37. Краєзнавчі періодичні видання.

Росія:

1. журнал «Краеведение» з 1923 р.;

2. ЦБК (бюро кр-в) видавав «Известия ЦБК» з 1925 р.;

3. 1930 – «Советское краеведение» (об’єднав 1) і 2));

В Україні:

1) «Бюлетень комісії краєзнавства» з 1923 р.;

2)1925-32 рр. – 10 книг «Етнографічного вісника» 1925-1932 рр.

3)1926-30 – Бюлетень Етнографічної комісії (16 номерів), 1926-1930 рр.

4) «Краєзнавство» 1927-1931 рр. – це республіканський науково-методичний журнал. Видавався Укр. комітетом Краєзнавства. № 1 – Статут Краєзнавчого товариства. Журнал мав 7 розділів: 1)Загальний (теоретичні питання); 2)Методика К. роботи; 3) Шкільне К. 4) Наш край; 5)Життя к. орг; 6) Бібліографія; 7) Керуючі програми ( статути, програми, положення). 1993 – відновлено.

5) Краєзнавчі видання 60-70 рр. «Пам’ятники України», потім перейменовано у «Пам’ятки України»

6) «Київська старовина», «Краєзнавець Прикарпаття» тощо.

38. Перша Всеукраїнська Нарада (конференція) краєзнавців. Утворення українського комітету краєзнавства (ікк) та його діяльність.

Краєзнавчий рух треба було об’єднувати: це питання ставили на різних форумах 1924-1925рр. – І Всеукраїнський з’їзд по вивченню продуктивних сил і господарства. Травень 1925 р. Нарада краєзнавців у Харкові. Мета:

1. взяти на облік краєзнавчі організації;

2. виробити однотипні організаційні форми;

3. підвести юридичний грунт під діяльність цих організацій;

4. налагодити обмін досвідом;

5. спрямувати краєзнавчу роботу у сторону досліджень актуальних питань.

Перша Всеукр. Нарада краєзнавців обрала Український комітет кр-ва (очолив Матвій Яворський, заступник Криворадченко). Завдання комітету: облік, систематизація та реорганізація всієї краєзнавчої роботи, розробка планів та програм різних галузей краєзнавчої роботи, вивчення форм і методів краєзнавчої роботи, загальне організаційне та наукове керування роботою існуючих краєзнавчих організацій і утворення нових і т. д. УКК запровадив інститут кореспондентів. УКК почав створювати центральну картотеку і фонотеку краєзнавчих об’єктів. Яворський в 1931 р. утворив товариство краєзнавців-марксистів. Незначне фінасування для комітету. Не скликали Всеукраїн. Конференцію у 1926 р., бо не було грошей. Товариства мали право організовувати лекції, екскурсії, музеї, бібліотеки, виставки, друкувати свої праці. УКК підтримував контакти з 61 краєзнавчою організацією в союзних республіках і 8 зарубіжними.

1925р. в 5 округах – 5 товариств і 11 гуртків.

1929 р. в 32 округах – 51 товариство і 658 гуртків.

Видано близько 1000 книг. Заснований свій журнал «Краєзнавство».

39. Краєзнавство у 30-і роки.

Владні структури ціленаправлено контрулювали краєзнавчий рух: тиск на краєзнавчі організації та через кадрову роботу. зміни в ЦБК. Увійшли: Крупська, Луначарский, Куйбишев. Посилювався виробничий напрям краєзнавства. Т-ства переключились на розробку актуальних проблем. В 1931 р. ств. Т-ство к-знавців-марксистів на чолі з Яворським. Грунтовні системні дослідження підмінялись екскурсіями, бесідами. Поширений екскурсійний метод навчання, дослідження революційного руху. Негативне: в АНУ зменшувався бюджет на історичі дисціпліни – 1925-1926 рр. виділено 14 % всього бюджету на історичні дослідження, 1929 – 5%, 1931 – 2%.

1929 р. ліквідація Наукового товариства при ВУАН, комісій при кафедрі Грушевського (крім комісії в Києві). Ліквідувалась організаційна структура краєзнавчого руху. Інститути народної освіти.

Нарком Освіти - перейшло керівництво краєзнавчих досліджень. НКО орієнтувався на масовість. Горький - програма ств історії фабрик і заводів (провал). З середини 30-х рр. ліквідовувалось бюро кр-ва.1931 – припинив діяльність Український комітет кр-ва без фінансової підтримки. 1929 р. - репресії.