
- •1. Антична колонізація в Північному Причорномор’ї
- •2. Кочові народи на півдні України
- •3. Перші державні утворення на території України
- •4. Початок людського суспільства та його еволюція на території України.
- •5. Основні теорії походження Київської Русі
- •6. Перші київські князі, їх внутрішня та зовнішня політика.
- •7. Християнізація Русі та її значення
- •8. Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого. Історичне значення та проблеми спадщини Київської Русі.
- •9. Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі
- •10. Етапи політичної історії Галицько – Волинської держави
- •11. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького
- •12. Історичне значення Галицько-Волинської держави
- •13. Українська культура Давньоруського періоду.
- •14. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •15. Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.
- •16. Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •17. Політика гетьмана п. Конашевича-Сагайдачного.
- •18. Козацько-селянські повстання кінця XVI ст. Та 20-30-х рр. XVII ст., їх наслідки.
- •19. Брестська церковна унія 1596 року та її історичне значення
- •20. Розвиток української національної культури в Литовсько-польську добу.
- •21. Причини, характер та періодизація Національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •22. Формування української державності в ході Національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •23. Березневі статті: умови і правове значення
- •24. Постать б. Хмельницького в українській історії. Оцінки діяльності.
- •26. Україна після смерті б. Хмельницького. Гетьмани і. Виговський та ю. Хмельницький
- •27. Гетьманування п. Дорошенка. Причини поразки української Національної визвольної війни 1648-1676 рр. Та її історичне значення.
- •28. Державний, адміністративний та суспільний устрій Гетьманщини
- •29. Гетьман і. Мазепа: оцінка діяльності.
- •30. Конституція п. Орлика та її історичне значення.
- •31. Українська політика Петра і. Наступ Росії на українську автономію
- •32. Українська політика Катерини іі. Ліквідація Гетьманщини
- •33. Польське панування на Правобережній Україні у XVIII ст. Гайдамацький рух
- •34.Геополітичні зміни в україні. 18 ст.
- •35. Українська культура в іі пол. XVII – XVIII ст.
- •36.Сутність українського національного відродження хіх ст., його передумови та етапи
- •38. Національно-визвольний рух на Західній Україні в першій половині 19 ст
- •39. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст. 2 полов.
- •40. Утврення перших політ партій.
- •Модернізація економіки України у іі пол. Хіх ст.
- •43.Аграрна політика Столипіна в Україні, її наслідки.
- •44. Україна у Першій світовій війні
- •45. Культурний розвиток України на початку хх ст.
- •46. Заснування Української Центральної Ради, її соціальна база і програма
- •47. І і іі Універсали Центральної Ради.
- •48.Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр.
- •Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •50. IV Універсал. Брестський мир і Україна
- •51. Гетьманат п.Скоропадського і його політика.
- •52. Директорія
- •53. Обєднання зунр і унр
- •54. Наслідки Національно-демократична революція в Україні
- •56. Політика українізації в 20-ті роки: причини, хід і наслідки.
- •57. Нова екон політика: суть, причини, наслідки.
- •58. Індустріалізація в Україні: причини і наслідки.
- •59. Колективізація в Україні: причини і наслідки.
- •60. Утвердження тоталітарного режиму в Україні. Його суть та механізми реалізації
- •61.Становище західноукраїнських земель в 20-30 р.Р. Хх ст.
- •62.Створення оун. Інтегральний націоналізм.
- •63.Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі.
- •65.Німецький окупаційний режим і антинацистський опір в Україні.
- •66.Визволення України від німецьких загарбників. Закінчення Другої світової війни. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.
- •67.Україна в системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Возз`єднання українських земель.
- •68.Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 р.Р.
- •69.Соціально-економічні перетворення та національна політика в західних областях України в післявоєнні роки.
- •70.Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 40-х на поч. 50-х р.Р. Сталінські репресії.
- •71.Розвиток народного господарства у 50-60 р. 20 ст.
- •72. Лібералізація суспільно-політичного життя. Шістдесятники.
- •73. Посилення кризових явищ 60-70 роки
- •74. Дисидентський рух на Україні.
- •76. Акт проголошення незалежності. Український референдум. Вибори.
- •78.Розбудова незалежної держави. Вибори до ради 1998. Вибори президента 1999
- •79. Україна на міжнародній арені. Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах.
- •80. Суспільно-політичні рухи та політичні партії в Україні в сучасних умовах
- •81. Національно-культурне відродження в Україні на сучасному етапі. Найбільші релігійні конфесії в Україні
- •82. Конституційний процес. Основні положення Конституції України
- •83. Державна символіка України, її історичне походження
- •84. Соціально-економічне та політичне становище в Україні на сучасному етапі
- •85. Українська діаспора та Україна
- •86. Помаранчева революція. Вибори Президента України у 2004 році, їх результати
34.Геополітичні зміни в україні. 18 ст.
