської колонізації вчені сформулювали кілька теорій, які можна класифікувати таким чином:

• Демографічна – демографічний вибух зумовив перенаселення в материковій частині;

• Аграрна – нестача землі в метрополії штовхала до освоєння нових територій;

• Торговельна – побічний продукт торгової експансії;

• Сировинна – шукали продукти і джерела сировини, яких не вистачало (зерно, метали, ліс)

• Воєнна – агресія лідійців та персів;

• Соціальна – боротьба між окремими верствами, емігрували ті, що зазнали поразки;

• Етнічна – міжетнічні тертя і поліетнічному суспільстві.

2. Виділяють 4 етапи колонізації:

І етап – середина УІІ ст. до н.е. – Борисфеніда, Істрія;

ІІ етап – перша пол. УІ ст. до н.е. – Ольвія, Пантікапей, Феодосія;

ІІІ етап – 2-а полов. УІ-поч. У ст. до н.е. – Тір, Карпенідід;

ІУ етап – У століття до н.е. – Херсонес.