58. Польові роботи з історичного краєзнавства.

Важливий етап діяльності гуртків - участь у роботі наукових експедицій. Така можливість є майже в кожній школі. Масштаби польових досліджень в останні десятиліття настільки великі, що майже в усіх кутках країни можна бачити експедиції (археологічні, етнографічні, палеографічні і т. п.).

Польовий етап експедиції включає в себе наступні види робіт: підбір інформаторів, запис згадок, анкетування, особистісний огляд і фіксацію предметів матеріальної культури, складання планів жилих будинків, громадських будов, господарських побудов, населених пунктів, таблиць, діаграм, схем, карт околиць населеного пункту, земельних угідь, маршрутів, походів, району роботи експедиції, збір колекцій для музею, занесення їх в польовий опис, ведення польового щоденника, опис предметів матеріальної культури, складення паспортів знахідок. Успіх роботи експедиції залежить від цілеспрямованого характеру збору матеріалу. 

Важливо мати комплекси джерел, а не окремих фактів. Питальники. Свідчення інформаторів необхідно співставляти з археологічними, історичними, етнографічними та іншими джерелами.

Кількісний склад експедиції може доходити до 15-20 чол. Якщо її склад перевищує 15 чол., то вона ділиться на загони до 6-7 чол. кожна. На чолі загону призначається командир. Командири разом з начальником експедиції утворюють раду експедиції, її вищій орган. Рада назначає чергування, розподіляє вахти, доручення, планує щоденні роботи.

59. Шкільний музей.

Шкільний краєзнавчий музей - це центр краєзнавства і показник роботи школи з даного питання (організаційний центр краєзнавчої роботи в школі).

Положення про шкільний краєзнавчий музей - у серпні 1974 р. Розвиток творчої самодіяльності і громадської активності учнів в процесі збирання, впорядкування, оформлення і пропаганди матеріалів -джерел з історії та суспільствознавства, історії природи і суспільства, які мають виховну і науково-пізнаваньну цінність.

Мета і завдання музею - сприяти формуванню в учнів патріотизму, розширенню їхнього світогляду і вихованню пізнавальних здібностей, розвитку суспільно-політичної активності, виробленню практичних навичок науково-дослідницької роботи, вдосконаленню навчально-виховного процесу. Він є базою для здійснення краєзнавчого принципу у навчанні та вихованні школярів. Часто музеї створюються силами вчителів-ентузіастів. Профіль: краєзнавчий, історичний, художній і т.п. Участь: педагогічний колектив школи, дитячі організації, батьківський комітет і шефи. Загальне керівництво - директор школи та організатор позакласної роботи + керівник.

В сільській школі, віддаленій від державного краєзнавчого музею, доцільно створити музей широкого краєзнавчого профілю. В містах поширені музеї більш вузького профілю: археологічні, етнографічні, художні, бойової слави тощо.

• Вміння правильно оформити облікові документи.

• Знання форми наукового описання музейних предметів, методики збору тих чи інших матеріалів.

Шкільна програма. Згрупування експозиційного матеріалу по відділах: історичний, географічний, етнографічний, літературний, професійно-довідковий.