Зникають сусідні з Україною держави, що віками загрожували агресивними нападами існуванню українського народу Тепер до Росії була приєднана Волинь, Холмщина, Правобережна Україна, а також Крим і прадавня територія Київської Русі — Північне Причорномор´я, куди переселилися великі маси українського населення. Виникає ще один український регіон — Південна Україна. У цей період українці створили свою етнічну територію — Кубанське козацтво. Як наслідок у складі Російської імперії зосередилася переважна більшість українських земель і українського населення (близько 90%), які звалися Наддніпрянщиною, або Наддніпрянською Україною. До складу Австрійської імперії у 1772 р. була включена Галичина, частина Волині і Поділля, а в 1775 — Буковина. Україна виявилася розділеною на дві частини державами, між якими існували значні суспільно-політичні відмінності. Такий стан тривав до 1914 р. А це сприяло посиленню в Наддніпрянській Україні процесу консолідації українських земель, взаємній інтеграції чотирьох її регіонів — Лівобережжя, Слобожанщини, Південної України та Правобережжя. Південна Україна була приєднана до Російської імперії в кінці XVIII ст. і заселена українцями, росіянами, німцями, румунами, молдаванами. Найбільшим містом в Україні була Одеса, заснована у 1794 р. В 40-х роках вона випередила Київ і до початку XX ст. залишалася на першому місці по кількості мешканців, поступаючись лише Москві і Петербургу. Швидко розквітали і такі центри, як Катеринослав, Миколаїв, Херсон, засновані в кінці XVIII ст. Таким чином, геополітичне становище України визначало деякою мірою сприятливі умови для прискорення економічного прогресу. Однак кріпосницький лад гальмував розвиток виробничих сил.
35. Українська культура в іі пол. XVII – XVIII ст.
Особливості розвитку української культури у ІІ пол. XVIІ - XVIII ст.Друга половина XVIІ - перша половина XVIII ст. — період найвищого розвитку української культури. Гетьманську державу (1648-1764 рр.) очолюють високоосвічені, європейського рівня політичні й громадські
діячі: П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа. Вони докладають великих зусиль і коштів для розбудови культури, освіти,
шкільництва. Шкільна освіта в XVIІ - першій половині XVIII ст. охоплює всі верстви й соціальні групи населення, зокрема жінок. В цей час засновано школи при Ніжинському, Лубенському, Чернігівському, Полтавському, Переяславському,
Прилуцькому і Миргородському полках. На 1099 поселень їх було 866, у новостворених Чернігівському, Городненському та Сосницькому повітах
працювали 134 школи, тобто одна школа на 746 учнів. Наприкінці XVII - у першій половині XVIII ст. в Україні істотно збільшується кількість шкіл при братствах. Після Берестейської унії на
зразок Львівської братської було засновано Стрятинську, Луцьку, Кам'янську, Пинську та інші школи, в яких головна увага приділялася вивченню грецької мови, тому ці школи називали "грецькими". Гетьман Сагайдачний заповів спеціальні кошти на утримання вчителів грецької мови у Львівській та Київській школах. Освітній рух охопив майже все
населення України. Як зазначив Павло Алепський 1654 р., навіть багато жінок в Україні були письменними. Києво-Могилянська Академія дала світові таких визначних діячів науки і культури, як Ф. Прокопович, Є. Плетенецький, Г. Сковорода, М. Ломоносов, Г. Полетика, П. Завадовський, О. Безбородько та багато інших. Києво-Могилянська Академія істотно вплинула на розвиток культури. За її типом відкривають колегії в Чернігові, Переяславі, Харкові. Вона стала взірцем для навчальних закладів інших країн. На Правобережній Україні та в західнослов'янських землях розвитку освіти і науки також заважало іноземне панування. Активно підтримувались
ієзуїтські колегії та уніатські школи у Львові, Луцьку, Вінниці, Барі та інших містах, які мали яскраво виражений польсько-католицький характер. У 1789 р. Едукаційна комісія польського сейму видала розпорядження про закриття руських (українських) церковних шкіл та усунення з усіх інших
шкіл руської мови. На Буковині за турецького панування тут не було майже жодної школи, а з
приходом австрійців відкрито лише кілька, але викладання велося переважно румунською та німецькою мовами. У Закарпатті при активній політиці мадьяризації працювала лише невелика кількістьцерковно-уніатських шкіл, де викладання велося "руською" мовою.