Практична робота 4

Мета роботи: Розрахунок пористості та коефіцієнта пористості грунта

Пористістю називається відношення об’єму пор в грунті до

загального об’єму грунту

Пористість в % по даним густини та густина скелета грунту

ρ_ск.

n = (1 - ^____________ ) ^. 100 %

ρ

де ρ_ск. – густина скелета грунту, г/см³

ρ – густина грунту по пікнометру, г/см³

n =

Відношення об’єму пор до об’єму, який займає тверда частина

грунту, називається коефіцієнтом пористості або відносною

пористістю і визначається в частках одиниці

n

е = ^_________ ,

1 - n

е =

Висновок: Пористість грунту дорівнює %

Коефіцієнт пористості дорівнює

Лабораторна робота 4

Мета роботи: Визначення числа пластичності грунту

Для визначення числа пластичності грунту виконуємо дві роботи по визна –

ченню вологості грунту на межі розкочування та на межі текучості

Прилади та матеріали: Ступка з товчиком, сито з отворами, порцелянова

чашка, ексикатор, грунт, вода

Підготовка проби: Середню пробу грунту, просіяного крізь сито, беремо 100г.

Грунт в чашці зволожуємо до пластичного тіла. Готове тіло зліплюємо в

грудку і поміщаємо в ексикатор на 10-12 годин для рівномірного зволоження

Визначення вологи грунту на межі розкочування (нижня границя)

Вологістю грунту на межі розкочування – Wр – величини вагової вологості

грунту, при якій грунт розкочується в дротик завтовшки 3мм., після чого

кришиться

Прилади та матеріали: Бюкс з кришкою, восковий папір, технічні терези з

рівновагами, сушільна шафа або електроплитка, металевий пінцет

Зміст роботи: З підготовленої проби грунту робимо кульку діаметром 1см., яку

долонею розкочуємо на восковому папері. Якщо грунт розкочується на дріт

тонше 3мм., його збираємо в грудку і знову розкочуємо. Якщо грунт кри –

шиться при діаметрі більше 3мм., його необхідно зволожити декількома крап–

лями води. Досягнувши межі розкочування, дротики діаметром 3мм. збираємо

в кількості не менше 5г і швидко поміщаємо до попередньо зваженого /грунту/

Вологість на межі розкочування в %

m₁ – m₀

W_р = ^{___________ .} 100 %

m₀ – m

де m₁ – маса бюкса з вологим грунтом, г

m₀ – маса бюкса з сухим грунтом, г

m – маса порожнього бюкса, г

W_р =

Визначення вологості грунту на межі текучості (верхня границя)

За вологість грунту на межі текучості W₁ приймають вагову вологість при

якій балансирний корпус А.М.Васильєва за 5сек. занурюється в ґрунтове

тіло під власною вагою на глибину 10мм

Прилади та матеріали: Балансирний корпус А.М.Васильєва, порцелянова

чашка, шпатель, бюкс з кришкою, технічні терези з рівновагами, сушильна

шафа або електроплитка, секундомір, грунт

Зміст роботи: Чашку грунту, який залишився в ексикаторі, поміщаємо в ста –

канчик приладу Васильєва.

Стаканчик з грунтом установлюємо на підставку приладу, підносимо вістря

балансирного конуса, який під власною вагою 76г., занурюється в тісто. Якщо

конус опуститься за 5сек. на глибину 10мм.(до риски), то межа текучості

досягнута. Якщо глибина занурення конусу менше 10мм., грунт переносимо в

чашку, добавляємо 1-2 краплі води, переміщуємо і повторюємо дослід. Якщо

потрібні умови виконані, беремо пробу вагою 10г і визначаємо вологість.

m₁ – m₀

W_t = ^{___________ .} 100 %

m₀ – m

W_t =

Результати обчислень

Показники	Дані
	Для Wр	Для Wt
Маса порожнього бюксу з кришкою m0, г
Маса бюксу з вологим грунтом m1, г
Маса бюкса з грунтом висушеним до постійної маси m, г
Вологість грунту на межі розкочування Wр, %
Вологість грунту на межі текучості Wt, %

Визначення числа пластичності

W_n = W_t - W_p

де W_t – вологість на межі текучості, %

W_p – вологість на межі розкочування, %

W_n =

Висновок: Вологість грунту на межі текучості %

Вологість грунту на межі розкочування %

Число пластичності %

Грунт відноситься до