22. Конституційний суд України: правова природа, функції та повноваження.

Стаття 1. Статус Конституційного Суду України ЗУ «Про КСУ»

Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Конституційний Суд України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Стаття 148. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України. КУ

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.

Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

Функції Конституційного Суду України — це основні напрями та види діяльності цього суду, що здійснюються відповідно до Конституції та законів України.

Пріоритетним напрямом діяльності Конституційного Суду є здійснення конституційного судочинства в Україні. Втім, це не єдина функція суду, також виділяють функції конституційного контролю, офіційного тлумачення (Конституцію та закони України), арбітражну та функцію конституційного правосуддя.

Стаття 13. Повноваження Конституційного Суду України ЗУ «Про КСУ»

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;

6) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.

Стаття 14. Межі повноважень Конституційного Суду України

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

23.Принципи конституційного ладу України. Гуманістичні, економічні та політичні основи конституційного ладу.

Принципи конституційного ладу – це система вихідних, фундаментальних, системоутвор. засад організації публ. влади та її взаємовідносини з людиною та суспільством. Будучи закріпленими у тексті КУ, ці засади набувають нормативного характеру та здійснюють регулюючий вплив на сусп. відн., а тому не повинні, і не можуть сприйматися як абстрактні філософські ідеї або морально-етичні настанови

До системи принципів КЛ України можна віднести:

1.Визнання людини найвищою соц.. цінністю

2.Народовладдя

3.Державного суверенітету та незалежності України

4.Поділу влади

5.Гарантованості МСВ

6.Політичного, ідеологічного, економічного плюралізму

7.Верховенства права

8.Верховенство закону

9.Верховенство закону та найвищої юр. Сили

10.Статусу укр.. мови як державної

11.Соціальної спрямованості економіки

12.Рівності всіх суб’єктів права власності перед законом

Стаття 15. КУ Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Політична багатоманітність передбачає наявний та вільний розвиток у суспільстві різних протилежних політ ідей, думок, концепцій, платформ які конкурують одна з одною.

Ідеологічна багатоманітність передбачає вільне підтримання та поширення ріхних не рідко протилежних світоглядних поглядів та ідей. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена.

Економ. багатоманітн. передбачає існування та вільний розвиток різних форм власності перед законом.