Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори краєзнавство.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
213.21 Кб
Скачать

50.Типологія музеїв. Історико-краєзнавчий музей як осередок досліджень та поширення знань з історії краю.

Музеї - з кінця 19ст., на поч. ХХ ст.- бл. 100 музеїв. Тоді ж формується профільна специфіка.

1995р. – закон України про музеї та музейну справу.

Типологія музеїв: історичні, художні, краєзнавчі, літературні, меморіальні.

У краєзнавчих музеях переважає комплексний принцип побудови експозицій.

У радянські часи – експозиція присвячувалась передовикам виробництва.

Види музейної роботи – науково-освітня, публікаторська, пошукова, науково-дослідна.

Пошукова робота – є опорною точкою роботи краєнавчого музею. Зростає кількість музеїв.

Краєзнавчі музеї проводять наукові експедиції для комплектування фондів, створення експозицій – систематичних, тематичних, комплексних.

Отримання експонатів з виставок від осіб чи підприємств у подарунок.

Предмет проходить три етапи вивчення:

1) атрибуція – виявлення властивостей предмету (визначення способу виготовлення предмету, вага, матеріал, час, місце створення), предмет порівнюють з іншими схожими опублікованими експонатами. Предмет фіксується у облікових книгах;

2) класифікація, систематизація;

3) інтерпретація, монографічне вивчення предметів.

Найближче до краєзнавства – іст-краєзн. музеї. Обласні: Нац музей іст У. в Дніпропетровську ім.. Яворницького; Львів, Харків, Чернігів – іст. музеї. + місцеві краєз. музеї. Особливість – комплексний характер(етногр., худ. розділи) В сучасних умовах краєзнавчі музеї намагаються представити свої збірки як індивідуальні та особливі. Проблеми фінансування експозицій – особливо районні музеї. Специфіка форм і методів іст.-краєзн. роботи зумовлена особливістю музейних досліджень+соц статус музеїв як багато функціональної установи

51. Краєзнавчо-пошукова робота музеїв

Музеї виявляють і збирають майже всі види рухомих пам’яток(писемні, речові, тощо). Збільшення кількості музеїв. Форми і методи виявлення експонатів:1) наукові експедиції (тематичні: конкретна тематика і комплексні в цілому регіоні) 2) оперативні виїзди на місце події 3) поточне комплектування на підприємствах і установах 4) одержання пам’яток з виставок окремих організацій подарунків громадян 5) конфіскація – наукова обробка матеріалів - «атрибуція» - всебічне вивчення експоната, розкриття матеріалізованої інформації: опис пам’яті, встановлення походження місця і часу створення тощо.

52. Краєзнавча діяльність бібліотеки.

Краєзнавча робота бібліотек розпочинається з формування краєзнавчого фонду, тобто зібрання літератури про свій край та місцевих видань.

  • всебічне вивчення складу наявних краєзнавчих документів і визначення рівня та якості задоволення читацьких запитів;

  • вироблення перспективної моделі розвитку краєзнавчих фондів, з тим, щоб оптимізувати ступінь їх відповідності читацьким потребам;

  • вироблення стратегії реалізації цієї моделі.

Основні напрямки діяльності:

  • Вивчення інформаційних краєзнавчих ресурсів та їх популяризація серед користувачів.

  • Інформаційне та довідково-бібліографічне обслуговування користувачів, дослідницька, методична й просвітительська робота.

  • Пропаганда краєзнавчих знань у системі освіти та виховання особистості.

  • Формування культурно-історичної свідомості за допомогою розвитку краєзнавства.

  • Створення діючого механізму поширення краєзнавчих знань та інформації.

Групи документів, що повинні бути віднесені до категорії краєзнавчих:

  • документи, адресовані дітям і пов’язані з краєм своїм змістом, у тому числі – присвячені видатним особам краю (персоналії);

  • документи, пов’язані з краєм своїм походженням (твори місцевого друку; книги місцевих авторів, уродженців краю - незалежно від місця їх видання);

  • документи, присвячені краєзнавству, зокрема бібліотечному, шкільному – методика, узагальнення досвіду тощо;

  • рукописні краєзнавчі матеріали: спогади старожилів, ветеранів війни та праці; реферати, нариси про історію міста/села, написані гуртківцями, клубівцями, членами шкільних наукових товариств на основі власних пошукових експедицій; матеріали краєзнавчих та етнографічних досліджень школярів, місцевих аматорів краєзнавства; кращі роботи учнів, присвячені краю.