50. IV Універсал. Брестський мир і Україна

9 січня 1918 — проголосив УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу», а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат — Радою Народних Міністрів. Умови IV Універсалу:

-УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу;

-З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;

-Влада в Україні належить народу України, від імені якого, допоки не зберуться українські Установчі збори, буде правити ЦР;

-Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни;

-УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;

-УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною;

-УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;

-Держава має встановити контроль над торгівлею та банками.

грудень 1917р. - лютий 1918 р. - перша більшовицько-українська війна

Ініціатива у проведенні мирних переговорів належала більшовикам. Країни Антанти не відповіли Раднаркому, а Німеччина та її союзники, що входили в Четверний союз (Туреччина, Австро-Угорщина, Болгарія), згодилися на переговори. Переговори розпочалися у штабі німецьких військ у Брест-Литовську. Угоду про перемир’я було підписано 15 грудня 1917 р.

Договір між УНР і Четверним союзом 9 лютого (26 січня) 1918 р. було підписано. Брестський мир встановлював кордони між УНР та Австро-Угорщиною на довоєнних кордонах Росії з Ав­стро-Угорщиною. Після того як договір став фактом, українська делегація вже не при­ховувала, що Центральна Рада перебуває в безнадійному становищі й потребує негайної збройної допомоги. Делегація Четверного союзу 10 лютого 1918 р. звернулася до радянської сторони з категоричною вимогою підписати договір. Війська Четверного союзу 18 лютого 1918 р. перейшли в наступ. ВЦВК і Раднарком 24 лютого прийняли продиктовані умови, і тільки тоді німецькі війська зупинилися. В Україні, однак, німецькі та австро-угорські війська продовжували просуватись далі. Вже 1 березня радянські військові сили залишили Київ, а через кілька днів до міста прибув уряд Центральної Ради. У березні-квітні німці зайняли південні міста, а також Катеринослав і Харків, пізніше - Донбас і Крим. Радянська Росія не мала можливості втручатися в українські справи згідно з умовами Брестського договору. Окупація України стала фактом.

51. Гетьманат п.Скоропадського і його політика.

Загострення суспільно-політичної ситуації в УНР навесні 1918 р., присутність більшовицьких військ і вторгнення окупаційних німецько-австрійських військ призвели до кризи влади та падіння УЦР. З 29 на ЗО квітня 1918 р. відбувся державний переворот. До влади прийшов Павло Скоропадський. Вся законодавча й виконавча влада належала гетьманові. Гетьман призначав Голову Ради міністрів, затверджував і скасовував склад уряду, був верховним воєначальником, мав право оголошувати воєнний чи особовий стан. Після ліквідації в Україні радянської влади відновлювалася приватна власність на землю. Великі землевласники почали спішно відновлювати свою власність на землю і майно. У липні 1918 р. уряд П. Скоропадського опублікував «Проект загальних основ земельної реформи». Передбачалося наділення селян державними, удільними, а також викупленими у великих власників приватними землями. У промисловості були відновлені права власників підприємств.Гетьманському урядові на деякий час удалося відновити свободу торгівлі й підприємницької ініціативи. Було налагоджено широкий збут товарів за кордон. Поступово було відновлено роботу залізниць. У фінансовій сфері було налагоджено грошовий обіг, введено нову валюту — гривню, відкрито кілька українських банків, засновано нові акціонерні компанії тощо. Метою військової реформи було створення національної армії. Окремим Універсалом від 16 жовтня 1918 р. П. Скоропадський зробив і спробу відновити козацтво як окремий стан населення. Однак козацькі полки не було сформовано. Православна віра проголошувалася державною. Найбільш вдалою та послідовною була політика у галузі культури. Було прийнято закон про обов'язкове вивчення української мови, історії та географії України. За часів гетьманату було створено понад 150 українських гімназій, близько 50 нових українських шкіл; у Києві та Кам'янці-Подільському відкрилися державні університети. В університетах Києва, Харкова, Одеси було відкрито кафедри української мови, літератури, культури, історії та права; засновано широку мережу загальнокультурних закладів і установ: Українська Академія наук на чолі з В. Вернадським, Українська національна бібліотека. Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український театр драми та опери, Український історичний музей тощо. Зовнішня політика була спрямована на підтримку дипломатичних відносин із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією, Туреччиною, Польщею. Урядові вдалося налагодити добрі відносини з урядами держав, які постали на території колишньої Російської імперії: Фінляндії, Литви, Грузії, Кубані, Дону, Криму. В умовах державно-політичної кризи 14 листопада 1918 р. гетьман оголосив про зміну урядового курсу — утворення федерації з небільшовицькою Росією, що остаточно скомпрометувало його уряд. 14 грудня 1918 р. гетьман П. Скоропадський зрікся влади. Висновок. Гетьман П. Скоропадський на деякий час зумів стабілізувати становище в Україні. Але внутрішня політика мала дуже вузьку соціальну базу, що обумовило падіння гетьманату.