17. Статистичний інструментарій – це набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення статистичного спостереження, реєстрації даних.

Статистичний формуляр – це обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети.

Деякі формуляри містять також коротку інструкцію щодо їх заповнення. До інших інструкція додається як окремий документ, в якому роз’яснюється порядок реєстрації даних, розтлумачується зміст окремих питань або відповідей. Так, у ході складання анкет застосовуються запитання закритого, напівзакритого та відкритого типу. До закритого типу належать запитання, до яких додається повний набір відповідей, а респондентові пропонується лише вибрати потрібні. Іноді кількість можливих відповідей обмежується. Запитання напівзакритого типу містять перелік готових відповідей, а також вільний рядок для самовизначення. Запитання відкритого типу потребують самостійного формулювання відповіді.

Статистичний інструментарій забезпечує не лише вхідну частину інформаційної бази спостереження, а й вихідну. Тобто, при визначенні ознак, складанні блоків запитань одночасно готуються макети вихідних таблиць, в яких відсутня цифрова інформація.

18. Наукова організація статистичного спостереження зумовлює дотримання певних вимог щодо його здійснення. Назвемо їх.

1. Явища, які підлягають спостереженню, повинні мати певне народногосподарське значення, а також наукову чи практичну цінність.

2. Оскільки суспільні явища знаходяться у постійній зміні й розвитку та мають різний якісний стан, статистичне спостереження повинне забезпечувати збір масових даних. в яких відбивається вся сукупність фактів. Неповнота зведень про досліджувані процеси призведе до помилкових висновків з результатів аналізу.

3. Складний взаємозв'язок і взаємопереплетіння економічних явищ зумовлює орієнтацію статистичного спостереження на збирання не тільки інформації, яка безпосередньо характеризує досліджуваний об'єкт, а й такої, що сприяє зміні його стану. Отже, дані спостереження повинні бути повними. Під повнотою даних розуміють повноту просторового охоплення одиниць досліджуваної сукупності, істотних сторін явищ, а також повноту охоплення у часі.

4. Інформація, одержувана за результатами статистичного спостереження, повинна бути вірогідною. Тобто спостережувані дані підлягають ретельній і всебічній перевірці з боку їх якості. Особливість зазначеної вимоги полягає у тому, що у разі одержання недостовірної інформації, не можна усунути її дефекти в процесі подальшої обробки, що ускладнює прийняття науково обґрунтованих рішень. Зрозуміло, що статистична інформація вважається якісною, якщо вона правдива, вірогідна і точна.

5. Статистичне спостереження здійснюється на науковій основі по заздалегідь розробленій програмі, яка забезпечує науковий підхід до вирішення методологічних і організаційних питань.

6. Дані статистичного спостереження повинні бути, порівнювані. Лише в такому разі забезпечується їх узагальнення і зіставлення у просторі і часі.

Спостереження є фундаментом статистичного дослідження. У процесі спостереження формуються дані, які на наступних етапах підлягають обробці й аналізу. Якщо статистичне спостереження проведено недбало, з порушенням вимог статистичної методології, а одержані відомості невірогідні, то, хоч би як добре вони були опрацьовані, результати статистичного дослідження будугь низької якості, не відображатимуть дійсного стану явищ і процесів, оскільки недоліки первинних матеріалів не можуть бути усунуті навіть найдосконалішою їх обробкою. Тобто від якості даних спостереження залежать результати подальшого статистичного дослідження. Тому вони мають відповідати певним вимогам.

Перша вимога — це вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. Вірогідність даних статистичного спостереження забезпечується багатьма умовами. Це компетентність працівника, який здійснює спостереження, досконалість інструментарію (бланки, інструкції, система оціночних показників), зацікавленість і готовність об' єкта та ін.

Друга вимога — це повнота даних як за їх обсягом, так і по суті. Повнота забезпечується, по-перше, охопленням одиниць досліджуваної сукупності, по-друге, системним добором кількох взаємозалежних ознак явища, і по-третє, при вивченні явища у часі повнота передбачає отримання даних за максимально тривалі періоди.

Третя вимога — своєчасність даних. Інформація має дійти до користувача перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність.

Четверта вимога — порівнянність даних у часі або у просторі. Дані мають бути порівнянними: за складом сукупності (забезпечення зі ставності показників при структурних зрушеннях — змінах у складі елементів досліджуваної сукупності); за одиницями вимірювання; за методикою збирання даних та обчислення статистичних показників; за територіальною належністю одиниць.

П'ятою вимогою є доступність даних. Доступ до статистичної інформації забезпечується через: систематичну публікацію її в друкованих виданнях; поширення її засобами масової інформації; безпосереднє її надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування, іншим юридичним і фізичним особам. Порядок та умови доступу до статистичної інформації визначаються в ст. 24 Закону України «Про державну статистику».

Одержання якісних статистичних даних значною мірою залежить від того, на якому рівні збирається відповідна інформація. В Україні діють дві системи: централізована (загальнодержавна) та децентралізована (відомча, окремих економічних структур). Централізована система збирання має ширші можливості для якісного спостереження: наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне забезпечення тощо. Проте децентралізована система є оперативнішою завдяки меншій тривалості часу між збиранням даних і використанням готової статистичної інформації.

Статистичне спостереження здійснюється в три етапи:

1. Підготовка спостереження — найвідповідальніший етап, оскільки тут постають і вирішуються основні методологічні та організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. Тобто на першому етапі складається докладний план статистичного спостереження.

2. Реєстрація статистичних даних. На цьому етапі здійснюється безпосередній процес збирання даних, який потребує чіткої взаємодії, с координованості всіх виконавчих служб. Від якості збирання залежать точність, повнота, вірогідність та своєчасність статистичної інформації.

Формування бази даних. Цей етап передбачає контроль та накопичення даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних.

Статистичне спостереження проводиться відповідно до плану статистичного спостереження, що містить програмно-методологічні й організаційні питання. План статистичного спостереження включає широке коло питань методики та організації збирання статистичної інформації, контролю її якості і вірогідності.

Програмно-методологічні питання статистичного спостереження

Розробка програмно-методологічних питань плану спостереження полягає в науково-практичному обґрунтуванні та визначенні суті явища, умов його формування та прояву.