2А. Основні вимоги технічної безпеки при монтажі і експлуатації бурової лебідки

Всі зовнішні рухомі частини лебідки повинні бути закриті металевими кожухами. Навантаження лебідки слід проводити у відповідності з характеристиками, які вказані в таблиці вантажопідйомності для всіх швидкостей. В розгальмованому стані важіль лебідки повинен знаходитись під кутом 30..60°. Коли стрічки знаходяться в розгальмованому стані вони не повинні торкатися гальмівних шківів.

Знос стандартних гальмівних колодок товщиною 32 мм, які закріплені за допомогою заклепок допускається не більше, ніж 18 мм, а при болтовому з’єднанні не більше, ніж 26 мм. Забороняється робота бурової лебідки, якщо на робочій поверхні шківа є тріщини довжиною більше, ніж 80 мм, шириною 0,2..0,5 мм і глибиною більше, ніж 2 мм.

Для попередження удару талевого блоку в кронблок в усіх установках необхідно застосовувати обмежувач підйому талевого блоку.

2Б. Основні вимоги технічної безпеки при монтажі і експлуатації талевої сиситеми.

Талева система по характеру нагрузок працює в умовах змінмх циклічних навантажень в час СПО і в умовах вібраційних нагрузок в процесі буріння. При цему можливе розслоблення кплиних вузлів талевої системи. Для забезпечення довгої і безпечної експлуатації талевої системи необхідно звертати увагу на кріплення шплінтів, гайок, контр гайок. Болтові зєдноня системи повинні бути завжди надійно закріплені за шплінтовані.

Талевий канат важливий елемент талевої системи, і в процесі буріння він зношується нерівномірно. Найбільше зношується ходовий кінець , від якого зношення зменшується по направленню до неходового кінця. По мірі зношення канат треба перетягувати.

Правилами безпеки передбачена заміна талевого каната новим, якщо при огляді каната був виявлений один з наступних дефектів:

• Обірвана одна прядь каната.

• На кроці звивки каната діаметром 20 мм число обірваних проволок складає більше 5% а для каната більше 20мм більше 10%

• Одна з прядей вдавлена із-за розриву осердника канату.

• Канат витягнутий або сплющений і его найменший діаметр складає 75% від номінального.

3. Дати характеристику матеріалів та конструкцій за ступенем займистості?

матеріали класифікують за такими показниками пожежної небезпеки: горючістю, займистістю, поширенням полум’я поверхнею, димоутворювальною здатністю та токсичністю продуктів горіння.Горючі будівельні матеріали за займистістю поділяють на три групи:

В1 (важкозаймисті);

В2 (помірнозаймисті);

В3 (легкозаймисті).

Займистість будівельних матеріалів з віднесенням їх до відповідної групи визначають за результатами випробувань відповідно до ДСТУ Б В.1.1-2.

У залежності від температури спалаху парів рідини поділяють на легкозаймисті (до 66° С) і горючі (понад 66° С).

До незаймистих відносяться ті матеріали, котрі при дії на них висо­кої температури або полум'я не займаються, не тліють і не обвуглюються. ц_е _ конструкційні метали та неорганічні матеріали (цегла, цемент, ка­мінь і т д.).

До важкозаймистих відносяться матеріали, котрі під дією високої температури або полум'я займаються, тліють або обвуглюються, а у відсу­тності джерела тепла займання, тління та обвуглення котрих припиняється. Ними є деякі полімерні матеріали, просочена спеціальними вогнетривкими добавками деревина, композитні матеріали на основі органічних і неорга­нічних речовин.

Займистими називаються матеріали, які у присутності та теля ви­далення джерела тепла горять і тліють. До них відносяться органічні мате­ріали — деревина, папір, пластики, картон і т. п.

За будівельними нормами і правилами усі будівлі і споруди поділя­ються на п'ять ступенів вогнетривкості. найбільш вогнетривкими є будівлі 1 ступеню, всі конструкційні елементи котрих не­займисті Будівлі II ступеню складаються також з незаймистих конструк­цій, котрі, однак, мають меншу межу вогнетривкості. До III ступеню від­носяться будівлі, які містять незаймисті несучі конструкції і важкозаймис­ті ненесучі. Усі конструкції будівель IV ступеню важкозаймисті, а V сту­пеню — займисті