29. Призначення та структура генетичних алгоритмів

Генетичні Алгоритми (ГА) - це адаптивні методи функціональної оптимізації, засновані на комп'ютерному імітаційному моделюванні біологічної еволюції. Основні принципи ГА були сформульовані Голландії (Holland, 1975), і добре описані у багатьох роботах і на ряді сайтів в Internet.  Теорія Дарвіна традиційно моделюється в ГА, хоча, звичайно, це не виключає можливості моделювання та інших теорій еволюції в ГА.  В основі моделі еволюції Дарвіна лежать випадкові зміни окремих матеріальних елементів живого організму при переході від покоління до покоління. Доцільні зміни, які полегшують виживання і виробництво нащадків в даній конкретній зовнішньому середовищі, зберігаються і передаються потомству, тобто успадковуються. Особи, які не мають відповідних пристосувань, гинуть, не залишивши потомства або залишивши його менше, ніж пристосовані (вважається, що кількість потомства пропорційно ступеня пристосованості). Тому в результаті природного відбору виникає популяція з найбільш пристосованих особин, яка може стати основою нового виду, кожен конкретний генетичний алгоритм представляють імітаційну модель деякої певної теорії біологічної еволюції або її варіанту.

Робота ГА являє собою ітераційний процес, який триває до тих пір, поки покоління не перестануть істотно відрізнятися один від одного, або не пройде задану кількість поколінь або заданий час. Для кожного покоління реалізуються відбір, кросовер (схрещування) і мутація. 

30.Проектування інформаційного забезпечення

Для органiзацiї iнформацiйноївзаємодiї рiзноманiтних iнформацiйних систем мiж собою, а також з рiзними групами користувачiв данiпотрiбно вiдповiдним чином однотипово описати в усiх системах на рiзних рiвнях, тобто вирiшити проблему їх iнформацiйної сумiсностi в найширшому розумiннi. Цього досягають створенням iнформацiйного забезпечення, пiд яким розумiютьсукупнiсть форм документiв, нормативної бази та реалiзованих рiшень щодо обсягiв, розмiщенняi форм iснування iнформацiї, яка використовується в iнформацiйнiй системi при її функцiонуваннi(ГОСТ 34.003-90.АС.Термины та означення). Методичнi та iнструктивнiматерiали - це сукупнiсть державних стандартiв, галузевих керiвних методичних матерiалiв i розроблених проектних рiшень щодо створення i супроводження iнформацiйного забезпечення. Системи класифiкацiї i кодування - це перелiк описiв i систем супроводження класифiкаторiв технiко–економiчноїiнформацiї на економiчному об’єктi. Основнi принципи створення iнформацiйного забезпечення: цiлiснiсть, вiрогiднiсть, контроль, захист вiд несанкціонованого доступу , єднiстьiгнучкiсть, стандартизацiя та унiфiкацiя, адаптивнiсть, мiнiмiзацiя введення i виведення iнформацiї (однократнiсть введення iнформацiї, принцип введення - виведення тiлькизмiн). Цілісністьздатнiстьданихзадовольняти принцип повногоузгодження, точнiсть, доступнiсть i достовiрневiдображення реального стану об’єкта.

Ефективне функцiонуванняiнформацiйної системи об’єкта можливе лише при вiдповiднiй органiзацiї iнформацiйної бази - сукупностi впорядкованої iнформацiї, яка використовується при функцiонуваннiICiподiляється на зовнiшньо - iвнутрiшньомашинну (машинну) бази (ГОСТ 34.003-90). Зовнiшньомашиннаiнформацiйна база - частина iнформацiйної бази, яка являє собою сукупнiстьповiдомлень, сигналiв i документiв, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобiв обчислювальної технiки. Внутрiшньомашиннаiнформацiйна база - частинаiнформацiйноїбази, щовикористовується в IC на носiяхданих. Таказовнiшньомашинна IБ маєбагатомодифiкацiйвiдподання у виглядiповiдомлень на паперовомуносiї, запитiв на екранi дисплея, мовногоспiлкування з ЕОМ та ін. Внутрiшньомашинна IБ пройшла три етапиеволюцiї. На першому етапі “Розробка рішень по інформаційній базі”: визначається склад і обсяг нормативно - довідкової інформації; розробляються пропозиції щодо вдосконалення діючого документообігу; структура бази даних; система збирання і передавання інформації, а також рішення з організації і ведення бази даних; визначається склад і характеристики вихідної і вхідної інформації (сигналів, документів, даних). На другому етапі “Вибір номенклатури і прив’язка системи класифікації і кодування інформації»: визначається перелік типів інформаційних об’єктів, які підлягають ідентифікації в IC, перелік необхідних класифікаторів; вибираються й розробляються класифікатори інформаційних об’єктів і системи кодування; визначається система внесення змін і доповнень у класифікатори; розробляються принципи й алгоритми автоматизованого ведення класифікаторів. На третьому етапі “Розробка рішень щодо забезпечення обміну інформацією в системі” розробляється схема інформаційного забезпечення.