100. Національний заповідник «Херсонес Таврійський»

Створено як Херсонеський державний історико-археологічний заповідник 1978 року на базі нерухомих пам'яток історії та культури античного й середньовічного міста Херсонеса Таврійського та Історико-археологічного музею (1829 р.). 1994 року надано статус національного й теперішнє найменування. Заповідник охоплює Гераклійський півострів. Має філії: „Фортеця Чембало" (Балаклава), „Фортеця Каламіта" (Інкерман), „Гераклійські клери

Збереглися елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, рибозасолованне обладнання, колодязі та ін.

Відкрито більше третини міста. Унікальні предмети - присяга громадян Херсонеса, декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети.

Пам'ятки періоду античної та візантійської культур. Філії - середньовічні фортеці в Інкермані (Севастополь) та в м. Балаклаві.

Херсонес відіграв також особливу роль у взаємовідносинах між Візантією та Київською Руссю і був провідним центром розповсюдження християнства на східнослов'янських землях. Хора.

1978 р. 1994 р. - статус Національного. ЮНЕСКО.

До його складу входять:

— 5 археологічних комплексів - городище Херсонеса Таврійського, некрополь Херсонеса в Карантинній, фортеця Чембало, фортеця Каламіта, античні земельні наділи та садиби;

— 11 пам'яток архітектури на території городища та фортеці Каламіта.

17. Архітектурні пам’ятки Волині.

Луцький історико-культурний заповідник.

Верхній замок, Окольний замок і середмістя поза мурами з монастирями єзуїтів, шариток, бригіток, домініканців, церквами Покровською, Воздвиженською, братською школою (XVII ст.), синагогою, будинком Лесі Українки, а також художнім музеєм у будинку судової канцелярії Верхнього замку. Вежа князів Чарторийських. Неоготична лютеранська кірха.

Історико-меморіальний заповідник „Поле Берестецької битви". Георгіївську муровану церкву-мавзолей (1914 р.), Михайлівську дерев'яну церкву (1650 р.), Михайлівський монастир.

Державний історико-культурний заповідник у м.Острозі. Включає архітектурний комплекс Замкової гори (ХІУ-ХУІ ст.), монастир-фортецю (XV-XVII ст.) у селі Межиричі Острозького району, слов'яно-греко-латинською академію. Одновежовий житловий замок, який зберігся до сьогодні. Збереглися споруди Богоявленського собору і Круглої вежі. збереглася Луцька вежа і Татарська вежа. Синагога - діяла ще до початку Другої світової війни.

Державний історико-культурний заповідник у м.Дубно. Палац князів Острозьких, палац князів Любомирських, надбрамний корпус, Луцька брама XVI ст., Синагога XVI ст., Спасо-Преображенська церква XVII ст., Свято-Юріївська церква XVII ст., монастир кармеліток XVII ст., костел бернардинів і його келії XVII ст., костел Яна Непомука ХХ ст., Свято-Іллінський собор поч. ХХ ст., світські будівлі XVIII-XIX ст. у центральній частині міста.

Державний історико-культурний заповідник „Стародавній Володимир”. Пам’ятки національного значення: Комплекс Успенського; 2.1. Успенський собор; 2.2. Будинок з дзвіницею; 2.3. Стіни з воротами; 3. Костел Якима і Ганни; 4. Собор Різдва Христового; 5. Василівська церква; 6. Миколаївська церква.

Домініканський монастир, Адміністративний будинок, Каплиця Св. Володимира.

Держ. іст.-культ. заповідник у м. Белз. Львівська обл.., Одна із найдавніших українських дерев’яних церков св. Параскеви з дзвіницею (XVII ст.), комплекси домініканських монастирів (ХVІ— ХVІІІ ст.), церква Св. Миколи (1653 р.), ратуша (XVII ст.), шестикутна Аріанська вежа (1606 р.) та інші.

Кременецько-Почаївський заповідник. Костел Святого Станіслава з пам’ятником Юліушу Словацькому, колишній єзуїтський колегіум, садиба родини Словацьких та ін. руїни Кременецького замку 14—16 століть, Свято-Миколаївський собор (споруда колишнього Кременецького францисканського монастиря, 17—18 століття), ансамблі архітектурних споруд Кременецького Свято-Богоявленського монастиря (18—20 століття), Кременецького єзуїтського монастиря (18 століття) та Почаївської Свято-Успенської лаври (18—20 століття).